Свобода не може бути частковою.
Нельсон Мандела, південноафриканський державний і політичний діяч

Велика політика: зменшена модель

Чи здатне студентське самоврядування на самозахист?
9 квітня, 2013 - 18:00
ФОТО ЄВГЕНА КРАВСА
Артем НІКІФОРОВ
Оксана ДЯЧЕНКО

Минулого тижня соціальними мережами та електронними ЗМІ поширилася петиція київських студентів до Президента Віктора Януковича. У своїй заяві студенти просять главу держави «вжити активних дій щодо зупинення тиску на студентів та органи студентського самоврядування, який здійснюється Міністерством освіти і науки України та адміністраціями вищих навчальних закладів». У тексті звернення його автори згадують про вибори координатора Студентської ради міста Києва, котрі й викликали їхнє обурення: «напередодні виборів (...) у багатьох вищих навчальних закладах столиці було проведено «виховні бесіди» адміністрації зі студентами, які були популярною технікою залякування в Радянському Союзі. Відомі випадки прямих погроз відрахуванням із вищих навчальних закладів, якщо студенти не пристануть на позицію Міністерства щодо кандидатури координатора». За кілька днів після оприлюднення петиції її підтримав Європейський союз студентів — організація, яка об’єднує 45 національних союзів студентів із 38 країн. На момент написання цього матеріалу петиція зібрала 340 підписів. Але ніхто з офіційних осіб на заву студентів не відреагував.

Ще кількома тижнями раніше журналісту «Дня» передали лист від Коаліції громадських організацій, які утворюють систему колективної безпеки молоді «МАМА», в якому йшлося про ті самі вибори до Студради Києва і про «системний тиск, що чиниться на окремих студентів низки київських вишів (...) у зв’язку з виборами Координатора». Ми спробували розібратися, що ж відбувається в київському студентському середовищі.

ДВІ СТУДРАДИ — ДВА КООРДИНАТОРИ

За даними Головного управління статистики в м. Києві, всього у столиці налічується 72 виші ІІІ і IV рівнів акредитації. Студентська спільнота Києва порівняно з іншими містами — наймасштабніша, найактивніша, вона найбільш чутлива до вітрів змін у системі вищої освіти, часто контактує зі студентськими спільнотами інших країн і в курсі того, як це (тобто самоврядування) здійснюється ТАМ, у Європі. У Києві діє низка студентських організацій. Серед них — Студентська рада Києва (СРК). Жодними увічненими в історії України подвигами на кшталт «революції на граніті» вона себе не зарекомендувала, натомість СРК прикметна тим, що на сьогоднішній день у Києві існують... дві СРК, кожна з яких називає себе «єдиною легітимною Студентською радою Києва» та, відповідно, два координатори, які їх очолюють.

Знайомство з ними може бути доволі цікавим.

Оксана ДЯЧЕНКО — координатор Студентської ради Києва, двадцятирічна студентка III курсу Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі. Свого часу Оксана була президентом шкільного самоврядування, членом районного об’єднання старшокласників, вона є головою студради свого університету.

Артем НІКІФОРОВ — координатор Студентської ради Києва, студент Інституту міжнародних відносин КНУ ім. Т. Шевченка. В Артема дуже солідна біографія як для людини його віку (23 роки). Він уже встиг побувати помічником-консультантом на громадських засадах народного депутата від Партії регіонів Ігоря Плохого. Представляв інтереси Михайла Бродського в суді як стажер адвоката Андрія Циганкова. Був помічником голови Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування обставин, що призвели до ситуації, яка сталася довкола ЗАТ «Індар». Наразі він є головою Ради студентів ІМВ, секретарем Громадської ради при Міністерстві освіти і науки, молоді та спорту України, увійшов до складу Молодіжної ради при Кабінеті Міністрів України. Артем має прес-секретаря. На особистому веб-сайті студента можна знайти фото зустрічі з Віктором Януковичем наприкінці 2011 року. Артем має блог на сайті «Кореспондент», де він критикує опозицію, обґрунтовує, чому Тимошенко все ж таки має понести не тільки політичну відповідальність, акуратно дорікає владі й натякає на підтримку закону про референдум, а ще — не можемо не звернути на це уваги — згадує Сергія Ківалова як «далеко не останнього ректора в Україні, на думку котрого я покладатимуся більш охоче, ніж на думку урядовців-реформаторів».

