Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Морський «вузол»

«Якщо Великий договір не буде пролонгований, то може припинити свою дію і документ по Азовському морю між Україною та Росією», — експерт
12 вересня, 2018 - 18:46
11 ВЕРЕСНЯ 2018 Р. НАД АЗОВСЬКИМ МОРЕМ / ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ СЕРГІЯ ПОПКА

Україна перекинула додаткові військові сили в напрямки Азовського моря. Про це днями у себе на ФБ повідомив командувач Сухопутних військ ЗСУ генерал-полковник Сергій Попко. «У відповідь на агресивні дії Російської Федерації в Азовському морі, за рішенням Генерального штабу Збройних сил України, посилене угруповання Збройних сил, в тому числі Сухопутних військ, на Азовському напрямку. З цією метою, здійснюємо заходи щодо забезпечення повного контролю ситуації в регіоні, підтримки дій корабельного угрупування, забезпечення надійної оборони морського узбережжя. Організуємо постійну присутність і контроль району силами загальновійськових бригад та бригад територіальної оборони, підрозділів ракетних військ і артилерії, підрозділів армійської авіації. Мав честь вручити державні нагороди особовому складу однієї з бригад, які виконують завдання на Азовському напрямку», — написав Попко.

За день до цього також стало відомо, що в Азовське море були перекинуті два броньовані артилерійські катери «Лубни» та «Кременчук» з метою посилення військової присутності Військово-морських сил України.

Ці кроки фактично означають реалізацію раніше затверджених на засіданні РНБО комплекс заходів із захисту національних інтересів в акваторії Чорного та Азовського морів і Керченській протоці, де Росія чинить перешкоди морському транзиту. Нагадаємо, що з квітня 2018 року Росія почала затримувати іноземні судна, які прямують в порти Бердянська і Маріуполя, під час їхнього проходу через Керченську протоку. Дії росіян суперечать міжнародному договору, згідно з яким Азовське море є морем внутрішнього користування як для України, так і для Росії, і його можуть вільно використовувати дві сторони.

ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ СЕРГІЯ ПОПКА

Добре, що українська влада нарешті почала реагувати на давно критичну ситуацію, про що наприклад експерт Андрій Клименко чи адмірал Ігор Кабаненко вже півроку криком кричать. Звучить ганебно, коли на п’ятому році війни і коли ще в 2014-му ВМС втратили біля 70% кораблів, Президент лише після нещодавнього засідання РНБО «доручив розробити Морську доктрину України»... З такими запізнілими кроками у Росії лише посилюватиметься бажання продовжувати агресивні дії проти України.

Наразі між Україною і Росіє все ще діє Договір про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, який підписали в 2003 році. Документ містить п’ять статей:

«— Азовське море і Керченська протока історично є внутрішніми водами України і РФ;

— Азовське море розмежовується лінією державного кордону відповідно до угоди;

— торгові судна і військові кораблі, а також інші державні судна під прапором України або Росії, що експлуатуються в некомерційних цілях, користуються свободою судноплавства;

— військові кораблі та інші судна третіх країн можуть заходити в Азовське море і проходити через Керченську протоку, якщо вони прямують з візитом або діловим заходом в порт однієї зі сторін на її запрошення або з дозволу, погодженого з другою стороною;

— суперечки між сторонами, пов’язані з тлумаченням і застосуванням договору, вирішуються шляхом консультацій і переговорів, а також іншими мирними засобами».

З приводу подальшої дії договору є дві суперечливі заяви. З одного боку, заступник міністра юстиції України Олена Зеркаль заявила, що Київ не планує денонсувати угоду з РФ, а з іншого — постпред президента в Криму Бориса Бабина повідомив про те, що його відомство готує документи для можливої денонсації договору. Тут варто згадати   — в яким умовах і чому Україна погодилася в 2003-му підписати цю угоду?

