Сподобалось усе, крім Конституції

Створено 900 нових робочих місць. Відзначив європейську якість запорізького автомобіля і висловив упевненість, що на «Таврію» буде купівельний попит: просто в неї не було сформованого іміджу й гідного сервісного обслуговування на всій території України.

За підсумками 10 місяців «Запоріжжя — єдиний регіон в Україні, де не допущено спаду виробництва». В актив нової команди призначеного навесні глави облдержадміністрації Володимира Куратченко зараховано й ліквідацію заборгованості з зарплати вчителям та лікарям, з виплати пенсій.

Президент говорив про відсутність необхідної нормативної законодавчої бази, нікудишню законотворчу активність парламентаріїв, які часто бачать у президентських указах втручання в їхню діяльність і посягання на їхнє право. «А хто їм дав це право? Самі взяли за одну ніч? Я був і тоді, і сьогодні проти прийняття Конституції парламентом. Парламентарії приймають Конституцію під себе»...

Президент готовий дати свою згоду будь-якій фракції Верховної Ради на формування уряду, якщо в нiй буде парламентська більшість. Але такої більшості немає. Проте Леонід Кучма не збирається при його президентському правлінні брати на себе всю відповідальність в законодавчому плані й не готує ніяких актів про звільнення парламентаріїв від їхньої діяльності.

Президент не згодний з твердженнями, що він танцює під дудку МВФ. «Економічна ситуація вимагає додаткових надходжень. Найдешевший кредит — це кредит МВФ і Світового банку. І найдорожчi, невигіднi з будь-якої точки зору, це кредити, які ми набрали під цінні папери й облігації». Що ж до підвищення або не підвищення плати за комунальні послуги, то це — компетенція місцевої влади. Віктор ПУЖАЙЧЕРЕДА, «День»

КОМЕНТАР

У висловлюваннях Президента в Запоріжжі прозвучало два нових мотиви й один старий. Почнімо зі старого. За повідомленням Інтерфакс-Україна Кучма знову говорив про референдум, який би позбавив депутатів імунітету. Про небезпеку скасування імунітету (який існує навіть у розвинених країнах, де, здавалося б, у опозиції немає особливих причин, щоб побоюватися переслідування влади) вже багато було сказано. Нагадаємо тільки, що імунітет існує й у самого Президента. Цікаво, чи має намір він відмовитися від нього?

Тепер — про нове. По-перше, Кучма говорив про те, що «є ймовірність припинення подальшої співпраці України з МВФ. Ще зовсім недавно лунали бадьорі урядові реляції про успішні переговори й навіть ходив поголос, що МВФ погодився на так очікувану певними колами емісію. Слова Президента свідчать передусім про відсутність чіткої й узгодженої лінії уряду та Президента на переговорах з МВФ — якщо питання остаточно ще не вирішено, заява Кучми може погіршити наше становище на переговорах, якщо ж ухвала є — навіщо всім було розповідати про «значний прогрес»?

По-друге, і це, мабуть головна новина, Президент нарешті визнав, що в організації влади в країні існують проблеми, і проблеми ці закладено ще на рівні Конституції. «Конструкція влади, закладена в Конституції попередньої ВР, не містить механізмів, які б зобов’язували парламент до формування більшості». Абсолютно справедливе зауваження. Щоправда, перекладання відповідальності за Конституцію на Верховну Раду — річ сумнівна — всі пам’ятають, як і під чиїм тиском вона приймалася. Президент дуже точно зазначив, що парламент приймав Конституцію «під себе», щоправда він забув сказати, що пропонований ним спосіб прийняття на референдумі означає — «під Президента». Що ж до організації влади, то пам’ятається, що кандидат у Президенти Леонід Кучма наполягав на тому, що Президент повинен сам очолювати виконавчу владу (уряд). У цьому випадкові ніяких проблем з більшістю у ВР просто не було б, тому що від парламенту в призначеннях-звільненнях у виконавчій владі нічого б не залежало. Ставши Президентом, Кучма змінив свій погляд і «забув» про свої пропозиції. Саме за наполяганням адміністрації було збережено структуру влади з великими повноваженнями й малою відповідальністю Президента, що склалася ще за Кравчука. Тепер Президент потрапив у досить-таки делікатне становище — після напівпартійних виборів у Верховній Раді сформувалися «справжні» (на відміну від попереднього скликання) фракції й тепер розмови про більшість у ньому, на відміну від минулих років, реальні й зводяться, власне, до проблеми організації міжфракційних переговорів і формування загальної коаліційної платформи. Така ситуація дозволяє радникам Президента порадити йому новий хід у грі з перекладанням відповідальності на парламент — все погано тому, що немає більшості. Але більшості «просто так» не буває, вона формується лише в тому випадкові, якщо вона відповідальна за уряд, що може бути тоді, коли ВР може не лише відправляти КМ у відставку, але й призначати його. Тому, заговоривши про Конституцію, Президент скоро вимушений буде дати відповідь — у чому полягає його вибір — або він залишиться з функціями глави держави й у формуванні Кабінету братиме участь формально, або сам очолить Кабінет і позбавить депутатів головного болю з «проблемою більшості».

Володимир ЗОЛОТОРЬОВ, «День»

№219 14.11.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»