Як зміниться життя релігійних громад?

В Україні хочуть унормувати процедуру зміни приналежності релігійних громад діючим в нашій країні і за її межами релігійним центрам (управлінням). Відповідні зміни до Закону «Про свободу совісті та релігійні організації» (щодо зміни релігійними громадами підлеглості) були внесені 6 жовтня народними депутатами на голосування в першому читанні в сесійний зал. На момент здачі номера розгляд законопроекту не відбулося. Зміни до Закону були подані народним депутатом Віктором Єленським ще в лютому цього року, але в сесійний зал законопроект потрапив лише в четвер. Весь цей час серед експертів і представників релігійних організацій точилися дискусії з приводу доцільності змін.

Їх суть полягає в тому, що до статті 8 вносяться наступні доповнення: «1) Частину першу доповнити новим реченням такого змісту: «Належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади»; 2) Частину другу після слів «вільну зміну цієї підлеглості» доповнити словами: «шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади».

Тобто вводиться термін «самоідентифікація», а також уточнюється мінімальна кількість представників релігійної громади, згідно з рішенням яких може бути змінена підпорядкованість чинним в Україні і за її межами релігійним центрам. «Законопроект розроблено з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам для задоволення своїх релігійних потреб і гідного виразу релігійних почуттів», — пишуть автори законопроекту.

Виходячи з складної міжконфесійної ситуації в Україні, яка характеризуються діями Російської православної церкви, щоб розколювати українське православ’я, наскільки законопроект вирішує проблему?

За два роки в Україні понад 39 парафій УПЦ МП перейшли під юрисдикцію Української православної церкви Київського патріархату. Про цей факт в ефірі Радіо Свобода заявив архієпископ УПЦ КП Євстратій Зоря. За його словами, у деяких громадах, які раніше належали до МП, відбувається розділення і більша частина людей вирішує вийти з громади Московського патріархату. Але щоб юридично врегулювати це питання, необхідно внести зміни у закон. «Якраз цим законопроектом і пропонується прописати процедуру, яким чином відбувається волевиявлення релігійної громади, коли вона хоче змінити підлеглість. Люди, які належать до цієї громади, які відвідують богослужіння, які беруть участь у її житті, вони мають право вирішувати питання юридичної належності цієї громади», — сказав Євстратій Зоря.

Противниками внесення змін, головним чином, виступають представники УПЦ Московського патріархату. І вразі ухвалення законопроекту, тобто зміни механізму підпорядкування релігійних громад, МП готує масові протести. На їх думку, це полегшує переведення храмів зі старої юрисдикції в нову, а отже «таким чином держава втручається в автономність громад, і храми будуть під загрозою захоплень» (korrespondent.net). Один з активних апологетів і захисників УПЦ МП в Україні — народний депутат від «Опозиційного блоку» Вадим Новинський заявив: «Цей законопроект узаконить церковне рейдерство. Тобто технологія буде така. Захоче одна конфесія забрати церкву в іншої, найме кілька сот так званих «активістів» в камуфляжі. Ті прийдуть, «само ідентифікують» себе як віруючих даного приходу і проголосують за перехід під іншу юрисдикцію і захоплять церкву, виставивши віруючих на вулицю. Звичайно, це призведе до колосального росту релігійної напруженості по всій країні» (strana.ua).

В розмові з «Днем» свою позицію висловив релігієзнавець, доктор філософських наук, професор Олександр САГАН:

— Ми розглядали ці зміни в науково-експертній раді при Міністерстві культури, дискутували з цього приводу і прийняли рішення, що на сьогоднішній день це оптимальний крок до захисту віруючих від абсурдних ситуацій. Коли, наприклад, 90% чи 95% громади хочуть змінити свою юрисдикцію, і право гарантовано чинним законодавством, але не передбачений механізм як це зробити. І виходить так, що фактично дві чи три особи від громади, які виступають проти зміни юрисдикції, можуть заблокувати і вирішити долю всієї громади. Така ситуація склалася в Острозі (Рівненська область), коли дві особи пішли проти волі громади і через суд відсудили храм. На жаль, подібне свавілля чиновників і суддів в цьому питання продовжується, тому що норма закону залишається розмитою.

Так-от, якраз запропоновані зміни до Закону роблять цю норму практичною. В них визначається, скільки людей необхідно, щоб громада перейшла під іншу юрисдикцію, і головне — хто може впливати на це рішення. Як відомо, існує термін «православні тітушки», коли в ту чи іншу громаду завозиться велика кількість автобусів з людьми не з відповідного населеного пункту, які намагаються замість громади вирішити долю храму. Зміни до закону усувають і ці проблеми, тому що йдеться саме про тих людей, які проживають в населеному пункті. Прихожани того чи іншого храму, особливо в селі, здебільше знають один одного — хто ходить на службу і виконує потреби таїнства. Після змін вже не можна буде просто задекларувати свою приналежність до тієї чи іншої громади, повинен бути зв’язок з нею.

Євстратій Зоря говорив, що за два роки до УПЦ КП перейшли 39 громад, але йдеться про десятки, якщо не сотні громад, які знаходяться в процесі, або які хочуть змінити юрисдикцію, але розуміють що фактично закон їм цього поки не дозволяє. Я знаю приклад в Тернопільській області, коли прихожани півтора роки судилися, тому що дві третини громади виявили бажання змінити юрисдикцію, і протягом всього цього часу їм доводилося молитися на вулиці, тому що вони не могли увійти до храму. Якщо будуть ухвалені зміни до Закону, то перехід громад під юрисдикцію, як показує практика, УПЦ Київського патріархату буде масштабним.

Ті, хто кажуть: це «рейдерське захоплення», хай пояснять, яким чином це буде відбуватися. Суть полягає в тому, щоб на законодавчому рівні забезпечити волю людей. Звичайно, ще потрібно домогтися прийняття змін до Закону в цілому, адже ми знаємо що існує великий спротив. Всі проросійські сили стануть дружними рядами. І тут у мене сумнівів зовсім не було, але це свідчить тільки про одне — значить зміни до Закону реальні і дієві.