Це дерево, вік якого до 150 років, росло неподалік Луцького замку. У Луцьку з нього зробили туристичну атракцію, назвавши «Лесиним», бо начебто саме під ним мала Леся Косач (Українка) написала свій перший вірш «Надія», Ніяких документальних фактів щодо саме такого факту не існувало, але легенда жила і мала своїх фанатів.
Проте цієї зими ясен почав загрозливо нахилятися. Пішла мова про те, що своє він віджив і його треба знести, аби не завдав шкоди. У Луцькій міській раді активно ж зайнялися порятунком дерева. Викликали навіть фахівців із Києва, бо на Волині таких начебто і нема. «Двохсотлітній ясен у Луцьку потребує санітарної чистки сухих гілок та балансування крони. Такого висновку дійшли науковці, які напередодні обстежували дерево. Якщо ясен «оздоровити», він може простояти ще десятки років», — писали на сайті міської ради. Фахівцям із Києва мали заплатити за такі поради майже 50 тисяч гривень. Та у ніч з понеділка на вівторок о четвертій ранку ясен наказав довго жити. Він просто впав, перегородивши Замкову площу.
У спогадах самої Лесі Українки нема жодної згадки про цей ясен, а тим більше про написання під ним віршів. На світлинах початку ХХ століття з зображенням замку та площі перед ним ясен має непрезентабельний вигляд. Так, на світлині, зробленій 27 травня 1930 року — вишикувані для старту автомобілі в ралі Луцьк — Львів — Люблін — Луцьк. Ясен на цьому знімку має не більше 50 років. Коли жила тут родина Косачів, то таке невелике дерево з тонким стовбуром навряд чи привертало увагу дітей. Але гарна казка про «Лесин ясен» прожила багато років. Дерево стало частинкою історії і розвитку міста, і, звичайно, зараз лучани засмучені через його втрату.
