Де ж ви, українські патріоти?

Уявімо собі, що до Норвегії приїхав новий посол зі Швеції і на першій же прес-конференції заявив, що на його особисту думку, норвежці та шведи — це єдиний народ, і відрізняються вони один від одного зовсім трохи. Уявляю собі реакцію норвежців, які добилися незалежності від Швеції за історичними мірками не так вже й давно, — це був би грандіозний скандал: була б зроблена заява міністерства закордонних справ; заявила б протест опозиція, і всі парламентські партії; обурилися б прості громадяни — індивідуально й групами. Зі шведів почала б глузувати вся Європа — це треба ж яка нетактовність і навіть нахабство: шведи відмовляють норвезькій нації у праві на існування!

До речі, шведська і норвезька мови споріднені й досить схожі, а за конфесією обидва народи — в переважній більшості лютерани.

І шведський уряд негайно відкликав би свого посла, а з його дипломатичною кар’єрою було б покінчено.

Ще більшим був би скандал, якби посол ФРН в Австрії (навіть не на прес-конференції, а на своїй кухні) заявив би, що німці та австрійці — це один народ зі спільною історією. На додаток до того, що в цьому випадку зробили б норвежці, австрійці безсумнівно провели б мітинги і демонстрації біля німецького посольства.

Між іншим, німці та австрійці користуються спільною мовою, що лише злегка відрізняється вимовою та деякими словами. Той, хто розуміє жителів ФРН, чудово зрозуміє і австрійців. Лише за часів Бісмарка Австрія була вигнана зі складу Німецького союзу, а до цього суперничала в ньому з Пруссією.

Сербський посол у Хорватії заявив, що вважає сербів та хорватів єдиним народом, оскільки вони розуміють один одного без словника і дуже об’єдналися, воюючи проти нацистської Німеччини в партизанській армії, очолюваній хорватом Йосифом Тіто. Чи можливо це? Ні. Якби це справді сталося, то сербському послу дуже не пощастило б, навіть не зважаючи на його дипломатичний імунітет. Для довідки — серби та хорвати чудово обходяться без перекладача, і генеалогічно є близькоспорідненими народами.

Новий посол РФ в Україні Зурабов заявив на прес-конференції, що не вважає українців окремим народом. І... тиша! Лише в деяких газетах з’явилися дуже обережні зауваження щодо цього нібито неоднозначного вислову, хоча вислови московського гостя дуже однозначні.

А слід було б негайно підняти скандал, бо заява Зурабова — це завуальована спроба поставити під сумнів необхідність української державності, і в будь-якій країні світу його слова саме так і зрозуміли б.

А ще це пробна куля, аби дізнатися, як Україна реагує на подібне хамство. Пробна куля показала: Україна реагує чудово! Промовчало Міністерство закордонних справ. Промовчали українські націонал-демократичні опозиціонери, які претендують на роль головних патріотів.

Промовчала пристрасна українська патріотка Юлія Тимошенко, яка в перерві між двома турами виборів майже вступила в січові стрільці, які, як відомо, воювали проти імперської Росії. Промовчала «Свобода», що не має собі рівних за шумом, який вона творить на патріотичних заходах.

Зберігає мовчання нещодавно створений комітет захисту України, хоча саме він мав би обуритися першим, адже, як відомо, всі утиски української мови та України завжди починалися після чергової відмови визнавати українців окремим народом.

Які причини цього мовчання?

Найвищим державним чинам ніколи — вони зайняті продажем Росії задешево наших підприємств.

Звичайно, абсурдно чекати негативної реакції від нашого Міністерства закордонних справ. Українським дипломатам дали урок, який вони запам’ятали на багато років.

Як це було? Пан Черномирдін, попередник нинішнього посла, виявив відверте хамство з погляду дипломатичних правил і традицій, втрутившись у внутрішні справи країни перебування.

Міністерство закордонних справ це різко засудило. Винуватець зазнав покарання — ні, не Черномирдін, а Огризко, міністр закордонних справ України. Зняли ж його з посади три фракції, якими керували Янукович, Симоненко й Тимошенко. Тепер зрозуміло, чому в Україні на заяву посла Зурабова немає реакції ні з боку влади, ні з боку керівників опозиції?

Усе зрозуміло і з комітетом захисту України — його головним завданням, мабуть, є боротьба з ворогами внутрішніми, а не зовнішніми.

Мовчання «Свободи» та інших «патріотичних» організацій із гучними назвами теж досить легко пояснити. Всі ці хлопці виходять на світло боже лише тоді, коли своїми діями можуть не лише зробити собі рекламу, але й зіпсувати імідж України в цивілізованих країнах.

Мовчання всіх цих українських «патріотів» цілком зрозуміле. Тому залишаємося лише ми з вами, прості громадяни України, які не обіймають офіційних посад і не входять у жодні патріотичні організації.

Ми не маємо права мовчати...