Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Московські вибори не здивували. Але...

Семен НОВОПРУДСЬКИЙ: «Після голосування Путін не відчуватиме себе спокійніше, ніж до них»
10 вересня, 2013 - 10:14
МЕШКАНЦІ МОСКВИ ГОЛОСУЮТЬ ЗА НОВОГО МЕРА НА ОДНІЙ ІЗ ВИБОРЧИХ ДІЛЬНИЦЬ У СТОЛИЦІ РОСІЇ / ФОТО РЕЙТЕР
ФОТО РЕЙТЕР

Перемога Сергія Собяніна на дострокових виборах мера Москви, які російська влада називає «найбільш конкурентними», не стала сенсацією і несподіванкою. Ще під час виборчої кампанії Собяніну, ставленикові Кремля, готували перемогу в першому турі з 60%. З цифрами трішки помилилися, Собяніна, який до виборів виконував обов’язки мера, підтримали 51,37% виборців.

Його найближчий конкурент — адвокат і блоггер Олексій Навальний, балотується від РПР-ПАРНАС, заручився 27,24% голосів. Така статистика виключає проведення другого туру голосування, на який так сподівалися в штабі Навального. Втім, як відзначив на своїй сторінці в Facebook московський журналіст Олександр Тимофєєвський: «В другому турі має бути зацікавлений Собянін, а зовсім не Навальний». «51%, який т. в. о. зараз натягують, — зовсім не пацанський результат. Хлопці вже не зрозуміли. Собянін опущений нижче плінтуса, і якщо вибори зараз закінчаться, то вийде, що він обраний крихітною меншістю...», — написав Тимофєєвський. Як повідомляє Мосміськвиборчком, явка на виборах московського градоначальника склала всього 32,07%.

Окрім Москви, вибори також проходили і в декількох регіонах, де обирали їхніх глав. Проте оглядачі й експерти приділяють виборам в столиці особливу увагу, оскільки вони стали першими за 10 років. До цього 18 років Москвою керував Юрій Лужков, якого 2010-го «у зв’язку з втратою довіри президента» змістив Сергій Собянін.

Президент Росії Володимир Путін в день голосування заявив пресі, що Москві потрібний мер-професіонал. «Потрібні ділові конкретні, я б навіть сказав, деполітизовані люди, технарі, які вміють працювати, знають, що робити, як це робити, брати на себе відповідальність. І дуже важлива якість для людини, яка обіймає таку посаду, — хороше ставлення до людей. Треба відчувати людей і завжди займатися розв’язанням проблем. Треба любити людей», — відзначив президент.

Під час передвиборчих перегонів Сергій Собянін уникав дебатів з іншими кандидатами. Він не з’явився на жоден радіо- або телеефір. Однак найприкметнішим став його вихід з лав правлячої партії «Единая Россия», а також рішення балотуватися на посаду мера як самовисуванець.

«День» звернувся до російського журналіста Семена НОВОПРУДСЬКОГО з проханням прокоментувати результати виборів мера Москви:

— Абсолютно очевидно, що ці вибори були потрібні передусім Кремлю з певною метою. Таким чином, в адміністрації президента намагалися на прикладі Москви загасити весь протест на найближчі п’ять років всього путінського терміну. Важливо було показати, що опозиція не здатна виступити навіть на виборах в Москві, яка вважалася осередком протестів.

У Москві народилося чудове визначення цих виборів — вони були «конкурентними, але не чесними». Головний спосіб фальсифікації виборів у Росії — фінальний підрахунок голосів, в якому не беруть участі спостерігачі, і так зване голосування вдома. У Москві на виборах, які, можливо, були більш чесними за ті, які проводив Лужков, — був рекордний відсоток людей (близько 7%), що проголосували вдома. Зазвичай це люди похилого віку і, як правило, таке голосування завжди за людину від влади.

Також дуже дивним виглядає те, що закінчення підрахунку голосів було оголошене заздалегідь. Багато спостерігачів, зокрема й зі штабу Навального, заявляли, що лише звіряють протоколи.

Багато хто трактував сам факт того, що Собяніна повели на дострокові вибори як те, що з нього робитимуть спадкоємця. Однак його результат на голосуванні працює швидше проти цієї версії. Вибори показали, що він не дуже популярний політик.

