2008-й: біг по колу
Рік. З одного боку — маленька сторіночка життя кожного з нас, з іншого — солідний період, що дозволяє здійснити масу загальнодержавних зльотів. Дружними зусиллями нашої влади 2008-й став роком загублених можливостей. Вони обіцяли багато: і Конституцію змінити, і з корупцією боротися, але в результаті весь цей час боролися лише один з одним. Україна святкувала багато перемог у році, що минає, — спортивних, культурних... найрізноманітніших! Однак не політичних. Верховна Рада запам’яталася блокадами, скандалами, інтригами, нескінченними коаліціадами, спікеріадами, але аж ніяк не продуктивною законотворчою діяльністю. А на фінішну пряму-2008 Україна виходить в умовах відкритої війни вчорашніх союзників Президента Ющенка та прем’єра Тимошенко.
Найяскравіша тенденція року, що минає: на резонансні звинувачення провідних політиків на адресу один одного країна вже не реагує. Девальвація слова. Що вже говорити про справи...
12 митей одного політичного року — в об’єктиві «Дня».
СІЧЕНЬ: БЛОКАДА ЗАРАДИ БЛОКАДИ
18 січня — на зорі поточного року представники фракції Партії регіонів та комуністи заблокували трибуну Верховної Ради. Причиною стало звернення Президента Ющенка, прем’єра Тимошенко та спікера Яценюка до Генерального секретаря НАТО.
У листі зазначалося, що Київ розраховує приєднатися до Плану дій щодо членства в Альянсі на квітневому саміті «Україна—НАТО» в Бухаресті. Коаліціанти з БЮТ та НУ-НС намагалися нагадати меншості, що парламент ще 2003 року схвалив законопроект, що майже слово в слово повторює текст «листа трьох», але марно... Блокадне шоу регіоналів тривало майже місяць.
У цьому контексті варто зазначити: за один парламентський день лише на зарплати депутатів Україна втрачає 225 тисяч гривень. Причому — незалежно від того, чи працюють власники мандатів, чи пускають під скляний купол надувні кульки.
ЛЮТИЙ: ХТО КОМУ ОПОЗИЦІЯ?
5 лютого 2008 року ввійде в українську історію — принаймні, економічну. Після 15 років непростих переговорів Україну, нарешті, прийняли до Світової організації торгівлі. У Женеві цього дня свої підписи під відповідними документами поставили Президент Віктор Ющенко та генеральний директор організації Паскаль Ламі. Цього ж дня перед поїздкою до Швейцарії глава держави планував виступити у Верховній Раді зі своїм щорічним посланням. Але не так сталося, як гадалося: Президенту вперше в історії незалежності просто не дали донести депутатському корпусу свої меседжи. Причому, що показово, — Раду заблокували не опоненти глави держави, а на той момент союзники від БЮТ. Біля парламентської трибуни так і залишилися стояти живі квіти, пюпітр, Конституція та президентський штандарт... На Банковій навіть запропонували ввести кримінальну відповідальність за зрив президентського послання. Але ініціатива залишилася ініціативою.
Через деякий час Президент таки озвучує свої побажання парламентаріям, однак — письмово. У приміщенні законодавчого органу країни Віктор Андрійович так і не з’явився.
БЕРЕЗЕНЬ: СТАРТ ВИБОРІВ, СТАРТ ФІАСКО
18 березня Верховна Рада приймає рішення про проведення дострокових виборів мера столиці та Київради. Відповідну постанову підтримали 246 парламентаріїв. У результаті столичні вибори стали провалом для їхніх же ініціаторів із БЮТ і НУ-НС, які не змогли висунути єдиного кандидата в мери і пішли підкоряти столичний Олімп окремими колонами. За що боролися... Леонід Черновецький набрав 431 тисяч 561 голос на виборах і став переможцем. Олександр Турчинов — 218 тисяч 670 голосів, Віталій Кличко — 205 тисяч 316 голосів.
Проти всіх проголосували 48 тисяч 605 киян. Усього участь у голосуванні взяли 1 мільйон 164 тисяч 823 жителі столиці.
До речі, на виборах мера кияни поставили рекорд. Вони голосували за найдовшими бюлетенями в історії України. Друк одного — метрового — рекордного листа для голосування обійшовся в 56 копійок. Трохи дешевшим і лише на 20 сантиметрів коротшим вийшов бюлетень для обрання в Київраду.
