Європейська преса продовжує пророкувати Україні «дефолт»

Напередодні саміту у Вільнюсі, де може відбутися підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, у європейській пресі почали активно аналізувати ситуацію в Україні — як політичну, так і економічну. «День» нещодавно писав про іміджеву проблему України у світі. І зараз це може відіграти ключову роль, адже публікації негативного характеру відлякують інвесторів і формують образ проблематичного економічного середовища. Наприклад, The Financial Times пише про те, що Україна опинилася за крок від повномасштабної кризи платіжного балансу через вкрай несприятливу ситуацію на зовнішніх ринках. А Neue Zurcher Zeitung зазначає, що Київ — на шляху до фінансової прірви. Про думку західних експертів, їхні прогнози та те, які це може мати наслідки для України, «День» вирішив дізнатися більше.

За даними видання The Financial Times, серед ринків, що розвиваються, український постраждав чи не найбільше після початку розмови про згортання монетарної політики США. Резерви Національного банку України (НБУ) скорочуються протягом останніх двох років. Минулого року вони впали на 7,4% — найнижчого рівня від 2006 року.

«Раптовий спад рівня валютних резервів в Україні є нагадуванням того, що хитке зовнішнє становище України утримує її за крок від повномасштабної кризи платіжного балансу», — пише у своєму дослідженні лондонська компанія, що займається макроекономічними дослідженнями, Capital Economics.

Кредитори, серед яких і Міжнародний валютний фонд (МВФ), все більше стривожені тим, чи зможе Україна обслуговувати свої боргові зобов’язання. Коли ринки, що розвиваються, наповнювалися швидкими грошима західних центральних банків, Київ «латав діри» в державних фінансах через внутрішні облігації та єврооблігації. Але, з очікуванням скорочення федерального резерву США, єврооблігації як ресурс стають все більш дорогими.

На думку аналітиків, поява цього скорочення зменшить можливості Києва вийти з боргів через випуск нових єврооблігацій, сильно схиляючи країну до отримання нового кредиту МВФ. За словами представника МВФ, «детального обговорення такої комплексної програми на політичному рівні не було з квітня. Ми розуміємо, що влада — в процесі розробки такої комплексної програми й що вона планує скоро її представити».

Цікавою тут є позиція й оглядача московської «Независимой газеты» Тетяни Івженко, яка вважає, що пік фінансової кризи в Україні припаде на осінь, коли «Київ може залишитися й без грошей, і без газу». Газета наводить думки експертів про те, що Україні доводиться сподіватися до кінця року або ж на новий кредит від МВФ і на зниження ціни на російський газ, або ж на отримання рятівного російського кредиту. Фахівці кажуть, що Києву вже треба активно вести переговори по всіх напрямах, бо інакше «влада Януковича змушена буде ввести режим надзвичайної економіки, що викличе невдоволення населення».

Окрім того, західні експерти попереджають, що золотовалютні резерви України перебувають на критичній межі у 22,7 мільярда доларів і скоро не зможуть покривати обсяг тримісячного імпорту, що означає небезпеку дефолту. Про небезпечне скорочення золотовалютних резервів України пише швейцарський оглядач Neue Zurcher Zeitung Рудольф Герман. Він стверджує, що резерви стали нижчими від 23 мільярдів доларів і наближаються до небезпечної межі. Це означає загрозу неплатоспроможності України у світі. Автор статті наголошує, що настає пік виплат Києвом за міжнародними боргами, і лише до кінця цього року Україна повинна виплатити понад чотири мільярди доларів. Тоді як можливості української скарбниці з виплати боргів впали з 2011 року з-понад 38 мільярдів золотовалютних запасів до менш як 23 мільярдів у серпні цього року. У статті «Київ на шляху до фінансової прірви» автор пише, що в разі відсутності зовнішніх джерел фінансування Україна не змогла б покрити «дірку» в платіжному балансі навіть протягом трьох місяців. «День» звернувся за коментарем до оглядача, щоб той більше розповів про те, якими джерелами він послуговувався, з якими експертами обговорив цю тему й, зрештою, яка його особиста думка як аналітика щодо цієї ситуації?

Рудольф ГЕРМАН, оглядач швейцарського видання  Neue Zurcher Zeitung:

— За умови відсутності зовнішніх, тобто іноземних, джерел фінансування (хоча це швидше гіпотетичний сценарій), імпорт покривають за рахунок валютних резервів Національного банку. Як правило, валютні резерви, які можуть протримати імпорт менше, аніж три місяці, вважаються критично низькими. Cеред експертів (маю на увазі міжнародну пресу, що спеціалізується на економіці та міжнародних аналітиків) щодо України переважає думка, що станом на липень валютні резерви України зможуть покрити лише два-три місяці імпорту. Важливим джерелом інформації для мене було дослідження міжнародного рейтингового агентства Fitch.

На погашення кредитів, узятих в іноземній валюті (наприклад, кредити МВФ або єврооблігацій), терміни погашення яких наближаються, гроші повинні бути надані в іноземній валюті. Тобто взяті не з резервів Національного банку, а закуплені на Міжнародному валютному ринку. Угода з МВФ є бажаною, оскільки МВФ дає гроші в борг за нижчими ставками, аніж на відкритому ринку. Так Україна зможе витратити менше грошей на виплату відсотків. Однак для досягнення угоди з МВФ, Україна має виконати певні умови: створити здорове економічне середовище. Одна з цих умов вимагає більшої гнучкості української гривні щодо долара США. НБУ підтримує таку ситуацію, що гривня має жорстку прив’язку до долара: коли долар росте в ціні, гривня зміцнюється в ціні щодо інших валют. Це збільшує вартість українського експорту, що робить його менш конкурентоспроможним і перешкоджає як експортно-орієнтованій економіці, так і українському економічному розвитку.

Гадаю, в політичному середовищі України існує певне протистояння та суперечності щодо виконання умов МВФ, особливо що стосується скорочення субсидій на ціни на природний газ для населення та ослаблення прив’язки гривні до долара. Це перешкоджає підписанню нової угоди з МВФ. За відсутності такої угоди, яка гарантує собою певну стабільність, міжнародні комерційні кредитори стають більш обережні в наданні кредитів. Це у свою чергу здійснює великий тиск на державні фінанси. Тут маємо й політичні, й економічні аргументи. Якщо глобальна економічна ситуація залишатиметься позитивною, то Україна зможе очікувати сильне економічне зростання (зокрема завдяки експорту). Однак останні роки показали, що «ринки, що розвиваються», тобто країни Східної Європи, а з ними й Україна, більше схильні до турбулентності, ніж країни зі зрілою ринковою економікою. Тому поточний курс України видається мені потенційно проблематичним, не можу виключити й раптове погіршення.