Той відсоток, який отримав Собянін і те, яким чином ці результати оголошувалися, викликають сумніви щодо чесності голосування. Втім, якщо говорити про рекордно низьку явку виборців — вона була викликана ще й тим, що не було тотальної мобілізації людей, як раніше, — возили «пачками» військових, бюджетників. Це відрізняє ці вибори від тих, які були раніше.

— Чим, на вашу думку, обумовлена низька явка?

— В цілому, по Росії явка 8 вересня на виборах виявилася скрізь нижчою, ніж очікувалося. І саме кількість виборців має насторожити радше владу, ніж опозицію. Головна причина в тому, що частина населення вважає 8 вересня днем, коли ще триває дачний сезон. Люди були на дачах і вирішили, що це важливіше. Але якщо говорити про москвичів, то цей відсоток — вірна ознака того, що люди розчаровані в політиці й політиках.

— Які сигнали на цих виборах мають насторожити Кремль?

— Влада програла вибори в одному з найбільших російських міст — Екатеринбургу. Євгеній Ройзман вже написав, що отримав привітання від міської виборчої комісії. Раніше ж його офіційно оголосили ворогом адміністрації президента, проти нього активно грали.

По-друге, в Москві на дострокових виборах Собянін, який ще півроку тому очолював регіональне відділення «Единой России» — припинив його очолювати і взагалі йшов на вибори як самовисуванець. Спиратися на «Единую Россию» як правлячу владу в масштабах всієї Росії, а особливо в Москві, Кремль уже не може.

Говорити про те, що влада виграла ці вибори — було б сильним перебільшенням. Після цих виборів Путін не відчуватиме себе спокійніше, ніж відчував себе до них. Дострокові вибори в Москві й Підмосков’ї не стабілізували ситуацію в країні й не вирішили остаточно питання влади.

— Чи можна стверджувати, що після виборів поновляться переслідування Навального?

— Напевно стверджувати можна тільки те, що продуманого єдиного стратегічного плану в Кремлі як взагалі діяти — немає. Навального можна не саджати, а дати йому умовну судимість, і тоді він не матиме права балотуватися на президентських виборах. Адже за нинішніми законами навіть умовна судимість унеможливлює участь у виборах.

Жодних хороших дій для влади в цій конструкції не існує. Те, що відбувається в Росії, — очевидна втома від влади.

Головна проблема — навіть не в зростанні опозиційної активності або протестних настроїв, а в тому, що в Росії різко погіршується економічна ситуація. Росія проживає зараз, з точки зору економіки, гірші роки за весь час правління Путіна, не враховуючи короткотривалої кризи кінця 2008 — початку 2009 рр.

— А хто, на вашу думку, був би все-таки кращий для Москви: Собянін з радянським мисленням чи молодий націоналіст Навальний?

— З точки зору міського господарювання, хто такий Навальний — невідомо взагалі. Можна лише припускати, як би він поводився, якби став мером Москви. Він вів політичну кампанію і таким чином, можливо, боровся з тим, щоб його не посадили у в’язницю. Він щиро вважає, що високий відсоток підтримки — гарантія того, що його не посадять. З іншого боку, він вів кампанію для того, щоб стати федеральним політиком. Він просто використовував вибори мера Москви як політичний трамплін. Собянін, імовірно, теж використовував ці вибори. Ні для кого не секрет, — він не хотів бути мером Москви. У нього набагато серйозніші амбіції, і посади, які він обіймав, були вищі за посаду мера столиці. Те, що Собянін робив у Москві, з точки зору ведення міського господарства, прозорості й чесності — мало чим відрізняється від Лужкова. На жаль, проблеми міського господарства взагалі не були сенсом цієї кампанії. Кандидати в мери столиці, як не парадоксально, не стосувалися Москви як міського господарства. Москва була політичним символом Росії. Коли Путін голосував, він сказав, що бажано, щоб мером була людина, яка б любила свою роботу. Якщо людина щиро любить місто і намагається, керуючись здоровим глуздом, їм управляти, це непогано. Біда в тому, що Собянін, поза сумнівом, не любить Москву. Для нього це доволі чуже місто.

Ігор САМОКИШ, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