КВІТЕНЬ: ПЕРШІ АНТИКОАЛІЦІЙНІ ЛАСТІВКИ
16 квітня під скляним куполом Ради: плани депутатів ударно попрацювати розбилися о політичні розбіжності. Зміни до закону про Кабінет Міністрів стали каменем, який ледве не розколов коаліцію БЮТ та НУ-НС. Суть поправок зводилася до обмеження повноважень прем’єра й уряду. До другого читання закону набралося не багато не мало — 392 зауваження. Ледве засідання почалося, як соратники Тимошенко виступили з різкою заявою на адресу Президента, після чого дружними рядами залишили залу. Проте порадившись, бютівці все ж повернулися до сесійної зали. Спікер Яценюк закликав колег негайно знизити градус дискусії і публічно констатував: коаліція як ніколи близька до розпаду. За чотири години роботи парламентарії встигли розглянути 320 поправок до закону про Кабмін, але... жодної з них не підтримали. Такий собі рекорд холостої роботи.
А цього ж дня прем’єр Тимошенко зробила резонансну заяву перебуваючи поза межами країни: Україна повинна стати парламентською республікою. Саме такі зміни до Конституції запропонувала внести лідер БЮТ, виступаючи в Страсбурзі на засіданні ПАРЄ. Заява Тимошенко викликала різку реакцію Банкової.
ТРАВЕНЬ: ВЛАДНА ІДИЛІЯ...
29 травня Віктор Ющенко повернувся з Канади. Цей день став одним з небагатьох у 2008 році, коли глава держави й голова уряду розмовляли мирно тет-а-тет. У нас, на жаль, це виключення з правил, яке варто виділити окремо.
Тоді, в аеропорту, біля трапу Президента зустрічала Юлія Тимошенко. Обидва усміхаються... Власне, згідно з протоколом, коли гарант прилітає із-за кордону, голові уряду належить його зустрічати. Але ця норма раніше не дотримувалася. Таке собі «ноу-хау» року, що не стало проте традицією. Але тоді Секретаріат настояв — голова Кабміну підкорилася. Тимошенко та Ющенко їхали з аеропорту в одній машині. Про що перші особи держави розмовляли дорогою — невідомо. У прес-службі Президента згодом заявили — це була звичайна робоча бесіда, але її зміст не переказували. Зараз про «звичайну робочу зустріч» цих двох людей можна лише мріяти.
ЧЕРВЕНЬ: СЛОВА, СЛОВА, ОДНІ СЛОВА...
28 червня — день народження Конституції. Зміни, внесені до Основного Закону країни 2004 року завдали великої шкоди країні, — заявляє Віктор Ющенко, звертаючись до нації. Президент окремо зазначив — ці виправлення ослабили вплив громадян на владу і спровокували колективну безвідповідальність. Саме тому гарант і вирішив оновити Конституцію. Але плани залишилися планами. Конституційна рада, створена Президентом, на засідання збиралася лічені рази. Конституційні ідеї регіоналів Януковича та бютівців Тимошенко також залишилися на папері. А рік, що минає, був, до речі, проголошений роком конституційної реформи.
ЛИПЕНЬ: УРЯД ВИСТОЯВ
11 липня — в останній перед парламентськими канікулами день Верховна Рада з подачі регіоналів розглянула питання відставки уряду Тимошенко. Напередодні лідер Партії регіонів Віктор Янукович заявив, що в опозиції є для цього 226 голосів. Пояснення одне — уряд проводить «бездарну економічну політику». Однак фортуна цього дня на боці Юлії Володимирівни — ризик для неї був серйозний, але попрощатися з урядом Раді не вдалося. «За» проголосували лише 174 народних обранців. Жодного голосу за відставку Кабміну не дали, що показово, ні комуністи, ні фракція Литвина.
Юлія Тимошенко, яка присутня в залі, посилає депутатам своєї фракції поцілунки рукою, усміхається, тріумфує — вона залишається господинею Кабміну...
СЕРПЕНЬ: ПОЛІТИКАМ ВХІД ЗАБОРОНЕНИЙ
24 серпня: 17 років незалежної України. Принципово не хочеться говорити про політику — найкращий подарунок до цієї дати принесли українці олімпійські. Із Пекіна наші спортсмени повернулися з рекордною за всю історію незалежності кількістю медалей — 27. Із них: сім золотих, п’ять срібних, 15 бронзових. У загальнокомандному заліку наша країна посіла 11 місце.
