У вогні перетоплюється залізо у сталь, у боротьбі перетворюється народ у націю
Євген Коновалець, український політичний і військовий діяч

Хабаровськ проти режиму

«Очевидним є великий провал регіональної політики Кремля на Далекому Сході», — експерт
28 липня, 2020 - 19:18
ФОТО REUTERS

Масові протести на Далекому Сході Росії, головним чином в Хабаровську, а також у Владивостоку, Південно-Сахалінську, Комсомольськ-на-Амурі тривають вже третій тиждень. Люди виходять на вулицю в підтримку арештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала (очолював регіон з осені 2018 року). Його було затримано 9 липня, звинувативши в організації вбивств і замахів на підприємців у 2004—2005 роках, після чого відправили до Москви і заарештували. 20 липня президент РФ Володимир Путін підписав указ про відсторонення Фургала від посади губернатора «у зв’язку з втратою довіри», а на т.в.о голови краю було призначено іншого діяча ЛДПР Михайла Дегтярьова.

Епіцентром протестів став Хабаровськ. Тут кожної з 11 липня кожної суботи проходять багатотисячні мітинги, останній з них відбувся 25 липня і став наймасовішим в історії міста (більше 50 тис осіб). Як і в ході попередніх акцій, жителі міста пройшли ходою центральними вулицями і вийшли на центральну площу Леніна для проведення мітингу. Присутні скандували: «Свободу», «Поки ми єдині — ми непереможні», «Це наш край», а також «Геть царя», «Росія, прокидайся» і «Путіна у відставку». Невже росіяни на Далекому Сході почали прокидатися і знайшли в собі сили звернутися до своєї людської гідності — стати громадянами, а не залишатися підданими? Що спонукало їх до масових протестів? 

Навряд чи справа лише в підтримці Фургала. Також це свідчить про те, що путінська регіональна політика тріщить по швам. А ще українські історики звертають увагу, що незадоволення людей в цьому регіоні центральною політикою мають свої історичні та етнічні коріння. Справа в тому, що південь Хабаровського краю, включаючи Хабаровськ, входить в Зелений Клин. Колись українські переселенці становили тут великий відсоток населення (в регіоні жило близько 300 тис. українців). Більш того, 100 років тому при розпаді імперії в 1917—1921 рр. місцеві українці проводили Всеукраїнські з’їзди Далекого Сходу і ухвалювали рішення, щоб вважати «Республіку Зелений Клин» колонією вільної незалежної демократичної України. Все закінчилося з приходом більшовиків у 1922 році з подальшими репресіями і асиміляцією українців. Проте дух свободи, як бачимо, не зник повністю.

Отже, чого можна очікувати від протестів в Хабаровську, як може розвиватися ситуація далі?

ФОТО REUTERS

«МИ ТАК І НЕ ЗМОГЛИ ВИЙТИ ДО ТИХ УКРАЇНЦІВ І ДОПОМОГТИ ЇМ ЗБЕРЕГТИ САМОБУТНІСТЬ. АЛЕ ДУХ СВОБОДИ ТАМ Є»

Володимир ОГРИЗКО, дипломат, міністр закордонних справ України (2007—2009 рр.):

— Мені здається, що протести в Хабаровську — лише перший елемент тих подій, які ми будемо бачити в Росії зовсім незабаром. Тут питання не лише у тому, що, на думку мешканців, несправедливо і незаконно зняли місцевого губернатора. На мою думку, у цьому народі, який традиційно спав і боявся, починають поступово ледь-ледь проявлятися якісь елементи гідності. У цьому для мене є маленька, зовсім ефемерна, надія .

Влада РФ традиційно закриває свою країну, бачачи у світі навколо ворогів — це традиція, що триває все існування Московії в усіх її формах. Однак від’єднати цілу країну від світу неможливо, залізна завіса впала, люди почали потрошку виїжджати і бачити певні речі, почала розуміти, що можна жити інакше. Тому думаю, що Хабаровськ — маленький вогник того, що може потім перетворитися в інше бачення світу всередині Росії. Розуміючи це, влада зараз робить все можливе для того, щоб цей рух за браком організації, ідеології, фінансування просто зійшов нанівець. Якщо цього не станеться, почнуться традиційні для Росії репресії, які змусять людей чітко і ясно зрозуміти: або ти стаєш на позицію громадянина і продовжуєш боротися, або тебе знову заганяють у стару систему страху. По суті, російське суспільство від самого початку живе у цьому стані страху. Він перейшов у Московію від Орди, де не було інакшої системи побудови відносин, ніж «хан-раб». Яка у Московії трансформувалася на «цар-раб», яка триває і дотепер. Немає свобод, традиції захисту прав людини, тому влада продовжує цим успішно користуватися проте питання тут лише у масовості протестів, бо поліція впливає, коли на вулиці виходить 15—20 тисяч людей, — коли ж виходить сто тисяч — її не видно.

