Покоління починається з бунту проти попередників.
Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса

Гра у «місію ООН»

«Вся ця історія з миротворцями від Путіна виглядає як багатоходівка, і здається, Київ виявився не готовим до неї», — народний депутат
12 вересня, 2017 - 18:39
МАЛЮНОК ВІКТОРА БОГОРАДА

Намагаючись осідлати українську пропозицію щодо розміщення миротворчої місії ООН на окупованій частині українського Донбасу, про яку Президент Петро Порошенко каже вже більше двох років, президент Росії Путін у телефонній розмові з канцлером Німеччини Меркель начебто з барського плеча погодився змінити свою позицію. Якщо раніше він заявляв, що миротворча місія ООН має розташовуватися тільки на лінії зіткнення сторін, то зараз, за повідомленням речника уряду Німеччини Штеффена Зайберта, він згоден на те, щоб ця місія захищала спостерігачів ОБСЄ скрізь, де вони діють за Мінськими домовленостями. З урахуванням позиції Меркель, Путін навіть висловив готовність доповнити пропоновані в російському проекті резолюції Ради Безпеки ООН функції цієї місії.

А от про ще один суперечливий момент російської пропозиції — необхідність узгодження місії з бандитами і терористами на Донбасі, як цього хоче Москва, — в повідомленнях не згадано.

Тобто спостерігаємо класичний прийом, який Кремль продовжує використовувати на всьому просторі колишнього Радянського Союзу, — спочатку створити проблему, а потім начебто допомагати її вирішити. Це перше. А друге — конкретно в даному випадку бачимо, що росіяни довго не хотіли, а потім раптом погодилися на місію ООН в Україні, і зразу виставили такі вимоги, які апріорі не влаштують Київ, щоб потім мати змогу торгуватися і начебто йти на поступки. Власне, це певною мірою і відбулося в розмові Путіна з Меркель.

ВОРОГ ПРОДОВЖУЄ ОБСТРІЛЮВАТИ УКРАЇНСЬКІ ПОЗИЦІЇ. 11 ВЕРЕСНЯ РОСІЙСЬКО-ОКУПАЦІЙНІ УГРУПОВАННЯ 36 РАЗІВ ВІДКРИВАЛИ ВОГОНЬ У НАПРЯМКУ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК. НА ЩАСТЯ, ВТРАТ СЕРЕД УКРАЇНСЬКИХ БІЙЦІВ НЕМАЄ / ФОТО РЕЙТЕР

Позиція України в цьому питанні з самого початку була чіткою: будь-яка миротворча місія, чи під егідою ООН, чи ЄС, чи ОБСЄ, має розташуватися на всій окупованій території, і зокрема на непідконтрольній нині Києву ділянці українсько-російського кордону, і в такій місії не може брати участі Росія як держава-агресор. Крім того, у Києві заявили, що не мають наміру обговорювати це питання з бойовиками, які не є стороною конфлікту, бо діють за вказівками Росії — яка й є стороною російсько-українського конфлікту, хоча намагається представити свою агресію як «внутрішньоукраїнський конфлікт». Також критику викликала вимога Росії обмежити мандат місії ООН лише охороною неозброєної місії ОБСЄ.

Мінус в тому, що українська влада продовжує ігнорувати кроки на випередження, бо говорили про місію ООН два роки, а в результаті проект резолюції в Раду Безпеки ООН вніс Кремль. На своїх умовах. І знову доводиться відповідати. Постійний представник України в ООН Володимир Єльченко повідомив, що Україна розробила свій проект резолюції Ради Безпеки про введення миротворчої місії на Донбас, у якому зазначено, що участь у місії представників Росії неможлива, а самі миротворці повинні розміщуватися на українсько-російському кордоні. Але він припустив, що Україна може взяти участь і в обговоренні російського проекту як основи для внесення бажаних для України і її союзників змін.

