Не думкам треба вчити, а думати.
Іммануїл Кант, німецький філософ, письменник, антрополог, фізик, бібліотекар, педагог, основоположник німецької класичної філософії

Її іменем названо планету

Про талановиту волинянку, учену-астронома Олену Полонську
17 серпня, 2018 - 12:01

Кажуть, що Бог посилає людині випробовування, але лише стільки — скільки людина може витримати. В житті цієї жінки було багато труднощів, але вона мужньо їх подолала.  2018 року минає 40 років як її іменем назвали одну з планет у космосі. Хто ж ця талановита волинянка?

Мальовниче село Селець розташувалося поблизу тихоплинної річечки Луги. Воно з давніх-давен було обжите людьми — доказом цього є археологічні розкопки, які проводили тут. Цю затишну місцину вподобали польські шляхтичі Чацькі, які свого часу збудували тут розкішний палац із бібліотекою, на жаль, від цих споруд нічого не залишилося. Проте на початку ХХ століття у Сільці народилася жінка, якій судилося досягнути міжнародного визнання.

21 листопада 1902 року в сім’ї Івана Полонського і його дружини Євгенії, які володіли маєтком і землями у Сільці, народилася донька Олена. Здібна дівчина навчалася у Варшавській, Новгород-Сіверській та Петроградській гімназіях, добре володіла польською, німецькою, французькою мовами. 1919 року закінчила Луцьку гімназію і отримала золоту медаль. Рік працювала в Луцькому окружному суді, а у 1922 році вступила на фізико-математичний факультет Львівського університету, який закінчила у 1928 році. Вже тоді молоду дівчину зацікавило безмежне зоряне небо, і вона розпочала працювати асистентом на кафедрі астрономії. У 1934—1936 роках Полонська була позаштатним асистентом в астрономічній обсерваторії у Варшавському університеті. Там отримала ступінь доктора філософії. У 1939 році, з приходом радянської влади, жінка добровільно віддає державі свій родинний маєток у Сільці, яким вона певний час управляла.

Особисте життя ученої було важким: у 1936 році вона одружується з Леоном Казмирчаком, ученим-іхтіологом, співробітником Варшавського університету. У 1937 році в подружжя народжується син Сергійко, названий іменем її духовного отця Сергія Булгакова (відомий російський богослов і філософ). З початком Другої світової війни Леон Казмирчак потрапляє до концтабору. Олена Іванівна розшукує чоловіка, але безрезультатно, його сліди загубилися у нацистських катівнях. Разом з мамою і сином жінка переїздить до Херсона, викладає у педагогічному інституті. У 12-річному віці помирає її єдиний синок Сергійко, і лише сильна віра в Бога допомагає жінці вижити, а ще вона заглиблюється у наукову діяльність, працює по 16 годин на добу, навчає студентів.

У 1950 році Олена Полонська захищає кандидатську дисертацію у Головній академічній обсерваторії Академії наук Радянського Союзу в Пулково, а 1968 року захищає докторську дисертацію.

У 1952 році за доносом недоброзичливців жінку заарештовують за статтею «шпигунство» (очевидно, пригадали їй дворянське походження), проте могутня віра в Бога і переконання у власній невинуватості допомогли їй вистояти, і за відсутністю доказів Полонську звільнили. З 1953 року Олена Іванівна активно викладає в Одеському педінституті, залучає студентів до наукової роботи з дослідження комет. Заслуга її як ученої-астронома полягає у вивченні руху короткоперіодичних комет. З цієї проблематики пані Олена написала багато наукових праць, виступала на всесоюзних та міжнародних астрономічних симпозіумах. У 1969 році Президія Академії наук СРСР присудила Олені Іванівні премію імені Бредіхіна у розмірі 1000 рублів, яка стала заслуженим визнанням її наукових досліджень. У 1979 році Полонська вийшла на пенсію, але продовжувала творчо займатися науковою роботою, її праці друкувалися в Румунії, Голландії, Італії, Росії.

Олена Іванівна була глибоко віруючою людиною. Вона написала кілька праць з богослов’я, перекладала іноземних теологів. А ще редагувала релігійно-політичний журнал «На рубежі», керувала таємним релігійним гуртком (у себе вдома), сприяла виданню шрифтом Брайля праць з програмування та астрономії (була почесним членом Товариства сліпих).

1987 року наша землячка прийняла чернецтво з іменем матінка Олена. У 1988-1989 роках прочитала в Ленінградській духовній академії курс лекцій про отця Сергія Булгакова, якого добре знала.

У 1978 році малій планеті №2006 було присвоєно ім’я Полонська.

Розповідають, що віра матінки Олени була такою великою, що за її молитвами в жінок народжувалися довгождані діти. Померла Олена Казмирчак 30 серпня 1992 року і похована на цвинтарі видатних астрономів, поблизу Пулковської обсерваторії під Санкт-Петербургом.

Життя і діяльність цієї жінки є свідченням того, що наука і релігія не заперечують, а взаємодоповнюють одне одного. А жителі маленького села Селець справедливо можуть пишатися тим, що десь у Всесвіті є планета, яка носить ім’я їх славетної землячки.

Богдан ЯНОВИЧ, науковий співробітник Володимир-Волинського історичного музею
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments