Кожен народ пізнається за його богами та символами.
Лев Силенко, український мислитель, філософ, історик, письменник, номінант на Нобелівську премію

Чи стане Офіс краще ГПУ?

«Мета реформування прокуратури правильна, але чи правильно тимчасово зупиняти діяльність органів прокурорського самоврядування?», — експерт
11 вересня, 2019 - 18:33
ФОТО УКРІНФОРМ

В Україні збираються кардинально реформувати органи прокуратури. Хоча попередній генпрокурор Юрій Луценко розповідає, що провів великі реформі в цій структурі. Втім, результат чомусь не втішний. Нова влада вже запропонувала свої кроки в цьому напрямку. Насамперед відбулися кадрові призначення. Новим генпрокурором став заступник глави Офіса Президента Руслан Рябошапка. Він, в свою чергу, вже призначив першим заступником генпрокурора Віталія Каська, який обіймав посаду заступника генпрокурора з 2014 по 2016 рр. І буквально в середу стало відомо, що Рябошапка також призначив заступником генпрокурора — головним військовим прокурором України народного депутата сьомого та восьмого скликання Віктора Чумака.

«Мене тішить те, що я знаю не тільки височенний професійний рівень цих людей, а головне! — їхню мотивацію. І це не власна кишеня, чи непомірні амбіції, це те що в усьому світі зветься public good — суспільне благо. Я знаю точно, що ніхто з цієї команди не обзаведеться «власним гаманцем» і не стане ні зливати, ні продавати нічиї справи, — написав у себе в ФБ Віктор Чумак. — Я знаю точно, що ніхто з нас не планує «вляпалися в історію», але не проти стати абзацом у розділі «успішні зміни» в майбутньому підручнику з історії сучасної України. Напевно, будуть і помилки, і по людях, і по рішеннях. Але знаю, що ми зможемо їх і визнати і виправити».

На законодавчому рівні також розпочалися зміни. Верховна Рада прийняла в першому читанні законопроєкт про реформу органів прокуратури. Його підтримали 287 депутатів. До голосування в цілому, звичайно, ще можуть бути зміни, але наразі пропонується наступне: замість Генеральної прокуратури, регіональних, місцевих і військових прокуратур з’явиться Офіс генерального прокурора, обласні та окружні прокуратури. Військових прокуратур більше не буде (при цьому в генпрокурора буде право створювати спеціалізовані прокуратури в разі необхідності). Спеціалізована антикорупційна прокуратура — залишається без змін.

До 1 вересня 2021 року тимчасово будуть припинені повноваження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів і Ради прокурорів України. Потім їхня робота відновиться. Це дасть можливість генеральному прокурору своїми наказами визначати порядок відбору прокурорів і їх залучення до дисциплінарної відповідальності; а також звільняти прокурорів без необхідності узгоджувати свої рішення з Радою прокурорів.

Створення нової структури органів прокуратури передбачається після проведення атестації прокурорів. Також пропонується зменшити максимальну кількість працівників органів прокуратури з 15 тисяч до 10 тисяч осіб. Крім цього, депутати збираються скасувати скандальну поправку, прийняту під Юрія Луценка, яка звільняла генпрокурора від необхідності мати юридичну освіту.

Детальніше про зміни говоримо з експертом Центру політико-правових реформ Олександром БАНЧУКОМ: 

— Поставлена мета реформування — очистити органи прокуратури — правильна. Але є питання щодо інструментів. У 2015 році пішли шляхом очищення — «знизу», зараз вирішили піти — «згори». Я не ставлю під сумнів саму мету, проте виникає питання — наскільки правильно було тимчасово зупиняти діяльність органів прокурорського самоврядування? Чи вдасться досягнути такими методами правильно поставлену мету? Побачимо.

Як прокоментуєте скорочення чисельності працівників органів прокуратури з 15 до 10 тис. осіб? До речі, штат ДБР передбачає лише півтори тисячі людей.

— Скорочення чисельності — правильне рішення. Єдине нам потрібно зважати на те, що до другого читання законопроект ще може зазнати змін. Думаю, 10 тис. достатньо для того, щоб керувати провадженнями і розслідуваннями — Державного бюро розслідувань, Національного антикорупційного бюро, Національної поліції, Податкової поліції, Служби безпеки. Обсяг роботи достатньо великий. Водночас, і ДБР, і НАБУ, і податкова — це невелика кількість справ, найбільша кількість у поліції. Щодо ДБР, то в майбутньому, можливо, навіть потрібно обмежити її підслідність. Наприклад, чи потрібно щоб ДБР розслідувала справи проти військовослужбовців? Навряд чи. 

Погоджуєтеся з ліквідацією військової прокуратури?

— Думаю, відповідний підрозділ у прокуратурі залишиться і там працюватимуть не військові прокурори. Вони розслідуватимуть злочини військовослужбовців, а не займатимуться, наприклад, питаннями податків чи ще чимось, як це було у військовій прокуратурі досі. Тому ліквідація військової прокуратури є правильним рішенням. Також проблема в тому, що зараз прокуратура згідно з Конституцією є в системі правосуддя, що несумісно з військовою службою. Правосуддя передбачає автономність, а у військовослужбовців існує підпорядкування. Потрібно вибирати щось одне.

Верховна Рада скерувала до Конституційного суду законопроект про право Президента призначати керівників НАБУ і ДБР. Частина експертів вважають це узурпацією влади. Що ви думаєте?

— Це бажання унормувати те, що і так існує по факту. Адже за Петра Порошенка ці повноваження фактично були закріплені на рівні закону. А зараз їх хочуть підняти до рівня Конституції. Подивимося чи знайдеться 300 голосів.

Наскільки сьогодні на законодавчому рівні функції різних правоохоронних органів чітко розділені?

— У цьому плані немає великих проблем. Хоча, звичайно, є позиція, що чітке розділення, хто за що відповідає, відсутнє. Особливо для тих, хто працював по Кримінально-процесуальному кодексу до 2012 року. На сьогодні повноваження прокурора звузилися, такої незалежності і самостійності, як раніше, вже немає. Хоча, все одно прокурор зараз керує розслідуваннями, вчиняє певні процесуальні дії, дає вказівки, доручення, звертається з клопотаннями. Це зроблено для того, щоб потім він міг якісно представляти справи в суді.

Як ви оцінюєте нову команду в прокуратурі?

— Поки позитивно. А далі будемо дивитися чи не суперечитимуть їхні дії зазначеним деклараціям.

Які принципові справи можуть стати тестом для них?

— Справи Майдану, тим паче зараз буде чергова річниця. Начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк залишається, буде працювати. Надалі суспільство вимагатиме результатів розслідування вже в нового керівництва. Можна також, звичайно, згадати і «справу ґонґадзе». Як ми знаємо, щодо замовників у цій справі немає юридичної крапки вже 19 років. Але наразі я не можу сказати, чи заглядає так далеко нове керівництво Генпрокуратури.

Іван КАПСАМУН, «День»
Газета: 

Додати коментар

Фото Капча
Введіть символи з картинки

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