Або думай сам - або той, кому доводиться думати за тебе, відніме твою силу, переробить всі твої смаки і звички, по-своєму вимуштрує і вихолостить тебе.
Френсіс Фіцджеральд, американський письменник, найбільший представник так званого «втраченого покоління» в літературі

Я не проти фітотерапії — я проти її дискредитації

20 березня, 1999 - 00:00

Але науці відомо, що кожна людина — це живий організм із властивою йому індивідуальністю і певним обміном речовин. І не тільки медикаментозні препарати, а й препарати на фітооснові можуть впливати по-різному на різних людей і замість допомоги ускладнити стан хворого.

Щоб отримати хороший, стійкий терапевтичний ефект із профілактичним впливом на багато років уперед, хворим, які страждають на хронічні захворювання, необхідно провести фітотерапію не менше одного року, а для деяких захворювань — до трьох років. При цьому необхідно певний час суворо дотримуватися дієти, режиму праці та відпочинку, систематично приймати фітотерапевтичні настої, підтримувати з лікарем у період лікування зворотний зв’язок (для можливості коректування лікування, якщо це необхідно).

Але, на жаль, зараз переважає інший підхід до лікування, а точніше, взагалі його відсутність. Це має місце як у фітотерапевтичних центрах, так і в аптеках, а також на прийомах у деяких фітотерапевтів. Я категорично проти цього.

Зараз в Україну завозяться препарати на фітооснові з інших країн. Не думаю, що це найкраще з того, що виробляють іноземні фірми. Закон ринку — закупити якомога дешевше, а продати якомога дорожче, безумовно, тут спрацьовує. Окрім того, що за кордоном звільняються торгові прилавки від залежалих ліків, ще й порушується одне з правил лікування травами — хворий повинен лікуватися рослинами які ростуть у місцях його проживання. Мають гріх і наші вітчизняні виробники фітопрепаратів, надміру рекламуючи їх. Так і хочеться їм сказати: люди добрі, майте ж совість! Ваші препарати, можливо, і не зашкодять хворому, але і не дадуть розрекламованого результату. Не так-то все просто: поприймав якийсь препарат — і ти вже здоровий.

Я не можу зрозуміти деяких фітотерапевтів, які завдяки рекламі ведуть прийом хворих потоком, конвеєрним методом у великій кількості. І де ж такий обсяг трав вони беруть, щоб забезпечити лікування сотень хворих? І за якою ж рецептурою вони працюють (мається на увазі кількість підібраних трав у складах)? І як часто вони зустрічаються з тими хворими, яким видали лікування всього лише на кілька тижнів чи місяців. І чи правильно було підібране воно, враховуючи те, що хворого вони бачили вперше протягом 30 хвилин.

І, може, людина даремно зірвалася з медикаментозного методу (часто єдиного-підтримуючого для неї) і не отримавши очікуваного поліпшення здоров’я, втративши час, ще більше погіршивши свій стан. Часто і рецептура, за якою працюють такі фітотерапевти, складається з невеликої кількості трав як культивованих (а при цьому біологічна цінність рослини знижується), так і десь закуплених, і невідомо де зібраних: можливо, і біля автомагістралі, де земля просякнута сполуками тетраетилсвинцю, чи іншими отруйними речовинами... Не виключено, що куплені з рук трави можуть містити радіонукліди в неприпустимих величинах.

На підтвердження сказаного можна навести нещодавній приклад, коли 11 січня 1999 року по телебаченню на каналі «Інтер» у інформаційних вечірніх випусках «Інтерновини» та «Подробиці. Час» показували радіологічну лабораторію і коробки з травою толокнянки (для внутрішнього вживання), виготовленою в Закарпатті і розфасованою в смт Глеваха Київської області фірмою «Лотос», яка потім реалізовувала траву через аптечну мережу м. Запоріжжя. Виявилася, що ця трава містила в собі велику кількість радіонукліду цезію-137, однак сертифікат якості й відмітка про проходження радіологічного контролю були оформлені за всіма правилами.

Тому, панове «фітотерапевти», вручивши в руки хворому свій «витвір» з трав для лікування, прощаючись і кажучи хворому «Хай вам Бог помагає», — добре подумайте, чи все ви зробили для того, щоб цей хворий одужав, при цьому не «за так», а за свої гроші. Їх ви взяли, а з ними, можливо, і гріх на душу, якщо не були впевнені в хорошому результаті лікування і просто обдурили страждаючу людину, котра повірила вам.

Як селянин, який під час дозрівання і збирання врожаю знаходиться і трудиться в полі, так і хороший фітотерапевт зобов’язаний з весни і до осені вести заготівлю лікарських рослин: коріння, плодів, насіння — щоб мати достатній арсенал трав у своєму активі для формування дійсно ефективно-лікувальних складів. Отримує він їх тільки через тяжку, іноді й небезпечну, виснажливу працю, пов’язану також і з чималими транспортними витратами, примхами погоди, а також і з врожайністю рослин. І хворий повинен не вірити рекламі, а знати, що коли у фітотерапевта, якого він вибрав, з весни ранньої і до осені не просихала сорочка від поту, і він зміг узяти те, чим він вас лікуватиме, і крім того, що має «сім п’ядей у лобі», — то це і є справжній травник. Він вас не підведе. А ви, у свою чергу, повинні пам’ятати, що існує дуже велика різниця між клієнтом лікаря і клієнтом перукаря. Йдучи на прийом до фітотерапевта, ви повинні мати з собою медичну карту з історією хвороби, необхідні аналізи й обстеження з використанням спеціальної апаратури в поліклініці стінах або в діагностичних центрах для того, щоб лікар зміг дати об’єктивну оцінку стану вашого здоров’я, і тільки після цього, визначившись як він вас лікуватиме, виготовляти для вас фітотерапевтичні склади, для чого потрібен не один день.

А якщо ви приїхали по «панацею» — то ви її отримаєте за півгодини.

На закінчення хотів би сказати, що цим листом я нікому нічого не нав’язую, а сповідуючи відому в медицині з давніх часів заповідь — «не зашкодь», хотів би, щоб ця стаття була корисна як хворим, так і тим, хто їх лікує методом фітотерапії.

Олександр ШЕВЧУК, фітотерапевт Переяслав-Хмельницький
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments