Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Джеймс Мейс

18 лютого 1952 — 3 травня 2004
06 травня, 00:00

ОСВІТА:

Бакалавр історії, Державний університет Оклахоми, 1973.

Магістр гуманітарних наук, університет Мічігану, 1978.

Доктор історичних наук, університет Мічігану, 1981

Мови: англійська, українська (вільно), російська (добре), польська, німецька (читання).

ПРОФЕСІОНАЛЬНИЙ ДОСВІД:

1971 — 1981 — Північноамериканський центр вивчення Польщі, Анн-Арбор, Мічіган; компіляція, вивчення новин.

1978 — 1980 — викладач у Мічіганському університеті, Анн-Арбор.

1981 — 1984 — докторант, Інститут україністики при Гарвардському університеті, Кембридж, Массачусетс. Працював разом із Робертом Конквестом над проектом iз вивчення українського Голодомору.

Літо 1984 — запрошений професор Гарвардської літньої школи, директор пілотного проекту «Усна історія українського Голодомору».

1984 — 1986 — науковий співробітник, Інститут україністики при Гарвардському університеті. Проводив незалежні дослідження та керував щотижневим семінаром Інституту.

1986 — 1990 — виконавчий директор, Комісія США з питань Українського Голодомору. Займався повсякденним керівництвом, збором коштів, дослідженнями та складанням доповідей зведеної комісії уряду США, що складалася з чотирьох конгресменів, двох сенаторів, трьох чиновників рівня Кабінету, призначених президентом, і шести представників громадськості, очолюваної республіканцем Деніелом Мікою, а пізніше — Деннісом Хертелем.

1990 — 1991 — старший науковий співробітник, програма з вивчення національностей і Сибіру, Гарріманівський інститут радянології, Колумбійський університет, Нью-Йорк.

1991 — 1993 — науковий співробітник, програма україністики, Університет Іллінойсу.

1993 — 1994 — консультант проекту «Україна», Інститут американського плюралізму, Американський єврейський комітет, Чикаго.

1993 — 1996 — науковий співробітник-спостерігач, Інститут етнополітики при НАНУ, Київ.

1995 — 2004 — професор політології, Національний університет «Києво-Могилянська академія», Київ. Викладав етнополітику, політику США та Канади й політику Центральної та Східної Європи.

1997 — 2004 — консультант і колумніст газети «День»

2001 — 2002 — професор Міжнародного Християнського університету, Київ.

ІНШІ ПОСАДИ:

Американська асоціація україністики, секретар-скарбник (1991 — 1993), член Розширеної ради (1993 — 1995);

міжнародний інститут Голокосту та Геноциду, Єрусалим, член ради (1985 — 1994);

заступник редактора, часопис «Політична думка» (1994 — 2004);

член редакційної ради «Журналу україністики» (1988 — 1990);

член редакції журналу «Сучасність» (1984—1991), член редакційної ради (2000 — 2004).

НАГОРОДИ:

Перший лицар України (від організації «Жіноча громада»).

Премія журналу «Сучасність» за кращу статтю 1995 року в категорії «Наукові праці та публіцистика».

ОПУБЛІКОВАНА БІОГРАФІЯ:

«Мейс, Джеймс», «Енциклопедія України», ред. Данило Струк. Видавництво Університету Торонто, Буффало, Лондон, 1993., Т. 3, стор. 262.

ПУБЛІКАЦІЇ: КНИЖКИ

1. «Комунізм і дилеми національного визволення: національний комунізм у Радянській Україні, 1918 — 1933». Гарвардська серія україністики, Кембридж, 1983.

2. «Голод у Радянській Україні 1932 — 1933: меморіал» (у співавторстві з Оксаною Процик і Леонідом Херецем). Бібліотека Гарвардського коледжу, Кембридж, 1986.

3. «Комісія США з питань голоду в Україні (за участю Олі Саміленко); Доповідь Конгресу». Видавництво Уряду США, Вашингтон, 1986.

4. «Проект Комісії з питань голоду в Україні «Усна історія» (укладач і редактор у співпраці з Леонідом Херецем), 3 томи. Видавництво уряду США, Вашингтон, 1990.

5. «Національній комунізм: трагічні ілюзії» (у співавторстві з Маєм Панчуком), Інститут етнополітики при НАНУ, Київ, 1997 (фактично опублікована в 1990-му).

СТАТТІ, ПАМФЛЕТИ, ПЕРЕДМОВИ ТОЩО

1. «Політика й історія в Радянській Україні, 1921 — 1933», «Доповіді про національності», осінь 1982.

2. «Украинская проблема» и как Сталин попытался ее решить», «Россия», № 5—6, 1982.

3. «Комітети незаможних селян і структура радянської влади в українському селі», «Радянологія», 1983.

4. «Голодомор 1932—1933: що сталося і чому», «Український тижневик», 1983.

5. «Передмова редактора» до книги Олекси Воропая «Дев’яте коло: пам’яті жертв Голодомору 1933». Фонд україністики Гарвардського університету, Кембридж, 1983.

6. «Голодомор в Україні» («круглий стіл» із Робертом Конквестом, Даною Делрімпл і Майклом Новаком). Інститут «Амерікен Ентерпрайз», Вашингтон/Лондон, 1984.

7. «Справа про геноцид», «Квадрант» (Сідней, Австралія), квітень 1984.

8. «Голодомор 1933 року в Радянській Україні» в «Шлях до розуміння та запобігання геноциду: матеріали міжнародної конференції з питань Голокосту та геноциду», ред. Ізраїль Чарни. Веств’ю Прес, Боулдер/Лондон, 1984.

9. «Заява і свідчення». Сенат США, Комісія з питань сільського господарства, продовольства та лісівництва. Слухання: Колективізація та її вплив на українське населення і на продуктивність радянського сільського господарства. Видавництво Уряду США, Вашингтон, 1984.

10. «Історичний вступ», Едвард Амменд, «Життя людей у Росії» (перевидання). Джон Зубал, Клівленд, 1984.

11. «Голод і націоналізм у Радянській Україні», «Проблеми комунізму», травень — червень 1984.

12. «Відповідь С.Г. Віткрофту», «Проблеми комунізму», березень — квітень 1985.

13. «Голодомор-33 у Радянській Україні» в книжці «Голод в Україні 1932 — 1933», ред. Роман Сербін і Богдан Кравченко. Канадський інститут україністики, Едмонтон, 1986.

14. «Голод-33: огляд джерел» у книжці «Голод в Україні 1932— 1933», ред. Роман Сербін і Богдан Кравченко. Канадський інститут україністики, Едмонтон, 1986.

15. «Політика голоду: відгуки американського уряду та преси на Голодомор в Україні в 1932 — 1933», «Дослідження Голокосту та геноциду» (Єрусалим), квітень 1988.

16. «Зусилля та відкриття Комісії з питань українського Голодомору», Центр дослідження Голокосту і геноциду Райдер-коледжу, серія «Окремі дослідження», №1, липень 1988.

17. «Геноцид у СРСР», у книжці «Геноцид: критичний огляд бібліографії», ред. Ізраїль Чарни. Менселл, Лондон, 1988.

18. «Радянська історіографія голоду 1932 — 1933», Утрехт, 1989 (голландською).

19. «Голод 1932 — 1933: вододіл в історії радянської національної політики», «Радянська національна політика: управління етнічними групами в СРСР», ред. Генрі Гуттенбах. Менселл, Нью-Йорк/Лондон, 1990.

20. «Американська преса й український Голодомор», «Дослідження геноциду», ред. Гелен Файн. Видавництво Йєльського університету, Нью-Хейвен/Лондон, 1992.

21. «Чистки», «Енциклопедія України», ред. Д. Х. Струк. Видавництво Університету Торонто, Торонто, Буффало, Лондон, 1993, Т.4.

22. «Національний комунізм», «Енциклопедія України», Т.3.

23. «Українська комуністична партія», «Енциклопедія України», Т.5.

24. «Український iнститут марксизму-ленінізму», «Енциклопедія України», Т.5.

25. «Українізація», «Енциклопедія України», Т.5.

26. «Союз Визволення України», «Енциклопедія України», Т.5.

27. «Як Україні дозволили пам’ятати», «Український щоквартальник», літо, 1993.

28. «Висновки та перспективи дослідження Голодомору 1933 року», «Сучасність», № 4, 1993.

29. «Голоси страждання», «Український світ», березень — грудень 1993.

30. «Зачароване коло ідола, або Про тоталітаризм і геноцид в історії України», «Літературна Україна», 31 березня, 1994.

31. «Право на діяльність та діяльність права», «УНІАН-Політика: огляди, коментарі, прогнози», жовтень 18 — 24, 1994.

32. «Бурхливий дух розстріляного відродження — Микола Хвильовий», «Сучасність», № 11—12, 1994.

33. «Корупція як соціальне явище» (у співавторстві з Валентином Якушиком, Шарлотт Ватсон і Костянтином Малєєвим), «Політична думка», № 4, 1994.

34. «Геополітичні наслідки етнополітики», «Політична думка», № 1, 1995.

35. «Політичні причини голодомору», «Голодомор 1932 — 1933 рр. в Україні: Причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція, Київ, 9 — 10 вересня 1993 р. Матеріали». Інститут історії Україні НАНУ, Київ, 1995.

36. «Політичні причини голодомору в Україні, 1932 — 1933 рр.», «Український історичний журнал» № 1, 1995.

