ЩОДЕННИК

14 жовтня

Моя подруга Маша вивчає українську на курсах у культурному центрі України в Москві. У неї якось не склалося ні з французькою, ні з англійською, зате вона оволоділа болгарською і вже взялася за українську. Це дуже дорого, кілька сотень доларів на семестр, але бажання вивчити українську перемагає. До того ж їй доводиться приховувати своє захоплення від батька, який не схвалює її мовних уподобань.

Я ж допомагаю їй: даю книжки і диски, запрошую на гастролі українських театрів, перевіряю домашні завдання, виправляю помилки в наголосах і вимові. А наступного літа Маша збирається в гості до Дніпропетровська, звідки приїхала я, а свого часу і її батько. Ніхто не зможе показати Маші моє місто краще за мене. Ми поїхали б на проспект Гагаріна, де колись мешкали її батьки, погуляли б по Набережній, покаталися б на канатці через річку. Я повела б Машу до пам’ятника динозавру, показала будинок з жабами, гномів біля Гірничої академії та інші унікальні речі. Я б відкрила для Маші Дніпропетровськ як місто зелених будинків. Але я з острахом чекаю літа. Ну як я їй поясню, що вона даремно витрачала стільки грошей на курси української?