Наближення весни додає оптимізму

Павло ДIХТЯРЕНКО, заступник директора кропивницької компанії з надання транспортних перевезень «Олікс»:

— Як на мене, то хороше — це те, що міська влада Кропивницького вирішила закупити нові автобуси для міста. А от як буде реалізовуватися цей проект... Тут уже погані думки в голову лізуть... Однозначно, якщо автобуси будуть завдовжки 12 м, як це проанонсував міський голова Андрій Райкович, то вони не для таких віддалених районів Кропивницького, як Балка, Балашівка, Катранівка або Кущівка. Вони більше підійдуть для приміських селищ Нового та Молодіжного, а також як альтернатива центральним маршрутам. Може так вийти, що віддалені райони вкотре залишаться без соціального транспорту. Я думаю, що доцільніше було б придбати на кожен мікрорайон по два «Богдани» або «Еталони» та хоча б 8—10 великих автобусів, які б їздили на селище Нове.

У Кропивницькому залишається дуже гострою проблема роботи перевізників. Є такі, які працюють максимально прозоро і намагаються іти в ногу з часом і поглядом у майбутнє, таких у нас троє. Є перевізник, який виконує суто соціальну складову, тому що власник цієї фірми балотувався і обіцяв людям автобуси. А є всі інші. Виходить, що три «цивілізовані» перевізники тягнуть локомотивом решту, а решта тягне на дно отих трьох. Мене ця проблема турбує не лише протягом минулого тижня, коли в Кропивницькому велася полеміка щодо підняття тарифів на проїзд у громадському транспорті, а набагато більше часу.

Що стосується особистого, то днями закінчив читати «Атлант розправив плечі», тільки тепер українською. Повторно впевнився, що історія має циклічний характер. А ще помітив, що минулий тиждень навчив мене стриманості. Вона іноді так потрібна...

Павло ЛIСНIЧЕНКО, журналіст «Центру медіарозслідувань «Прозоро», м. Кропивницький:

— Емоційно тиждень виявився досить важким. Багато подій, спілкування і як апогей — річниця кривавих подій на Майдані. Час минув, а відчувається все так, наче це відбулось учора.

Хоча в цілому сталось за ці дні й чимало позитиву. Серед головного — презентація мого проекту OpenLand.UA. Це онлайн-платформа, що дозволить відслідковувати усі нині чинні договори оренди земельних ділянок, укладені між міською радою Кропивницького та юридичними і фізичними особами. Сама ідея проекту виникла ще восени, однак працювати над її втіленням почали лише зараз. Громадська організація, яку я очолюю, — «Центр медіарозслідувань «Прозоро», в рамках проекту «Українська регіональна платформа громадських ініціатив» отримала невелику фінансову підтримку Європейського Союзу. Цього має вистачити для розробки і запуску першої версії OpenLand.UA.

Я сподіваюся, що цей продукт буде корисним як громадським активістам та журналістам, так і звичайним кропивничанам. Працюватиме все приблизно так: сайт міститиме базу даних про всі підписані договори оренди і видаватиме інформацію про те, з ким та коли був цей договір підписаний, де знаходиться ділянка, яка її площа, як місячна орендна плата. Звичайно, буде серед іншої інформації повідомлятись й кадастровий номер, завдяки якому можна точно побачити цю саму ділянку на карті.  Враховуючи значні об’єми даних та не надто якісно підготовлену відповідь від міської ради Кропивницького, повноцінно запрацювати OpenLand.UA має десь у кінці березня.

Над цим проектом можна працювати роками, додаючи до нього  все нові й нові опції. Мені б, наприклад, дуже хотілось, щоб користувач, зайшовши до нас, мав змогу дізнатись не лише інформацію про орендовані земельні ділянки тієї чи іншої фірми, але й отримав коротку інформаційну довідку про підприємство — його засновники, основні види економічної діяльності, бізнесові зв’язки та інше. Над пошуком можливостей для подібного апгрейду працюватиму й надалі.

Та головне, як на мене, це напрацювати алгоритм дій. Адже ми плануємо не лише зробити сайт загальнодоступним, але й запропонувати зреалізувати наш досвід журналістам та активістам з інших міст України. Для цього їм уже не доведеться розробляти власний сайт чи шукати можливості вивантаження інформації в доступній формі, все це ми їм зможемо дати самі.  

Валерій ШПАК, фермер, голова ФГ «Україна»:

— Хорошим був не тільки тиждень, а й уся зима, правда, якщо говорити про сільське господарство, про стан поля і погоду, яка цьому сприяла. Дійсно, зима була прекрасна, сніжна, земля набралася вологи, українські фермери можуть сподіватися на гарний врожай. Аби тільки їм знову не заважала українська влада.

Погані новини пов’язані з грішми. Насамперед маю на увазі підвищення цін на добрива та посівний матеріал. Якщо до Нового року добриво можна було купити по 10 тис 800грн, то зараз —  не менше ніж за 12 тисяч гривень. А ще ж і «допомога» від уряду — мінімальна зарплата у 3200 грн, яку я маю виплачувати своїм працівникам. Звичайно, виплачуватимемо, але нам це буде важко. А якщо згадати те, що у цьому році в нас забрали пільги, які раніше діяли для сільгоспвиробників (раніше ми сплачували фіксований податок, а тепер нас поставили в однакові «податкові умови» щодо сплати пдв), то на цей рік ми не матимемо матеріальних можливостей вкладати кошти у розвиток господарства. Хіба що за рахунок економії чи вищої, ніж у минулих роках, врожайності...

Та все ж ми відчуваємо весну, це додає оптимізму. А разом із відчуттям весни приходить ще одне — треба йти працювати, іншого виходу в нас немає.