План для Порошенка

Учора Петро Олексійович Порошенко прийшов на роботу до Кабміну. Після майже двотижневих роздумів він все ж сів у крісло міністра економічного розвитку та торгівлі, яке звільнив теперішній секретар РНБО Андрій Клюєв.

Подейкували, що за свою згоду працювати в команді біло-синіх, до яких Петро Олексійович не так давно був у різкій опозиції, він виторговував «свободу політичних в’язнів» (як бачимо, це — не більш, ніж фантазії експертів).

Насправді, як зауважило «Дню» джерело в уряді, протягом попередніх двох тижнів Петро Олексійович лікувався. Не гоже було ставати на пост і відразу йти на лікування», — підкреслило джерело. Мовляв, з чого б це Петро Олексійович мав не погодитися? Він же прагматична людина, яка мислить раціональними категоріями. І бути в «галасливій» опозиції — це нерозумна позиція і щодо використання своїх умінь, а тим паче — щодо захисту своїх інтересів... практично.

На своїй сторінці у соцмережі Facebook Порошенко написав: «Останні тижні були для мене дуже непростими. Рішення, яке я мав прийняти, ймовірно, приймаються кілька разів у житті і даються нелегко». А допомогли Петрові Олексійовичу прийняти рішення, за його словами, «небайдужі до нього люди як серед друзів по Facebook, так і серед журналістів, експертів та політиків». «Поставивши на одну шальку терезів особисті політичні амбіції, а на другу — ситуацію в економіці... рішення я прийняв, — написав Порошенко. — ...Переконаний, що в інтересах країни, а не окремих політичних партій — владних чи опозиційних, необхідно прийняти й реалізовувати зрозумілу професійну антикризову політику з мінімізації цих загроз, адже від економічної кризи постраждають усі».

Свої пропозиції, щодо того, як він має намір змінювати ситуацію на краще, Порошенко передав Президентові і виклав на сторінці у Facebook. У них, зокрема, йдеться про те, що європейські цінності й стандарти мають стати «засадничими якостями економічної політики України», а демократичні пріоритети розвитку — головними в державній політиці. Свою реформаторську політику на посаді міністра економічного розвитку та торгівлі Порошенко має намір провадити за трьома блоками — прозорістю економічної політики, свободою підприємницької діяльності і ефективністю використання ресурсів. Він пообіцяв навести лад у системі державних закупівель, зробивши її максимально спрощеною та прозорою, привести національну систему показників економічного розвитку до європейських стандартів і забезпечити відкритий доступ до цієї інформації громадськості й інвесторів. Добре обізнаний із проблемами бізнес-клімату Порошенко пообіцяв підприємцям спрощену систему реєстрації, «прозорий офіс», захист від силового тиску й безпідставного втручання у господарську діяльність. Щоб «спокуса» була найменшою, він пропонує запровадити фінансову відповідальність за завдання економічної шкоди. На думку Порошенка, реформування насамперед повинні зазнати ринки енергетичних і продовольчих ресурсів. Саме ці два сектори народного господарства Петро Олексійович у кріслі глави МЕРТ обіцяє першими привести у відповідність до європейських стандартів та критеріїв екологічної безпеки.

У системі використання ресурсів Порошенко пропонує трансформувати систему національних проектів у перелік пріоритетних напрямів державної підтримки інвестицій, зокрема у сферах енергозбереження й диверсифікації джерел постачання енергоресурсів. Також він — за створення цивілізованих умов для земельної реформи, які забезпечуватимуть захист прав власності земельних ділянок, сприятимуть розвиткові сільськогосподарського виробництва й залученню інвестицій в аграрний сектор. Крім того, Порошенко пообіцяв потурбуватися про захист внутрішнього ринку від несумлінної конкуренції з боку іноземних виробників відповідно до норм і правил СОТ — забезпечити протидію надходженню на український ринок недоброякісної й небезпечної продукції...

Президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер сумнівається, що Порошенкові вдасться виконати ті завдання, які він сам перед собою поставив. «Якщо буде виконано десь 5%, то це вже буде добре. Але системно це буде важко зробити», — переконаний Пасхавер. «Потрібна команда лібералів, яку б підтримував глава держави. На мій погляд, це фантазії. У цій команді він точно не свій. У нього навіть досвід підприємницької діяльності інший. Йому буде важко спрацюватися, хоча він уміє працювати з людьми», — додав експерт.

Думку Пасхавера щодо того, що Порошенко не стане дієздатним міністром економіки у сьогоднішній урядовій команді, поділяють більшість експертів. Утім, чому за таких обставин він усе ж прийняв пропозицію, вони відповісти не можуть. Можливо, визначальною у цьому «пасьянсі» таки справді стала карта «5 каналу»?..

«День» попросив відомих експертів прокоментувати ініціативи Порошенка.

КОМЕНТАРI

Володимир ЛАНОВИЙ, екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ:

— У цілому це позитивні пропозиції, однак вони трішки поверхневі. Є кілька суттєвих речей, але поки що вони нічим не виражені. Наприклад, свободу підприємництва як ключовий момент розвитку економіки зазначено, але не показано, за рахунок яких засобів її буде забезпечено. Дуже слабко висловлено про податковий кодекс, який є просто зашморгом, що душить усю економіку і розвалює її. Як початкові тези це може бути, але, звичайно, цього недостатньо, і, можливо, після вступу на посаду і оволодіння різними проблемами міністр буде трішки глибше і дійсно реформаторськи підходити. А може, й ні, це ми побачимо. Тому що багато було людей, які приходили до уряду з тезами про реформи і дерегуляцію, а потім забували про це і займалися й досі займаються власними приватними справами.

Головне — досягти фінансової стабільності. Все розвалено, кредитів немає, валюти немає, іноземні позики закрито, бюджет страшно дефіцитний, виплачувати гроші немає чим, бізнес не вкладає інвестицій, інвестиції не ростуть. Треба розібратися з кожною проблемою — як фінансова стабільність, розбалансованість бюджету, зниження відсоткових ставок, стабільність, тому що ніхто інший, крім міністра економіки, це питання змоделювати і визначити, якими засобами досягти, не зможе, всі інші займаються окремими питаннями. Друге — становлення ринкової економіки, конкурентної, з рівністю прав виробників і споживачів, з еквівалентністю обміну, з протидіями монопольним зазіханням. Цей комплекс становлення ринкової економіки цим, звичайно, не закінчується. У нас немає, наприклад, фінансових ринків, у нас не діють грошові ринки. Є грубе втручання Національного банку й уряду, розрив різних кредитних потоків, тобто саморегулювальних грошових ринків немає.

Я думаю, що в нього майже немає шансів. Все розподілено, всі грошові потоки свої вже отримали, ті, хто хотіли, вже домовились між собою, об’єкти приватизації поділено, люди перестали вкладати депозити, тобто немає нових ресурсів, які можна було б якось ефективно використати. Але після фінансового валютного провалу, який буде цього року, можливо, Янукович просто розпишеться у бездарності свого уряду і доручить комусь іншому скласти будинок по іншому проекту. Тоді треба все перебудувати в тих напрямках, про які я сказав.

Антон ФІЛІПЕНКО, президент української асоціації економістів-міжнародників:

— Треба здійснювати реформи не для МВФ, як це робилось досі, а для країни. Для цього потрібно мати стратегію тотальної модернізації економіки України, якої ще й досі немає. Але вона повинна бути написана не для окремої бізнесової групи, а для всіх. У нас же зараз так, що одні отримують блага, а інші — статисти, маргінали... Змінювати це треба і робити дуже швидко. Я думаю, що у Петра Олексійовича це вийде зробити. Колись він був моїм студентом, то я можу впевнено про це казати. Порошенко дуже динамічний, у нього швидко працює розум, він знає, на кого можна, а на кого не варто спиратися. Якщо йому вдасться розробити таку стратегію тотальної модернізації і схвалити її у Верховній Раді, щоб вона отримала статус Закону для всіх, щоб це була програма українського народу, а не тільки для тих, хто працює «на горі». У цій програмі повинно бути передбачено і прописано модернізацію по галузях і регіонах, створення внутрішнього ринку (якого у нас, до речі, й досі немає) та потужної «подушки» економічної безпеки з малого та середнього бізнесу. Порошенко як глава МЕРТ повинен оптимізувати апетити великого бізнесу, зробити так, щоб вони працювали на суспільство, нехай беруть приклад із Біла Гейтса. Тільки тоді у Петра Олексійовича є реальні шанси зробити відчутні шанси. Адже поки що результати економічної політики чинного уряду ну дуже скромні. А Україні сьогодні потрібні відчутні результати. Тим паче цього року у нас дуже велике від’ємне сальдо торгівлі товарами (14 мільярдів доларів), а ми починаємо уповільнювати темпи нашого розвитку... Деклароване Президентом питання досягнення «двадцятки» для нас із приростом ВВП у 3,2% на рік буде дуже ефемерним. Порошенку треба оптимізувати динаміку економічного зростання та мобілізувати усі зовнішні та внутрішні економічні сили для цього: треба включити фондовий ринок, який у нас не працює сьогодні. Нам треба виходити з радянських методів роботи.

Ярослав ЖАЛИЛО, перший заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень:

— Поки що в Порошенка немає програми як такої. Є перелік політичних орієнтирів, яких він має намір дотримуватися. Я гадаю, що загалом йому це вдаватиметься, бо це просто ті заходи й напрями, яких слід дотримуватися, аби забезпечувати функціонування ринкової економіки. Та якщо ми говоримо про нинішній передвиборний період, то виникне низка перешкод і певні речі зробити буде складно. Є фіскальні мотивації, які вимагають збирати якомога більше грошей з економіки, і вони, звісно, обмежуватимуть либералізаційні зусилля уряду. Але загалом можливості, потенціал, аби досягти заявленої мети, в Порошенка, звісно, є. Але в деяких випадках він каже не про конкреті цілі, яких можна досягти, а про процес. Це, скажімо, конкурентоспроможність України й українських підприємств. Адже її треба підвищувати не лише зараз, а постійно. І це буде правильно.

Віктор ХМІЛЬОВСЬКИЙ, президент Спілки орендарів і підприємців України:

— Одне те, що Порошенко далеко не відразу погодився стати міністром економіки і мав можливість добре поміркувати над своїми завданнями як міністр, свідчить на його користь і на користь реальності його намірів і планів. Він системно готувався до цієї роботи. А головне — досить добре знається на фінансових потоках, у нього багатий досвід щодо проблем кредитування, в банківській справі. Це — великий плюс. А ще він серйозний бізнесмен, зумів сформувати досить чітку систему управління і адміністрування своїх підприємств. Порошенко володіє великим досвідом парламентської діяльності і як бізнесмен-практик об’єднуватиме, синтезуватиме свої напрацювання лобістів та домагатиметься проведення через парламент законопроектів, які передбачають регуляторні новації. Тішить те, що це перший політик, який, вступивши у владу, тут же взяв на себе відповідальність за підготовку регуляторних умов, направлених на розширення економічних свобод. Бізнес давно чекає приходу у владу такої людини, а головне — такого повороту в регулятивній політиці держави. У Порошенка великий досвід в міжнародних інноваційно-інвестиційних проектах прикладного, а не віртуального характеру. Він ймовірно знає, як їх реалізовувати. А почати йому необхідно було б з наведення ладу в системі міністерства, аби остаточно позбавити його від стилю роботи, властивого Держплану колишньої УРСР, і перевести МЕРТ у режим міністерства економічного розвитку, який має бути ключовим у всіх питаннях програмного розвитку економіки. Я не виключаю, що Порошенко зустріне на своєму шляху достатньо труднощів, оскільки кадрове забезпечення міністерства не відповідає сьогоднішньому попиту. Проте йому потрібно буде сформувати не лише свою команду, але й реального соціального партнера, причому без жодного загравання з суб’єктами ринку.