У МЕЖАХ КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ІЗ ЗАХИСТУ НАЦІОНАЛЬНИХ ІНТЕРЕСІВ В АКВАТОРІЇ ЧОРНОГО ТА АЗОВСЬКОГО МОРІВ ГЕНШТАБ ЗСУ ПІДСИЛИВ УГРУПОВАННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ НА АЗОВСЬКОМУ НАПРЯМКУ / ФОТО З ФБ-СТОРІНКИ СЕРГІЯ ПОПКА

«Кремль зрозумів, що Україна буде захищатись (йдеться про події навколо Тузли в 2003 році — Авт.), — заявив голова Служби безпеки України в 2003—2005 рр. Ігор Смешко під час інтерв’ю каналу Ukrlife.TV. — Але певним компромісом було підписання угоди щодо Азовського моря. Це був політичний компроміс, який до певної міри мав заспокоїти Москву. Її хвилювало питання доступу в акваторію Азовського моря і можливого доступу туди кораблів НАТО. Згадаємо, що в 2003 році Верховна Рада проголосувала за концепцію національної безпеки і оборони. Ця концепція вперше на рівні закону поставила стратегічну мету для України — повноцінну участь в Євроатлантичних структурах безпеки, тобто в НАТО і ЄС. Для справедливості треба сказати, що Росія в цей час сама інтенсивно стукала до дверей НАТО. Згадаймо відомий виступ Путіна в Римі, де він говорив панегірики в сторону НАТО. Окрім того, Путін активно працював в напрямку можливого приєднання до ЄС. Тому наші дії тоді були в рамках національних інтересів. Але після того, як у Росії не вдалась згадана «розвідка боєм», то дуже швидко був підготовлений договір по Азовському морю. Це було зроблено для того, щоб зняти занепокоєння у Кремля, що в Азовському морі можуть бути використані кораблі НАТО для створення ймовірної загрози для Росії. На сьогодні згідно з діючими нормами цього договору пропуск в Азовське море не можливий без погодження з Росією. Тобто Росія отримала право вето на вхід іноземних кораблів в Азовське море. Тоді для нас це був компроміс».

А зараз? «Зараз ми до певної міри позбавлені зобов’язань з початку агресії РФ проти України, анексією Криму, — каже Смешко. — Як на мене, цей договір втратив будь-який сенс. Згідно з цим договором ми не можемо повноцінно захищати свої національні інтереси в Азовському морі та Керченській протоці, тому що він нас позбавляє впливу міжнародного права, що встановлене Конвенцією ООН про морське право 1982 року. До цієї Конвенції приєдналися понад 170 країн, в тому числі Росія. Якщо б ми денонсували цей договір з Росією, на що ми маємо всі моральні, законодавчі і політичні права, то перехід під юрисдикцію міжнародного права згідно з Конвенцією ООН про морське право, автоматично б надав нам великі переваги. Згідно з цією Конвенцією автоматично встановлюється дванадцятимильна морська зона для територіальних вод та двадцятичотирьохмильна територія для виключно економічної зони. Окрім того, там прописані всі процедури вирішення за участю міжнародних інституцій спірних питань в акваторії цього моря. І там передбачені відповідні санкції».

Чому українська дипломатія не розглядає цей ефективний механізм повернення країни під захист міжнародного права?

«Група Майдану закордонних справ давно стверджує, що згаданий договір між РФ і Україною щодо спільного використання Азовського моря треба або денонсувати, або призупиняти, — коментує «Дню» Андрій Клименко, головний редактор проекту BlackSeaNews. — І тут юристи мають визначити, що саме призупиняти або що саме денонсувати. Нам потрібен морський кордон в Азовському морі. На жаль, зараз там у нас немає морського кордону. Цей кордон внаслідок згаданого недолугого договору проходить вздовж лінії прибою по пляжу, тобто по берегу там, де закінчується суша. Ця позиція абсолютно зрозуміла. Але ми зіштовхнулись з дивною позицію Міністерства закордонних справ в особі заступника міністра. Ця позиція полягала в тому, що в Азовському морі все нормально і що ситуацію штучно «роздули» в ЗМІ. Це був натяк на нас — Майдан закордонних справ, адже ми регулярно оприлюднюємо ситуацію в акваторії Азовського моря. І тут з державної гілки влади лише військові і представник Президента в АР Крим Борис Бабін, який сам є фахівець з морського права, озвучували позицію, яка була спільною з нашою. МЗС реагувало навпаки. Росія в свою чергу опротестовувала домінацію морського права в акваторії Азовського моря, адже був той саме договір між Україною та Росією. Дійсно, сторони договору в 2003-му році якимось чином винесли за дужки Азовське море і Керченську протоку з предмету урегулювання морським міжнародним правом. Договір по Азовському морі в своїй преамбулі зазначає, що він укладений на основі Великого договору між Росією і Україною. А отже якщо Великий договір не буде пролонгований, то може припинити свою дію і угода по Азовському морю між Україною і Росією».

 

Іван КАПСАМУН, Валентин ТОРБА, «День»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments