Скарб із дна болота

Подільська археологічна експедиція під час розкопок оборонного рову навколо підмурівка замку XIV—XV століття в Києві, на Подолі, виявила велику кількість цінних для науки предметів старовини Литовського та Києво-Руського періоду. «День» став першим виданням, якому працівники Інституту археології НАН України продемонстрували свої сенсаційні знахідки.

Більша частина знайдених предметів належить до Литовського періоду, XIV— XV століть. Тоді на місці розкопок стояв замок вельможі, і його декілька разів намагалися захопити татаро-монголи, які в той час вчастили до Києва. Під час другого штурму Золотої орди киян здали свої позиції, а замок, як і весь Поділ, згорів, оскільки був дерев’яний. Під час битви в рів сипалися залізні наконечники від стріл, списи, арбалети, луки, сулиці — дуже гострі наконечники, які пробивали залізні панцирі воїнів. Падали й предмети побуту. Це були пряжки від ременів, за якими визначали достаток людини, золоті та скляні прикраси, монети, гирі та пломби на товарах, які привозили із Західної Європи. Рів — справжня знахідка для археологів, адже така кількість історичних цінностей ніде більше зберегтися не могла. Цей рів уже давно відомий в археологічних колах. «Чорні копачі» орудували біля підніжжя Замкової гори ще в XIX столітті.

Серед «свіжих» знахідок є також предмети датовані X—XII століттям. Раніше вчені тільки здогадувалися, що на цій горі стояв замок княгині Ольги. Тепер, завдяки останнім розкопкам, існування резиденції Ольги на Замковій горі доведене. Це підтверджують шари плінфи (старовинних цеглин), і скляні прикраси, знайдені на місці розкопок. Існує думка, що для замку Ольги використали цеглини зруйнованої Десятинної церкви. А знайдені скляні браслети візантійських, західноєвропейських і сирійських майстрів носили всі дівчата часів Київської Русі. Збереглися фрагменти прикрас, оскільки скляні браслети запаювалися на руці, і щоб зняти його, треба було розбити. Усі ці втрачені прикраси, предмети побуту та монетки змивалися водою, і століття пролежали в болоті на дні рову. Попередня експертиза встановила, що скляні знахідки можуть належати вже до VIII століття, але на місці розкопок немає кераміки, яка в той час була дуже поширена.

«За керамічними виробами ми з точністю до 25 років можемо визначити вік знахідки, оскільки техніка й обробка кераміки дуже стрімко розвивалася та мінялася, — розказує начальник експедиції, археолог Михайло Сагайдак. — Але відсутність кераміки викликає у нас певний сумнів щодо віку подільських знахідок. Також ми розкопали дуже цікавий екземпляр. Цілком можливо, що це срібник князя Володимира Святославовича, періоду Київської Русі. Зараз існує всього кілька десятків таких цінних монет».

Автентичність цієї знахідки ще не встигла підтвердити експертиза, оскільки відкрили цей історичний скарб декілька днів тому. Поки що всі предмети старовини передали у фонд Інституту археології для вивчення та експертизи, а у найближчому майбутньому вони потішать погляди відвідувачів у власному історичному музеї Подільської археологічної експедиції. Наразі жодне будівництво у старому Києві не проходиться без участі Подільської польової експедиції. Археологи стежать, аби забудовники не вкрили асфальтом історичні цінності.

До речі, ця знахідка археологів — скарб не лише в історичному, а й у економічному значенні слова. За попередніми даними, вартість вищезгаданих монет варіюється від 700 до 15 000 доларів.