Повернення губернатора означатиме поразку Кремля, що в сутності цієї системи є неможливим й неприйнятним, адже цар не може помилятися. Цей принцип працював у Росії завжди. Тож ми повинні спостерігати, як реагує населення Хабаровського краю: чи сприйме воно це як виклик, на який треба дати відповідь, чи змириться під тиском влади, яка почне черговий етап репресій. Однак, вогники протестів потрошку спалахують і в інших регіонах Росії. Маємо не забувати, що РФ — це конгломерат дуже різних за ментальністю, традиціями та релігією народів. Тому до соціальних протестів, пов’язаних з правами людини, у Росії безмовно додасться національне питання. В такому випадку Росія почне тріщати не лише по вертикалі влада — громадянське суспільство, але і по вертикалі Росія — представники інших народів. Тому перспективи у Росії доволі сумні, про що я неодноразово говорив. Ставка Путіна на агресію — останні патрони, які залишилися, але і це врешті-решт не спрацює.

Це до певної міри справжній історичний факт, на Далекому Сході справді живе дуже багато українців, хоч і зросійщених. На жаль, ми так і не могли вийти до тих людей і допомогти їм щонайменше зберегти свою національну самобутність. Незважаючи на це, там і досі є джерела українознавства, хай і на доволі початковому рівні та дух свободи, що як відомо, притаманний українцям відомий. Тому це теж може бути однією з підвалин того, що ця нахабна політика: «Что хочу, то и ворочу», викликала обурення і серед цих мешканців, які є українцям за етнічним походженням. Я нещодавно бачив цікавий заголовок, що замість Новоросії на Півдні України прийде Новоукраїна у Хабаровському краї, тож час покаже...

«МОЖЛИВИЙ НАСЛІДОК ХАБАРОВСЬКИХ ПРОТЕСТІВ — ЗМІНА ВСІЄЇ СХЕМИ УПРАВЛІННЯ ДАЛЕКИМ СХОДОМ»

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ, незалежний російський журналіст:

— Показовий грубий арешт популярного серед населення Хабаровського краю губернатора Сергія Фургала, до того ще й після перенесення Кремлем столиці Далекосхідного федерального округу з Хабаровська до Владивостока, поза сумнівом, розлютив місцевих мешканців. Причому, важливо розуміти, що більшість  протестувальників не була спочатку налаштована опозиційно саме до Путіна та російської зовнішньої політики, але люди вже ошаленіли від політики федерального центру, який викачує з регіонів усі ресурси, залишаючи місцеве населення в убогості. Поки можна казати про те, що в наявності великий провал регіональної політики Кремля конкретно на Далекому Сході. Там проблема посилюється ще і тим, що особисті зв’язки мешканців того ж Хабаровського краю і Приморського краю з Китаєм набагато сильніші, ніж з рештою Росії. І люди самі бачать, що Китай на очах багатіє, а вони бідніють, Москва їх, по суті, спустошує.

Єдиним позитивним для хабаровців наслідком може стати якась термінова адресна фінансова допомога, пільги та преференції Кремля, щоб загасити напруження протестів. Зокрема, новий в. о. губернатора Михайло Дегтярьов (політик з репутацією абсолютного політичного клану в Росії, чиє призначення ще більше розгнівило людей) уже пообіцяв знизити тарифи ЖКГ, чого ніде в Росії останніми роками не бувало. Фургала Кремль точно не поверне в губернатори. Вірогідність виконання вимог протестувальників судити Фургала в Хабаровську існує, але вона дуже невелика. Точкові арешти та побиття учасників акцій протесту вже сталися, але масово розганяти, ймовірно, не будуть — якщо протестувальників буде, як і раніше, багато. Кремль робить ставку на те, що люди втомляться, і протест поступово стихне. Але, поза сумнівом, сепаратистські настрої і ненависть всього Далекого Сходу до федерального центру наростатиме. Ще один можливий наслідок хабаровських протестів — зміна всієї схеми управління Далеким Сходом: усі регіони зіллються в один, і управляти ним буде фактичний намісник Москви з чималими повноваженнями та політичною вагою.

