«Лише сильні ми будемо цікавими для світу»

В Україні триває війна на сході, й це є головним викликом для суспільства. На тлі певних позитивних кроків 2017-й запам’ятався, зокрема, «безвізом», частковим покращанням соціально-економічного рівня життя, успіхами на спортивній та культурній аренах; саме антитерористична операція та порушення прав людей в окупованому Криму стали в році, що минає, «маркерами» відчуття того, на яке майбутнє для країни спрямована політична та інтелектуальна еліти.

Традиційно ось уже понад 10 років «День» пропонує нашим читачам разом із нами підбити підсумки року, що минув, і дивитися в наступний. Експерти «Дня» вкотре зробили зріз часу нашого, без сумніву, історичного періоду, в якому українці випробовуються не лише на міцність, а й на спроможність виправдати згадану фразу, що прописана в паспорті держави.

Отже, наприкінці року наші автори, постійні читачі, партнери та експерти відповіли на три запитання, і в такий спосіб сформували «мозаїку» життя країни за 2017-й.

Переконані, вам цікаво буде з ними ознайомитися.

1. Чим рік, що минає, став для вас особливим?

2. Кого вважаєте героєм і антигероєм-2017?

3. 2017-го наша редакція відзначила 15-річчя Бібліотеки «Дня». Яку саме книгу з нашої Бібліотеки Ви б могли відзначити й рекомендувати іншим?

Ірина КЛЮЧКОВСЬКА, директор Міжнародного інституту освіти, культури і зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка»:

1. Рік, що минає, став для мене роком даремних сподівань. Можливо, саме тому я ніяк не могла взятися за перо і відповісти на питання новорічної анкети моєї улюбленої газети «День».

Я належу до тих, хто за результатами дослідження фонду «Демократичні ініціативи» довіряє лише Церкві, армії, волонтерам. А ще я довіряю людям, які у своєму життєвому словнику не мають слів: «розчарування», «відкат», «хабар». У них домінують — «праця», «обов’язок», «починаю з себе».

Таких людей багато, але далеко недостатньо, ще не сформована їхня критична маса, що дозволило б нам усім пройти точку неповернення.

Чому жодна з подій, якими повнився світ, не відклалася у моїй пам’яті чи то зі знаком «плюс», чи «мінус»? Президентські вибори світових лідерів, в Україні прийняли багатостраждальні реформи... Можливо, тому, що досі жодна з цих подій не дала для нас такого бажаного результату. Так, саме результат є для нас позитивним сигналом, тим омріяним ключем, що дозволить відчинити двері для реальних змін.

Як і мільйони українців, я теж хочу побачити прорив, прагну припинення війни, початку мирних переговорів, звільнення усіх полонених, добробуту для кожного, для старого і малого. Я хочу, щоб наші бабусі не стояли в дощ і сніг коло переходів зі своїм убогим пожитком на продаж, щоб не страждали діти-сироти, а олігархи навчилися ділитися з тими, хто потребує. Я мірю про українського Нобелівського Лауреата! Але все ж входжу у Рік Новий з новими надіями, сподіваюсь, не даремними.

2. Мій герой — чорнороб, який вперто день за днем обробляє свою ниву. Цього року МІОК, Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діаспорою, відзначив своє 25-ліття. Мої колеги — це мої герої, які вірять у справи, якими займаються, працюють чесно і правдиво. Якби так робив кожен, то ми давно б вже мали квітучу, заможну державу.

Мій герой — Українець, що живе за межами України, що не втомлюється  працювати для нас, старанно вимальовуючи на мапі світу нашу спільну Батьківщину. Той, хто не втратив віри в те, що світ нас помітить не через революції і війну, а тому, що ми країна з багатющою історією, культурою, надзвичайними талановитими людьми.

Мій герой — Солдат в окопі, що захищає моїх дітей, онуків, мою родину.

Мій герой — українська Книга, що творить з нас націю. На нашому культурному полі вона сьогодні проростає рясно. Дуже хочу побачити щедрі її врожаї.

Не так давно мені випала щаслива нагода виступити на презентації книги Ірини Калинець «Я і моя Церква», дбайливо упорядкована, як і вся творча спадщина, Ігорем Калинцем. Книга адресована усім нам. Про що вона? Про активну громадянську позицію, про небайдужість, про духовний світ, що робить нас людьми. Як тут не згадати слова Сергія Кримського: «Колишній чеський президент Гавел висловився таким чином: «За сталінської диктатури ми сиділи в клітках, нас випустили — і ми опинилися в джунглях». Як подолати оці джунглі? Лише високою духовністю. Духовність я розумію не лише як розвій культури. Духовність — це створення свого власного внутрішнього світу, своєї особистості, тому що Бог розмовляє з людьми через їхню особистість». Ця книга творить наш духовний простір, як і десятки тих, що побачили світ у році, що добігає до кінця.

Про антигероїв писати не буду. Їхні імена і прізвища добре відомі кожному з нас. Маємо достатньо їх на телеекранах з їхніми пустопорожніми балачками.

3. Бібліотека газети «День» — це і є той процес творення духовного світу, про який писав наш український філософ. Чим більше людей зануриться в нього, тим швидше станемо на міцний ґрунт нашої землі. Це завдання не лише для талановитого колективу «Дня» та неймовірної Лариси Івшиної. Це домашнє завдання і дорожня карта для всіх нас. Лише добре озброєні, ми зможемо рухатися далі. Лише сильні ми будемо цікавими для світу. Лише обстоюючи  і утверджуючи власні історичні і культурні скарби, ми викличемо повагу до себе. Книги бібліотеки «Дня» треба не лише читати, але й вивчати, інтегруючи їх в освітній процес середньої і  вищої школи. Це та абетка, без якої ми не навчимося читати і пізнавати самі себе. Це той компас, який показує нам правильну траєкторію нашого руху. З великим зацікавленням чекаю на анонсовані матеріали про епоху гетьмана Скоропадського, сподіваючись, що ці матеріали стануть для нас предметом для осмислення величі постатей української історії, нагодою для детального аналізу наших помилок, поразок і успіхів.

Дорога Ларисо Олексіївно, від себе  і від колективу МІОКу щиро дякую Вам особисто за невтомну працю на фронті, який називається Освіта, Культура, Просвітництво. Це праця на випередження. Це висока моральна і духовна планка, до якої мусить дотягнутися наше суспільство! Ваша титанічна сподвижницька праця для України уже дає свої плоди — спільнота «Дня» збільшується і міцніє, ваша хода Україною є воістину переможною! З Новим Роком і Різдвом Христовим!