37. «Україна напередодні Другої світової війни», «Україна у Другій світовій війні: уроки історії і сучасність. Матеріали міжнародної наукової конференції 27 — 28 жовтня 1994 р.». Інститут історії України НАНУ, Київ, 1995.

38. «Федералізм і унітарна держава в практиці Заходу», «Регіональна політика України: концептуальні засади, історія, перспективи. Міжнародна науково-практична конференція 10 — 11 листопада 1994 р.». Інститут етнополітики НАНУ, Київ, 1995.

39. «Ленін без України, або Дмитро Волкогонов як дзеркало російської демократії», «Сучасність», № 4, 1995 (приз за кращу наукову статтю року).

40. «Радянський голодомор в Україні», «Геноцид у двадцятому столітті: критичні есе та свідчення очевидців», ред. Семюел Тоттен, Вільям Парсонс, Ізраїль Чарни. Гарландська довідкова бібліотека суспільних наук, Т.772, Нью-Йорк/Лондон, 1995.

41. «Соціалістичні моделі української державності», «Політична думка», № 1, 1996.

42. «Мій шлях в Україну», «Гороскоп для сьогодні і завтра», ред. Людмила Таран, «Рада», Київ, 1996.

43. «Ми всі — твої діти, Україно», «Паспорт нового світу», березень — квітень 1996.

44. «Україна заново відкриває своє минуле», «Паспорт нового світу», березень — квітень 1996.

45. «У пошуках втраченого розуму», «Голос просвіти», квітень, 1996.

46. (з Валерієм Солдатенком) «Микола Скрипник», «Український історичний журнал», №2-3, 1996.

47. «Соціально-генетична спадщина геноциду і тоталітаризму в Україні та шляхи до її подолання», «Політологія, етнологія, соціологія: доповіді та повідомлення III Міжнародного конгресу українців». Харків, 1996.

48. «Повість двох міст», «День», 27 лютого 1997.

49. «Розбиті яйця не склеїти», «Наш час: фермерська газета», 21, 28 лютого та 7 березня, 1997.

50. «Комунізм у посткомуністичний період», «Політична думка», № 4, 1997.

51. «Блукання лабіринтом, або Дисфункціональність українських еліт», «Сучасність, № 3, 1997.

52. «Дисфункціональність українського суспільства», «Інститут національних відносин і політології НАНУ: наукові записки» № 1, 1997.

53. «Тяглість інерції, або Комунізм і посткомунізм в Україні», «Сучасність», № 7-8, 1997.

54. «Роль голодоморів в історії підрадянської Україні», «Голод 1946 — 1947 років в Україні: причини і наслідки. Міжнародна наукова конференція, Київ, 27 травня 1997. Матеріали», Київ, 1998.

55. «Земля на крові», «День», 14 листопада 1998.

56. «Україна на порозі нового тисячоліття». Звернення до учасників конференції «До нової України-2: зустрічаючи нове століття». Матеріали конференції 2 — 3 жовтня 1998 року в Оттавському університеті. Ред. Теофіл Кис та Ірена Макарик за участю Романа Веретельника. Кафедра україністики Оттавського університету, Оттава, 1999.

57. «Між двома світами», «День», 27 березня 1999.

58. «Свобода наклепу, або наклеп на свободу», «День», 31 липня 1999.

59. «Голокост починався в Україні», «День», 29 січня 2000.

60. «Проти течії, або Про реформи й віртуальну економіку», «День», 28 березня 2000.

61. «Обжинки смерті», «Літературна Україна», 29 червня 2000.

62. «Ідеологія та утопія: щодо книжки Олександра Сугоняка «Україна: повернення до себе». «Наша віра», № 8, 2000.

63. «Український геноцид», «Енциклопедія геноциду», Ізраїль Чарни, АБС Кліо, Санта-Барбара, Денвер, Оксфорд, 2000.

64. «Факти і цінності: інтелектуальне дослідження», «Піонери досліджень геноциду», Семюел Тоттен і Стівен Леонард Джекобс. Транзакшен паблішерс, Нью-Брунсвік/Лондон, 2002.

65. «Український геноцид — міф чи правда?», «Канадська американська славістика. Спецвипуск: Голодомор: Український геноцид 1932 — 1933», осінь, 2003.

66. «Визначення українською діаспорою 50-річчя голодомору», «Голод 1932 — 1933 років в Україні: причини та наслідки», ред. Володимир Литвин, «Наукова думка», Київ, 2003.

67. «Діяльність Комісії Конгресу США з вивчення голоду в Україні», «Голод 1932 — 1933 років в Україні: причини та наслідки», ред. Володимир Литвин, «Наукова думка», Київ, 2003.

68. «Геноцид», «Енциклопедія модерної Україні», НАНУ, друкується.

ЩОТИЖНЕВА КОЛОНКА В THE DAY

з січня 1998 року, з середини 2001-го — також у «Днi» колонки, статтi.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати