Ти ніколи не розв'яжеш проблему, якщо будеш думати так само, як ті, хто її створив
Альберт Ейнштейн — один з найвизначніших фізиків XX століття

«Чудово, коли стільки людей об’єднуються не заради політики, а заради підтримки самих себе»

21 червня, 2012 - 00:00

Цього разу в Донецькій фан-зоні зібралось приблизно сім тисяч осіб. Стільки, як було й під час трансляції першого матчу Україна — Швеція. Як і тоді, неймовірна кількість людей, яка співала гімн, щиро сподівалася на перемогу й до останнього вірила, що Україна переможе. Невелике розчарування помилкою захисників, коли ті пропустили перший м’яч. Неймовірно гучне скандування «Гол!», «Гол!» після кожного гострого моменту. І нецензурна лексика в бік судді, який не побачив гола Марко Девіча. А після виходу на поле Шевченка скандували ім’я капітана. Проте ні капітан, ні хтось інший не змогли забити ще один гол. Втім, уболівальники не залишали фан-зону як переможені. Сумні, замислені обличчя, тому що українці не вийшли з групи, але й радість від останньої гри, де, за статистикою, ми були кращі. А ще впевненість у тому, що ми найкращі. Водії автомобілів сигналили один одному, люди розмахували прапорами й вигукували: «Слава Україні!» — «Героям слава!»

«Що тут можна сказати? Ми програли гідно. Атмосферу у самій фан-зоні важко передати: величезна кількість вболівальників, які прийшли дійсно вболівати за футбол і тримати кулаки за свою країну. Це дуже тішило й надихало. Ми вболівали по-справжньому!» — розповідає про свої враження веб-дизайнер Кирило ЖАРКИЙ.

Під час матчу радіожурналіст Донецької державної телерадіокомпанії Антон ЛЯГУША працював над передачею. Його враження підкріплювалися спілкуванням із вболівальниками. «Ця гра для вболівальників, здається, була менш емоційною, ніж бій із Францією. Принаймні, так відчувалося у фан-зоні. Коли грали з французами — був дощ, кілька десятків людей стояли разом під зливою й співали гімн. Учора в повітрі лише відчувався смак перемоги. Не було надії, була впевненість. Але особливість відчуттів у тому, що після закінчення гри всі підтримували збірну й вигукували «Україна!» Це чудово, коли стільки людей об’єднуються не заради політики, а заради підтримки самих себе. Це надихає», — розповідає журналіст.

На підтримку національної збірної українців закликали прийти на роботу в синьо-жовтих футболках, аби показати справжній дух українців, підтримати команду. Наскільки це реалізувалося на наступний день після матчу, достеменно не відомо. Але те, що й наступного дня всі пишалися тим, що вони є українцями, однозначно. І хоча тепер українці не будуть грати в чемпіонаті, а наші вболівальники дивитимуться гру інших збірних, українці від чемпіонату отримали значно більше, ніж може дати гра. Футбол показав, наскільки нам важливий бренд «Україна», наскільки він є рідним для всіх жителів країни. І навіть ті, хто сьогодні не цікавиться футболом, помітили позитивні зрушення в суспільстві.

Катерина ЯКОВЛЕНКО, Донецьк
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments