«Чим Вінниця не «Венеція?»

Таку атракцію своїм відвідувачам нещодавно запропонував власник паба Віталій Гуменюк, який орендує на набережній баржу. Романтичний човен змайстрував його дідусь для того, щоб освідчитися своїй майбутній дружині. Через багато років Віталій вирішив подарувати гондолі друге життя, відреставрував її, осучаснив і спустив на воду.

«У дідуся і бабусі неймовірна історія кохання, яка заслуговує на роман. Дідусь змайстрував цю гондолу для неї, але назвав «Джульєттою», напевно, на честь героїні славнозвісної п’єси Шекспіра, — розповідає Віталій. — Тривалий час я працював за кордоном. І коли запитували, звідки родом, то казав: «Із Вінниці». А всі думали, що з Венеції. Бо чим Вінниця не Венеція?.. Коли відкрив ресторан, згадав про гондолу і мою вінницьку Венецію. Після тривалої реконструкції та тестових випробувань розпочав перший туристичний сезон і став першим гондольєром у місті. Тепер катаю на воді закохані пари, які милуються заходом чи сходом сонця. Для людей приємно, а для закладу — туристична розвага».

«Джульєтта» відрізняється від оригінальних гондол — вона трішечки вужча і довша. На носі човна встановлено залізний гребінь, який є противагою гондольєру. Човен має зручне сидіння і столик. Оскільки в Україні ніхто не вчить мистецтву гондольєра, Віталію довелося опановувати цю професію самостійно: дивився відеоуроки, читав книжки та переглянув десятки фільмів. Зізнається, що керувати гондолою складніше, ніж звичайним човном. Більше того, крім вміння, треба мати ще дозвіл на веслування човна річкою Південний Буг.

Прогулянка на гондолі річкою Південний Буг коштує 250 гривень. У такий спосіб Віталій намагається назбирати на свою мрію — відкрити школу українських гондольєрів, бо охочих покататися на гондолі стає дедалі більше, впоратися з усіма клієнтами йому одному вже стає не під силу.