Хто заперечує свободу іншого, сам свободи не заслуговує.
Авраам Лінкольн, 16-й президент США, визволитель американських рабів

Як реставрували Кирилівську церкву?

Цікаві і маловідомі факти про легендарний храм наводить науковець Ірина Марголіна
22 квітня, 2016 - 10:13

Монографію  «Оповиті серпанком забуття» написала  науковий співробітник Національного заповідника «Софія Київська» І. Марголіна. Книжка  вийшла у видавництві «Либідь». Відома в Україні історик-медієвіст і культуролог поставила перед собою амбітне завдання — привідкрити маловідомі сторінки з біографій призабутих українських митців, які брали участь у реставрації сакральної пам’ятки архітектури — Кирилівської церкви.

Нагадаємо, реставраційні роботи у Кирилівському храмі тривали з 1884 по 1889 рік, відповідальним за них царський уряд призначив професора Петербурзького університету, фахівця з християнської іконографії Адріана Прахов. Саме він запросив, окрім російських, ще й місцевих живописців взяти участь у відновленні втрачених фрагментів настінних фресок, створених за однією з версій ще у ХІІ столітті візантійськими художниками.

Віддаючи належне в оформленні Кирилівської церкви Михайлу Врубелю, котрий віртуозно виконав такі живописні композиції, як «Хода до Раю», «Райський сад» чи «Зішестя Святого Духа на апостолів», автор книги не лишає поза увагою роботи Миколи Мурашка, Миколи Пимоненка, Івана Селезньова, Івана Їжакевич, Самуїла Гайдука, Івана Косяченка, Миколи Кузнецова, Михайла Рутченка-Короткоручка, Семена Власенка, Федіра Ризниченка, Павла Васильченка. Першим двом із цього ряду, на відміну від інших, пощастило більше, бо їхній творчий спадок в силу різних причин не згубився у часі. Збереглися навіть місця їхнього вічного спочинку на території Лук’янівського меморіального пантеону, переживши всі лихоліття ХХ ст.

Розповідаючи про митців, І. Марголіна подає маловідомі факти з їхніх біографій, скрупульозно розбирає створені ними живописні композиції у храмі, розкриває сам зміст зображуваного.

Так, переповідаючи історію життя і творчості живописця і графіка родом із села Вишнополі на Черкащині Івана Сидоровича Їжакевича (1864—1962 рр.), автор згадує його найбільш вагомі здобутки у вітчизняному образотворчому мистецтві. Йому, приміром, належить низка живописних картин з історії України, ілюстрації до творів класиків української літератури, ікони з образами найбільш шанованих святих. Це з під пензля Івана Їжакевича постала Діва Марія, портрет якої можна споглядати на другому поверсі Свято-Кирилівської церкви.

НАЙВІДОМІШЕ ЗОБРАЖЕННЯ КИРИЛІВСЬКОГО ІКОНОСТАСА — БОГОРОДИЦЯ (МАДОННА ВРУБЕЛЯ ДУЖЕ ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ ВІД КАНОНІЧНИХ ІКОНОПИСНИХ ЗОБРАЖЕНЬ)

 

Інший митець, якого запросив домалювати старовинні церковні фрески Адріан Прахов, цікавий тим, що в Кирилівському храмі він зобразив аж шість святителів та орнамент на скосах нижнього вікна північної стіни. Маємо на увазі Миколу Дмитровича Кузнецова (1850—1929), який народився у селі Степанівка Одеського уїзду Херсонської області в середині позаминулого століття і здобув освіту у Петербурзькій Академії мистецтв. З авторської розповіді випливає, що ще у 1900 роках живописні полотна художника з успіхом виставлялися на паризьких салонах і Всесвітній виставці у Парижі, після чого йому було присвоєно почесне звання академіка, професора Імператорської Академії мистецтв.

У надзвичайно цінному архівному документі, продемонстрованому чи не вперше у книзі Іриною Марголіною — Схемі розподілу розписів в Кирилівській церкві, — зазначено прізвища художників, вписаних від руки самим Адріаном Праховим. Подиву гідне не лише те, як зберігся до наших днів цей рідкісний раритет упродовж кількох століть, що чітко ідентифікує настінний розпис у храмі і вказує на конкретних виконавців, а ще і те, як вдалося його відшукати у музейних запасниках.

До речі, у цій же схемі вигулькнуло прізвище ще одного яскравого представника українського живопису Михайла Рутченка-Короткоручка (1863—1937 рр.). Тепер мистецтвознавці мають документальне підтвердження, що саме він розписав стіни апсиди Кирилівської церкви, залишивши на них зображення двох балканських святителів.

Виняткове місце у виданні займають кольорові ілюстрації, завдяки яким внутрішній антураж древньої культової споруди постає ніби на долоні. Органічно доповнюють образовий ряд книги уривки з віршів біблійної тематики, віднайдених Іриною Марголіною у поетичній творчості Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Григорія Чупринки, Павла Тичини, Богдана-Ігоря Антонича, Володимира Сосюри, Бориса Мозолевського, Ірини Жиленко та ін.

Тарас ГОЛОВКО
Газета: 
Рубрика: