Хто знецінює «Укртелеком»?
Слухаю радіо біля 60 років. Слухав його в Москві, в невеличкому селищі будівельників на цілині далеко від великих міст. Слухаю його і в рідному Житомирі. Але ніколи і ніде не було такої кількості проблем з трансляцією радіо, як в останні 10-12 місяців. Звук у приймачі зникає на кілька годин, переривається через 2-3 хвилини, хрипить. Я звернувся до диспетчера Житомирського радіотрансляційного вузла. Щось лагодили. Але через кілька днів недоліки поновились. Мені розповідали, що багато пошкоджень на лінії, дощі, вітер. Знову лагодили. А через кілька днів все починалось спочатку. Вирішив поговорити з керівником радіотрансляційного вузла. Адже я живу в центрі міста в багатоповерховому будинку. Це не віддалений хутір, куди радіолінія тягнеться десятки кілометрів через ліс — ось там вітер, дощ можуть повалити дерево на лінію, замкнути дроти. Одним словом, причин до таких пошкоджень на моїй радіолінії я не бачив. А в радіовузлі виявив, що керівник особисто вийшов на лінію, усуває пошкодження.
І тут я збагнув, що вже кілька років іде розмова про виставлення на продаж «Укртелекому». Майбутні покупці хочуть одержат и ласий шматок задешево. Пригадався 1973 рік. У Чилі генерал Піночет здійснив військовий переворот. Повідомлялось, що за спиною Піночета стоїть одна з найбагатших установ світу «ТТТ» (телефон, телеграф, технології). А «Укртелеком» — близнюк подібних «ТТТ». Телефонний зв’язок — найприбутковіше виробництво в світі. Отже, при виставленні «Укртелекому» на аукціон його ринкова ціна мала б бути досить високою. Фонд Держмайна ставить умовою зберегти профіль «Укртелекому». А це значить, зберегти проводове радіомовлення. А воно не таке прибуткове. Радіолінії проходять по стовпах електромережі. Нині в багатьох випадках це приватна власність Обленерго. Тому потрібно ставити «свої» стовпи, або платити за використання електроліній. Усе це грошовим тягарем лягає на плечі «Укртелекому». Ось і потрібно позбутись проводового радіо. Як це зробити? Знизити якість цієї послуги. І тоді решта користувачів проводового мовлення відмовляться від цієї послуги. Адже нині в кілька разів в Україні скоротилась чисельність абонементів цього виду зв’язку.
Пригадалось і повідомлення, що «Укртелеком» не одержав ліцензії на стільниковий зв’язок. Ліцензії на стільниковий зв’язок одержали фірми з Росії, Скандинавії. А українське державне підприємство «Укртелеком» від державної установи не одержало ліцензії на цей вид зв’язку! Іншим словами, хтось робить все, щоб «Укртелеком» мав меншу ринкову вартість, ніж коли б мав право на стільниковий зв’язок. Адже технічні можливості для цього в «Укртелекому» є.
Державі потрібне дротове мовлення. Це одна з небагатьох ліній зв’язку, за допомогою якої державі можна донести свої погляди на життя, пояснити свою політику. Але це грошовим грузом лежить на плечах «Укртелекому». Тож майбутньому господарю потрібно заздалегідь позбутись цього тягара. Висновок один — у державних установах України сидять потенційні господарі «Укртелекому». І державними руками душать власну ж структуру.
