Анатолій МУРАХОВСЬКИЙ: «Українська мова все ще потребує державної опіки»
Цього тижня на спільній колегії Державного комітету телебачення і радіомовлення, Міністерства освіти і науки та Міністерства культури і мистецтв було відзначено, що необхідно забезпечити належний супровід проекту постанови уряду про створення Держдепартаменту мовної політики, а також «внести пропозиції по відновленню режиму пільгового оподаткування та інших форм фінансової підтримки україномовної друкованої продукції і періодичних видань». Держкомтелерадіо також має намір ініціювати відновлення пільгового оподаткування ще й для україномовної кіно- та аудіопродукції. Крім цього, Держкомтелерадіо відзначив необхідність прийняття додаткових заходів з україномовної підготовки молоді у навчально-виховних закладах і державних службовців у закладах післядипломної освіти. Яким чином буде втілюватися цей задум «Дню» розповів перший заступник голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України Анатолій МУРАХОВСЬКИЙ.
— Насправді ми підтримали проект по відновленню пільгового оподаткування україномовних друкованих ЗМІ. Тому що дія закону, який працював у попередні роки, скінчилася наприкінці минулого року. Зараз прийнято зміни до закону про державний бюджет України, яким поновлено пільги друкованим україномовним ЗМІ по передплаті.
— За таких обставин що буде з двомовними ЗМІ?
— Закон один для всіх...
— Чого більше мається на увазі під цією ініціативою: «репресивних» заходів чи стимулюючих?
— В першу чергу наші дії спрямовані на збереження пільгових умов роботи україномовних ЗМІ. Сьогодні ринок друкованої періодики у нас не структурований і знаходиться у надзвичайно складному стані. Не вистачає обігових коштів і підприємливої кмітливості ЗМІ для того, щоб вони зайняли свої змістовні ніші, і, таким чином, забезпечили собі належну читацьку аудиторію, яка є визначальним чинником для розміру тиражу, що в свою чергу є лакмусом для рекламодавця.
— А які завдання покладатимуться на Департамент мовної політики?
— Його завдання викладені в постанові Верховної Ради за результатами парламентських слухань з мовної проблематики. Завдання по створенню такого департаменту сьогодні виходить від Президента України, уряду і, врешті-решт, від Верховної Ради. А ми — виконавчий орган. Хоча, з іншого боку, можливо, не зовсім природною є розмова про необхідність впровадження чи реалізації мовної політики, але на разі ми настільки поліфонічна держава, що це питання час від часу порушується громадськістю. Тому захід по створенню департаменту є об’єктивно визрілою вимогою громадськості.
Департамент мовної політики і наш комітет відповідно до указу Президента, яким затверджено положення про Держкомітет телебачення і радіомовлення, визначені координуючими органами у сфері реалізації мовної політики. Тобто ми координуємо діяльність інших центральних органів виконавчої влади у сфері реалізації мовної політики, а Міністерство освіти є одним із ключових відомств, яке опікується цією проблематикою. Там відпрацьовують свої програми і вважають за необхідне посилення освітянської місії з точки зору вивчення і впровадження української мови у всі сфери суспільного життя.
— Який би ви поставили діагноз сучасному стану української мови?
— Стан залишається складним. Звичайно, це еволюційний процес, але держава мусить створити комфортні умови для впровадження і стабілізації державної мови. На спільному засіданні трьох відомств (нашого, Міністерства освіти та науки, Міністерства культури і мистецтв) ми зійшлися на тому, що українська мова все ще потребує державної опіки. І ми поєднаємо свої зусилля для того, щоб українська мова мала відповідну державну підтримку. Йдеться і про збільшення тиражів української книги, і про збільшення обсягів кіно- і телепродукції. Сьогодні, до речі, державні телерадіомовні організації є прикладом для багатьох недержавних медіа з точки зору дотримання умов ліцензії щодо використання в ефірі української мови.
