Інколи здається, що історія нічого не вчить. Але це не так. Вона таки вчить — якщо в цієї вчительки життя НАВЧАЮТЬСЯ
Володимир Панченко, український літературний критик, літературознавець, письменник

ЩОДЕННИК

23 серпня, 2006 - 00:00

23 серпня

Не знаю, як кого, а мою установу зобов’язали святкувати День Незалежності з Державним Прапором, виготовленим на Херсонському ордена Леніна бавовняному комбінаті 1992 року. Адреса, вказана на ціннику, теж відповідна: м. Херсон, пл. 50-річчя СРСР. Ну й останнє — виріб (шмат тканини, зшитий з жовтої та синьої смуг) має розмір 160 на 80 см і називається «Национальный флаг».

Розумію українську «бережливість та ощадливість»: упхати залежаний товар — для нас це норма. Розумію нерозбірливість та запопадливість місцевих чиновників: терміново почепити прапори нехай навіть із зображенням ордена Леніна, а там — трава не рости.

Не збагну одного: чому я не кваплюся вивішувати прапора на фасаді своєї установи, на власному балконі, тещиній дачі?

Євген БРУСЛИНОВСЬКИЙ, Канів
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