ІНФОРМАЦІЙНА ВІЙНА

Голова студентської ради Українського державного університету фінансів та міжнародної торгівлі Оксана Дяченко, яку визнають координатором СРК 23 голови студрад київських вишів, суть конфлікту описує таким чином: «Міносвіти лобіює свої інтереси шляхом насадження студентських псевдокоординаторів, які були б підконтрольними та від імені міністерства представляли би думку студентів Києва». Під час та після виборів координатора СРК у лютому цього року, за словами Оксани, на студентів здійснювали тиск. А сам процес волевиявлення завершився рейдерським захопленням виборів. «У день виборів мені зателефонували студенти і розповіли, що пішов «продзвон» із рекомендаціями, за кого слід голосувати, — розповідає Оксана ДЯЧЕНКО. — При цьому озвучувалося ім’я Артема Нікіфорова, який не був зареєстрований на виборах не тільки як кандидат у координатори, а й навіть як делегат від свого університету, що має право голосу».

«Не можу пригадати випадку, коли хтось із представників органів студентського самоврядування так зухвало і ганебно поводився. Збори ще не розпочалися, як до зали увірвалося 20—30 молодиків спортивної статури і захопили трибуну, фактично відбулося рейдерське захоплення, — описує виборчий процес Рустам САВРАНСЬКИЙ, слухач Національної академії державного управління при Президентові України, який досліджує діяльність київських органів студентського самоврядування та був свідком виборів координатора СРК. — Потім вони ж проголосували за обрання Артема Нікіфорова буцімто координатором. Що цікаво, більшість із них були представниками «Молодих Регіонів», а деякі взагалі студентами Національного університету Держаної податкової служби, що знаходиться в Ірпені і жодного відношення до СРК не має».

На згаданому офіційному сайті Артема Нікфорова від 27 лютого цього року повідомлено про його перемогу у виборах координатора СРК. Натомість, студентські організації, наприклад Фундація регіональних ініціатив (ФРІ) та Українська асоціація студентського самоврядування — єдине студентське об’єднання в Україні, яке входить до Європейського студентського союзу, привітали з обранням Оксану Дяченко. Справжня інформаційна війна!

«Представників Асоціації було запрошенно на вибори координатора СРК, адже ми системно співпрацюємо з метою захисту прав студентів. І нас неабияк здивували намагання силою захопити вибори координатора, проте рейдери не досягли результату, бо вибори все ж пройшли й координатором обрали Оксану Дяченко. Тому ми й розмістили на нашому сайті привітання нового керівництва, — каже Єлизавета ЩЕПЕТИЛЬНИКОВА, президент УАСС. — Ганебними вбачаються намагання рейдерів дезінформувати суспільство сьогодні, зокрема через поширення неправдивої інформації щодо керівництва СРК».

Натомість Артем НІКІФОРОВ у коментарі «Дню» й собі звинувачує колег:

— Ми вже втомилися постійно коментувати заяви, які поширює Українська асоціація студентського самоврядування, яка не має до Студентської ради Києва жодного стосунку. 26 лютого у приміщенні КПІ відбулися вибори координатора Студентської ради. Коли вибори завершилися й було завершено підрахунок голосів, без жодної скарги до виборчої комісії відбулося оголошення результатів виборів. Минуло півгодини — і опоненти, які були не задоволені результатами голосування, вийшли в сусідню кімнату, провели свої вибори, обрали нібито свого координатора, — каже він. — Але приділяти увагу таким балачкам ми не збираємося. Ми вже підписали договір з Постійною комісією Київради з питань гуманітарної політики, співпрацюємо з Департаментом освіти і науки КМДА, збираємося займатися студентськими питаннями в місті Києві.

УСЕ ЗВОДИТЬСЯ ДО ЗАКОНОПРОЕКТІВ «ПРО ВИЩУ ОСВІТУ»?

Отримавши листа від Коаліції громадських організацій, які утворюють систему колективної безпеки молоді «МАМА», ми звернулися з інформаційними запитами до всіх перелічених у листі київських вишів, де, за словами студентів, здійснювався тиск на голів студентського самоврядування з боку адміністрацій. Наразі ми отримали відповіді від Київського національного університету технології та дизайну, Національного транспортного університету, Національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова, а також лист від членів студсамоврядування КНЕУ ім. В. Гетьмана. У цих листах, як і слід було очікувати, заперечується тиск адміністрації на студентів, так само як й існування будь-яких — усних чи письмових — інструкцій з боку міністерства.

І справді, навіщо міністерству втручатися у вибори до Студентської ради Києва? Відповіддю на це запитання могли би бути законопроекти «Про вищу освіту».

За словами президента УАСС, за день до виборів координатора СРК відбувся круглий стіл, організований Українською організацією студентського самоуправління та присвячений роз’ясненню суті законопроектів «Про вищу освіту». У підсумку круглого столу було ухвалено резолюцію, в якій констатувалося намагання МОН контролювати студентський рух. Крім того, студенти просили відкликати Законопроект «Про вищу освіту» № 1187 Ківалова-Калетніка-Сороки, після цього й розпочався тиск.

До речі, яка ж позиція студентських лідерів щодо законопроектів «Про вищу освіту»?

«СРК є аполітичною організацією, і тільки так. Ми не підтримуємо тієї чи іншої партії, але якщо в законопроекті, який безпосередньо стосується студентів, відсутні соціальні гарантії щодо виплат стипендій, тоді чому він має їм подобатись? Інше питання — це розширення повноважень студентського самоврядування у вишах, за що органи ОСС уже давно ведуть боротьбу. Наразі кожен із законопроектів не є досконалим, але ми сподіваємося, що Верховна Рада України таки зважатиме на думку студентів при його розгляді», — каже Оксана Дяченко і додає: «Якщо обирати між проектами, то ми підтримуємо 1187-2». Нагадаємо, що це законопроект авторства народного депутата В. Балоги.

Артем Нікіфоров питання щодо підтримки того чи іншого документа коментує дуже обережно, «між крапель»: «Кожен із законопроектів містить як позитивні моменти, так і негативні, — каже він. — Тому ми будемо чекати, що ухвалить Верховна Рада».

ДЖЕРЕЛО ЛЕГІТИМНОСТІ — СТУДЕНТ ЧИ НАЧАЛЬНИК?

Дві Студентські ради міста Києва, два координатори. Хто з них легітимний? Найбільш промовистою відповіддю на це запитання міг би стати голос студентів. 6 березня під Міносвіти відбулася невеличка акція з вимогами припинити тиск на СРК та визнати Оксану Дяченко координатором. Зібралося, за словами очевидців, близько 60 осіб. Але цього виявилося не досить. І якщо Європейський студентський союз підтримує СРК (ту, що заявляє про тиск), то свої — фактично відмовчуються, за винятком окремих студентських організацій. У такій ситуації джерелом легітимності виявляється не студент, чиї інтереси мають захищати подібні спілки, а начальник — чи то університетський, чи то міністерський. А він, ясна річ, підтримає того, хто для нього більш зручний. Минулого тижня, як повідомляє сайт Артема Нікіфорова, «СРК підписала договір про співробітництво з Постійною комісією Київради з питань гуманітарної політики». Жодних студентських акцій біля стін КМДА з вимогою розірвати договір із нелегітимною СРК помічено не було.

Марія ТОМАК
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

comments powered by HyperComments