ВЕРЕСЕНЬ: СМЕРТЕЛЬНИЙ КОАЛІЦІЙНИЙ ВИРОК
2 вересня — перший день роботи ВР після літніх канікул. Звучить гімн у виконанні хору ім. Верьовки і проходить перша реєстрація відпочивших депутатів на робочих місцях. Парламентарії того дня розглядали конфлікт на Кавказі, а отримали глибокий конфлікт у коаліції — БЮТ і НУ-НС вкотре звинуватили одне одного в зраді. Річ у тім, що «серцеві» та «синьо-білі» разом внесли на порядок денний чотири законопроекти, що істотно урізують повноваження Президента. Пояснити все партнерами від НУ-НС бютівці планували на раді коаліції, однак за стіл переговорів так ніхто й не сів. Соратники Тимошенко запрошення партнерів тоді проігнорували через образу на Секретаріат Президента, який звинуватив Юлію Тимошенко в зраді Батьківщині.
Початок політичного та конституційного перевороту. Так Президент оцінив події у ВР. Прем’єр Тимошенко також виступила зі зверненням до народу. Не себе — Президента голова КМУ звинуватила в парламентській кризі, при цьому закликаючи політичну силу гаранта повернутися в лоно коаліції. Але «помаранчева» фракція все-таки виходить зі складу правлячої більшості.
ЖОВТЕНЬ: РАДА В НОКАУТІ... АЛЕ ЧИ В НОКАУТІ?
9 жовтня під символічним номером 9-11 на офіційній інтернет-сторінці Президента з’явився текст указу про розпуск парламенту і проведення дострокових виборів. Названа дата — 7 грудня. Напередодні, перебуваючи з робочим візитом в Італії, глава держави, повідомивши, що особисто очолить виборчий список нашоукраїнців, додав: уряд Тимошенко зараз не повинен йти у відставку — мовляв, потрібно відповідати за ситуацію в країні.
20 жовтня: ВР збирається на пленарне засідання — Президент призупинив дію свого Указу про розпуск парламенту та проведення дострокових виборів «на кілька днів». За цей час, на думку глави держави, депутати повинні прийняти пакет законів, які допоможуть країні пережити фінансово-економічну кризу. Сьогодні, як бачимо, — Рада жива-здорова, а про дострокові вибори не згадують навіть їхні ініціатори.
ЛИСТОПАД: СТАРТ СПІКЕРІАДИ
12 листопада парламентарії з другої спроби таки відправили у відставку спікера Арсенія Яценюка. 233 голоси «за». Це — регіонали, комуністи, литвинівці та частина депутатів із НУ-НС, які представляють ЄЦ. На своїй посаді Арсеній Яценюк пробув 11 місяців. Рядовий нардеп Яценюк спішно збирає речі і планує з головою піти у власний політичний проект. На прощання сипле крилатими фразами: «Я йду, щоб повернутися...» На крісло спікера, що ще не встигло вихолонути, відразу ж називають, як мінімум, трьох претендентів: регіонала Лавриновича, нашоукраїнця Плюща та Володимира Литвина. Кадрові торги стартували і в традиційному кулуарному стилі вони тривали майже місяць.
ГРУДЕНЬ: «НАША ПЕСНЯ ХОРОША...»
9 грудня на вечірньому засіданні Верховна Рада України в надоперативному режимі обирає нового-старого голову Володимира Литвина. Його кандидатуру підтримали НУ-НС, БЮТ та фракція його імені. «За» спікера проголосували також більшість комуністів і три регіонали: Чорновіл, Звягільський, Грицак.
16 грудня в парламенті де-юре з’явилася парламентська більшість. Представники БЮТ, «Нашої України — Народної самооборони» та блоку Литвина підписали угоду про створення коаліції трьох. Такий формат більшості влаштував далеко не всіх представників фракції НУ-НС. Його підтримали 37 із 72 депутатів. Після підписання документа у відставку подали лідер фракції В’ячеслав Кириленко та його заступник Роман Зварич. Розкритикував коаліцію Президент Ющенко, заявивши, що вона заснована на політичній корупції.
Фінішний для поточного року грудень став стартом відкритої війни між Тимошенко та Ющенком. Перша заявила, що шкодує про те, що стояла за діючого Президента на морозних майданах 2004 року і окремо підкреслила — глава держави опустився до такого рівня, що й прізвище його «соромно називати». Другий у боргу не залишився. «Ще під час виборчої президентської кампанії 2004 року, коли я їздив країною агітувати, люди запитували: «Чому ця злодійка біля вас?». І стояла вона за спиною в мене на Майдані не заради боротьби за українські ідеали. Вона стояла за себе...»
Але це, схоже, лише квіточки. Далі — буде більше. 2009 рік пройде в Україні під знаком президентських виборів і вже сьогодні можна говорити напевно — грядуща виборча кампанія буде більш запальною, ніж попередня, 2004 року. Головне, щоб обпеклися вони — не країна.
До речі, Центрвиборчком уже назвав вартість майбутніх перегонів — без малого мільярд гривень.