На думку журналіста Юрія Бутусова, Меркель змусила російського президента Володимира Путіна почати повний «злив» проекту «Новоросія». У себе в «ФБ» він пише: «Так, це рішуча зміна позиції Німеччини на підтримку України! Розміщення миротворців для охорони співробітників ОБСЄ означає, що тепер місія ОБСЄ буде підсилена військовим контингентом з Європи, тобто з країн НАТО, а також що з озброєною охороною місія ОБСЄ почне працювати і вночі. Але найважливіше — місія буде діяти не тільки на фронті, а й на кордоні з РФ, контролюючи, таким чином, перекидання озброєнь. Ця радикальна зміна ситуації на Донбасі відкриває для України нові широкі можливості».

Чи дійсно це так? І що означає гра Путіна?

«ХИТРІСТЬ ЗАЯВ ПУТІНА ПОЛЯГАЄ В ТОМУ, ЩО ВІН ОДРАЗУ ОКРЕСЛИВ ФУНКЦІЇ МИРОТВОРЧИХ СИЛ»

Дмитро ТИМЧУК, народний депутат, «Народний фронт»:

— Хитрість заяв Путіна полягає в тому, що він одразу окреслив функції миротворчих сил. Існує кілька видів миротворчих операцій — розведення сторін, примус до миру і таке інше. Те бачення миротворчої місії ООН на Донбасі, яке озвучив Путін, це лише охорона спостерігачів ОБСЄ. За таких умов говорити про те, що ця місія може якось вплинути на деескалацію конфлікту, можна з великим сумнівом. Фактично спостерігачі ОБСЄ будуть виконувати ті самі функції, які вони виконували до того, але просто у них буде більше гарантій безпеки. Якщо раніше їм могли погрожувати зброєю, то тепер цього не відбуватиметься. Але при цьому зрозуміло, що якщо, припустимо, будуть пересуватись спостерігачі ОБСЄ в супроводі ООНівців і бойовики не захочуть пускати їх на якусь територію, то навряд чи мандат ООН буде передбачати застосування сили до бойовиків. Тим більше ці охоронці під виглядом блакитних касок навряд чи будуть мати важке озброєння. Також сумніваюсь, що без такого озброєння вони щось зможуть зробити з бойовиками, у яких танки, важка броньована техніка, артилерія і таке інше. По суті, така місія нічого не змінить, окрім того, що якось підвищиться ефективність місії ОБСЄ. Але це не є ключем розв’язання конфлікту.

Існують й інші ризики. Введення такої місії на Донбас може стати приводом для початку зняття з Росії санкцій. Росія скаже, що вона виконує вимоги світової спільноти і йде назустріч побажанням української сторони, а отже, є привід для зняття санкцій. Німеччина вже демонструє свою давню мрію відмінити ці санкції проти РФ. Інколи здається, що Меркель і МЗС Німеччини живуть в паралельних політичних світах. Меркель грає на власний імідж для того, щоб її не запідозрили у симпатіях до російської сторони. Нагадаю про акцію ще 2014 року, коли її називали фрау Ріббентроп. Вважаю, що зараз вона хоче змінити таке ставлення до себе перед виборами. Її ж супротивники, навпаки, грають на тому, що хотілося б чути тим німцям, які зазнали певних збитків внаслідок відсутності торгівлі з РФ.

Можна пригадати, що Україна також пропонувала введення миротворчої місії ООН на Донбас для врегулювання конфлікту. Росія була проти цього. Але тоді незрозумілим був формат цієї місії. І тут Путін зробив хід конем і перехватив ініціативу у Києва, нав’язуючи свій формат. Зрештою для Путіна цей формат має передбачати намагання РФ начебто вирішити конфлікт, а з іншого боку — по суті нічого не змінить. Так що це все виглядає як багатоходівка Путіна, і, наскільки я розумію, Київ виявився не готовим до неї.

При цьому якщо російська сторона буде дотримуватися низки перших пунктів Мінських угод, окрім відведення сил і засобів, відбудеться ще й цілковите припинення вогню, то Києву доведеться зі свого боку виконувати політичну частину угод. Для нас є певним спасінням те, що бойовики не виконують ці перші пункти і, відповідно, немає умов для того, щоб перейти до політичної частини, в тому числі виборів на окупованій території. Якщо припинення вогню відбудеться, то Києву прийдеться пояснювати, чому ми не виконуємо політичну частину угод.

«УКРАЇНІ ТРЕБА БРАТИ ІНІЦІАТИВУ НА СЕБЕ»

Костянтин ГРИЩЕНКО, колишній міністр закордонних справ:

— Заява Путіна щодо миротворчої місії ООН на Донбасі є загальною, тому важливо розібратися в деталях. Місцем, де можна розбиратися у цьому, є Рада Безпеки ООН, оскільки там є проект резолюції РФ та українська ініціатива. Під час консультацій треба вияснити, на що конкретно готова піти Росія порівняно з тим, що вона в свою ініціативу внесла первинно. Диявол, як відомо, криється в деталях. Тому давати оцінку ситуації, виходячи із загальнополітичних заяв, важко.

Введення миротворців було б ефективним, якби разом з тим проробляли питання введення певної структури, яка була б відповідальна на місці за дотримання відповідного мандату. Цей мандат теж треба сформулювати в рамках Мінських домовленостей, бо іншої правової основи немає.

Українцям треба брати ініціативу на себе в рамках Ради Безпеки ООН, де ми сьогодні присутні, проводити активні консультації з тим, щоб визначити, на що саме готова іти російська сторона. Тоді й буде зрозуміло, чи це просто політична декларація з вуст Путіна, чи справді крок назустріч тим, хто зацікавлений в реальному вирішенні проблеми встановлення надійного миру на сході України. Наголошую, треба розібратися, в чому сутність і в чому деталі того, яким чином пропонується реалізувати цю ініціативу. Це є доволі складним дипломатичним процесом. Принаймні не треба втрачати можливості з’ясувати те, наскільки далеко готова іти Росія у своїх поступках. Для цього у нас є щонайменше три союзники в тій же Раді Безпеки ООН — Франція, Великобританія, США. Ці країни однозначно зацікавлені в територіальній цілісності України і в якомога швидкому припиненні вогню.

Будь-яка миротворча місія має свій мандат. В цьому мандаті враховують і прецеденти, і напрацьовану практику, але водночас пропонують речі, які є дійсно унікальними для конкретної ситуації. У нашому випадку таких моментів досить багато, але їх цілком можна врахувати.

ГОЛОС ІЗ FACEBOOK

«ЗНОВУ ЗА ДОПОМОГОЮ «НАШИХ» НІМЕЦЬКИХ «ПАРТНЕРІВ» ПУТІН ПЕРЕГРАЄ НАС НА НАШОМУ Ж ПОЛІ»

Сергій ГАРМАШ, редактор сайта «ОстроВ»:

— Усі ЗМІ повідомили, що Путін погодився на миротворців на Донбасі не тільки на лінії розмежування, а й на всій окупованій території, навіть на кордоні. При цьому забувають про такий важливий момент: Путін бачить мету миротворців в охороні місії ОБСЄ. І тільки! Тобто якщо спостерігачі будуть на кордоні, то там будуть і миротворці, не будуть — не буде і миротворців. А скільки людей в місії ОБСЄ, кордон закриють? Близько 700. На 400 км кордону. І то, вони всього лише спостерігачі й моніторять не тільки кордон, а й усю територію! То що нам дають такі миротворці? Припустимо, вогонь на лінії розмежування припиниться (і то я в цьому сумніваюся, тому що це не мета миротворців, їхня мета — нагадую — охорона спостерігачів ОБСЄ), а далі що — «республіки» продовжують «мирне» будівництво? Що отримує Україна від такої консервації конфлікту? Вона повертає свій контроль над Донбасом? Переселенці можуть повернутися в свої будинки? Росія йде з окупованої нею території? Ні! Нічого з цього не відбудеться. Просто спостерігачам стане не так страшно їздити дорогами Донбасу і спілкуватися з роздратованими й виснаженими війною людьми. І все! Багато слів — і нічого! Тобто Путін нібито йде на поступки Києву, погоджується з його ініціативою про миротворців, але ніби. В очах усього світу він проявляє добру волю, а насправді всього лише погоджується на збереження статус-кво. Це вигідно йому, але не вигідно нам. Тобто знову за допомогою «наших» німецьких «партнерів» Путін переграє нас на нашому ж полі.

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments