Мамай єднає Україну і Європу

Нещодавно у Культурному павільйоні в центрі Мюнхена відбулася виставка 13 художників зі столиці Баварії та інших країн Європи. За запрошенням Генерального консула України у Мюнхені у цьому святковому заході взяли участь представники міста Кам’янського Дніпропетровської області. Вони прибули до Німеччини з почесною місією представляти українську культуру у рамках проекту «Мамай єднає Україну». Його автор, кандидат історичних наук, директор Музею історії міста Кам’янського Наталія Буланова представила художній альбом з однойменною назвою, до якого увійшли кращі твори з виставок історико-культурологічного фестивалю «Мамай-fest». Цей фестиваль за ініціативи директора музею відбувається на його базі з 2007 року та вже став центром образу Мамая, який об’єднав цінителів народного мистецтва з усієї України. У художній колекції музею — сотні подарованих митцями високопрофесійних творів, які могли б стати експонатами унікального Музею Мамая у провінційному промисловому місті Кам’янському, де культурі приділяють стільки уваги. Тож озвучення проекту «Мамай єднає Україну» на європейському рівні зайвий раз свідчить про те, що тематика національних традицій актуальна у сьогоденні. 

У творчій частині презентації проекту було представлено виставку кам’янського митця, члена Національної спілки художників України Олександра Чегорки. Глибоким емоційним забарвленням та яскравістю вона привернула увагу організаторів загальної експозиції і посіла центральне місце у ній. Олександр представив твори, що експонувалися на всіх «Мамай-festах». Це 10 графічних робіт, насичених фольклорною символікою, та 6 лагенарій (пляшкоподібних гарбузів), розписаних у стилі специфічної техніки. Серед відвідувачів виставки були представники української діаспори і корінні мешканці Мюнхена, який є мистецьким центром Німеччини. Вони зацікавилися темою, запропонованою українськими гостями, адже для багатьох із них символ козацтва виявився або взагалі невідомим, або складним для сприйняття за відсутності певних уявлень про слов’янські народні традиції. Але знайомство з Мамаєм, мабуть, нікого не залишило байдужим. Генеральний консул України у Мюнхені Вадим Костюк високо оцінив  і відзначив подякою презентацію проекту «Мамай єднає Україну». Після відвідування Українського вільного університету та греко-католицької церкви Музей історії міста Кам’янського отримав запрошення на проведення презентацій в Мюнхені у 2017 році.

Під час подорожі кам’янчан до Мюнхена з друку вийшов незвичайний за своєю конструкцією подарунковий календар на 2017 рік — до ювілею «Мамай-festу». Його основою є фотографії та факти з історії фестивалю, зібрані Наталією Булановою, а прикрасою — чотири картини з життя Мамая у різні пори року львівського художника Ореста Скопа, члена Національної спілки художників України, нагородженого орденом «Гордість нації №1». Орест Скоп — не лише постійний учасник «Мамай-festів», він працює над циклом «Козак Мамай» із 300 картин, присвячених пам’яті сліпих кобзарів, яких, за однією з версій дослідників, страчено у 1934 році на околицях Харкова. Саме цій темі приділила особливу увагу і харків’янка Тетяна Бабіна, член Національної спілки журналістів України, лауреат Премії ООН в царині телебачення. У складі представницької групи від України вона також прибула до Мюнхена, і у рамках культурної програми демонстрували її фільм «Сповідь одної кобзи».

Щирий і відкритий за своєю вдачею, Олександр Чегорка дуже хвилювався, як сприймуть наше національне мистецтво, і був щасливий, коли побачив, що його птахи, які символізують пісню Мамая, простір Всесвіту, близькі людям далекої країни, що головною є мова душі, з якої починаються дружні відносини. Під час знайомства з Мюнхеном художник Олександр Чегорка робив на білих аркушах лінійні малюнки і у вигляді листівок з підписом дарував перехожим на вулицях міста і у метро, відвідувачам кафе і художніх галерей, підсвідомо поширюючи енергетику своєї виставки. Досить багато часу Олександр присвятив Пінакотекам, у яких зібрані рідкісні  шедеври світового мистецтва. Але найсильнішим було враження від безпосереднього знайомства з усіма етапами творчості великого експресіоніста Василя Кандинського, який мав вплив на формування творчої особистості Олександра і допоміг йому у пошуках стилю у лінії і кольорі. Але все ж таки головне у творчості Олександра Чегорки — його відчуття рідної землі та її традицій. І образ козака Мамая — зовсім невипадковий у системі його національних символів. Діди-прадіди його були козаками і залишили у спадщину любов до батьківщини... Перше, що зробив художник, коли повернувся додому, — знайшов гілочку і намалював на снігу птаха, зовсім як на  листівках, там, у Мюнхені. Душа народна не згасає, коли вона потрібна людям.