Цей протест ніяк не пов’язаний з українською діаспорою на Далекому Сході, але українці, поза сумнівом, органічно вписані в життя Далекого Сходу, і жодних конфліктів між росіянами й українцями там не було. Думаю, в цьому разі росіяни й українці, що живуть на Далекому Сході, однаково сприймають ситуацію з політикою Москви щодо регіону.

«МАЙЖЕ ОЧЕВИДНО, ЩО ПРОТЯГОМ ЦЬОГО РОКУ МИ ПОБАЧИМО ВЕЛИКІ МАСОВІ ПРОТЕСТИ І В ІНШИХ РЕГІОНАХ РОСІЇ»

Роман ДОБРОХОТОВ, російський громадський діяч:

— Я не думаю, що саме відставка губернатора Фургала є головною причиною обурення хабаровців і мешканців Далекого Сходу, це, скоріше, результат незадоволеності падінням рівня життя, що накопичилася за останні шість років. Також це пов’язано з тим, що Далекосхідний регіон надто відстає не лише від країн Заходу, але і своїх найближчих сусідів. Коли люди бачать, що відбувається по інший бік кордону, з якою швидкістю за останні десятиліття розвивається навіть авторитарний Китай, я вже мовчу про Південну Корею, куди теж літають наші громадяни, мимоволі починають задавати собі запитання.

Я не думаю, що Фургал був найкращим губернатором, проте народ його обрав, і він протистояв «єдиноросам», так що при всіх недоліках, люди асоціювали його з вираженням своєї волі. Тому, коли у зв’язку з абсолютно незрозумілою кримінальною справою «столітньої» давності його вирішили усунути, населення обурилося. Крім того, що Кремль мало вкладає грошей у розвиток регіонів, але ще і не дозволяє людям мати свого власного вибору, доправляючи наглядача з Кремля, який повинен стежити, аби в Путіна на голосуванні була висока явка. Одночасно з соціально-економічними проблемами думка людей була знехтувана, коли покликали людину з ЛДПР, близької до Жириновського. Думаю, не можна сказати, що Хабаровський край сильно відрізняється від більшості регіонів, але далеко не скрізь у нас є обраний народом губернатор, до того ж і не «єдинорос», так що в цьому сенсі Сергій Фургал — особлива персона.

Існує думка, що в регіонах Путін набирає великі відсотки, а в Москві та великих містах менше, але, ось тут Далекий Схід традиційно показує низькі відсотки і в Путіна, і в «Єдиної Росії», тому можна сказати, що це  вільнолюбний регіон.

Є вірогідність, що протест перейде і на інші регіони, тому що люди бачать, що виявляється, так можна було: вийти всім містом, де на тебе звернуть  увагу, замислюватимуться про проблеми регіону. Тому, думаю, що багато росіян задумалися, а не чи час теж підняти таку хвилю. Цікавий момент: тертя в одному регіоні можна приглушити, відрядивши туди ОМОН із Москви, але якщо ситуація Хабаровська повториться ще в 2—3 регіонах, то тут вже немає можливості контролювати все одночасно. Вірогідність такого наслідку висока, судячи з опитувань «Левади — центру» й інших груп, які показують, що за останні декілька років, особливо після пенсійної реформи, путінський рейтинг постійно знижувався, і до цих пір має низький показник. Тому ризик повторення протестів дуже високий, думаю, що це зараз непокоїть владу найбільше. Адже навіть якщо в Хабаровську протест триватиме, то це ще не катастрофа, а якщо подібне буде десь ще, чи то в Дагестані, де зараз неспокійно, чи в Підмосков’ї, де гасло протесту трохи затихнуло, але як і раніше є актуальним, та Москву теж  ніхто не відміняв, тоді владі складно буде контролювати ситуацію. Люди все ще не виходили з приводу поправок до Конституції на вулиці, але ж карантинні обмеження колись знімуть. Коли хвиля коронавірусу піде на спад, думаю, ми побачимо реальну незадоволеність росіян.

Думаю, що повернення губернатора маловірогідне, адже це дуже не схоже на Путіна, він ніколи не йде на поступки в ході протестів, це маловірогідно. На мою думку, майже очевидно протягом цього року, ми побачимо великі масові протести, у тому числі, можливо, і в Москві, і я повторюю, що люди просто чекають спокійної епідеміологічної ситуації, але готові до того, аби виявити своє невдоволення.

Іван КАПСАМУН, Аліса ПОЛІЩУК, «День»
Газета: 
Рубрика: