Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

Два в одному: навчання і розваги

Віднині інтерактивна лабораторія для дітей та підлітків «Арсенал Ідей» діятиме на постійній основі — паралельно з кожним заходом культурно-мистецького центру
10 вересня, 2013 - 11:17
СТІНА, УВІШАНА КНИЖКАМИ — ЦЕ ІНСТАЛЯЦІЯ ХУДОЖНИЦІ ІРИНИ ОЗАРИНСЬКОЇ «МОЖЛИВІСТЬ ДИХАТИ». ТУТ ВИКОРИСТАНО ВИДАННЯ, ЩО БУЛИ СПИСАНІ У МАКУЛАТУРУ. ГОЛОВНА ІДЕЯ ПРОЕКТУ — ПОВЕРНЕННЯ ДО ЧИТАННЯ ПАПЕРОВИХ КНИЖОК. ІНСТАЛЯЦІЯ ВИКЛИКАЄ НЕАБИЯКУ ЦІКАВІСТЬ У ДІТЕЙ, ЯКІ ЗАЛЮБКИ ГОРТАЮТЬ ТА РОЗДИВЛЯЮТЬСЯ «ЕКСПОНАТИ»
У МИСТЕЦЬКІЙ ЛАБОРАТОРІЇ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ ЗАОХОЧУЮТЬ ДО ТВОРЧОСТІ, ПРОПОНУЮЧИ ЇМ ВІД ДВОХ ДО П’ЯТИ РІЗНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ І ХУДОЖНЬОЇ ПРАКТИКИ ОДНОЧАСНО
ЧИ НЕ НАЙБІЛЬШЕ ДІТЕЙ ПРИВАБЛЮЄ ТА ІНТРИГУЄ ІННОВАЦІЙНА ЛАБОРАТОРІЯ, ОБЛАДНАНА 20 КОМП’ЮТЕРАМИ З РІЗНИМИ ПРОГРАМАМИ. ТУТ ДІТИ МОЖУТЬ ІНТЕРАКТИВНО ДОСЛІДИТИ, НАПРИКЛАД БУДОВУ ДЕРЕВА АБО ПОГРАТИ В ІГРИ, ЯКІ ПРОПОНУЮТЬ НЕ ЛИШЕ РОЗВАЖИТИСЯ, А Й ЗГАДАТИ ВИВЧЕНЕ НА УРОКАХ

Аби дітям, чиї батьки приходять на виставки до «Мистецького Арсеналу», було не сумно та навіть більше — цікаво і пізнавально, цьогоріч у галереї вперше було відкрито творчу лабораторію, що поєднує мистецтво, науку, винахідництво та інновації, — «Арсенал Ідей». Організатори акції кажуть: вирішено — віднині цей освітній проект для дітей та підлітків діятиме у центрі на постійній основі. З відкриттям кожного нового мистецького проекту відкриватиметься і паралельний — дитячий, тематично суголосні між собою.

Шестирічний Іван прийшов на виставку разом із мамою. Вони швидко пробігли залами «Великого та Величного» — виставки, що зібрала тисячу творів українського мистецтва із колекцій 35 провідних музеїв України, та опинилися в артлабораторії.

Увагу хлопчика одразу привертає книжкова стіна. Він з цікавістю гортає сторінки старих видань, закріплених на одній зі стін великої кімнати. «Це — інсталяція художниці Ірини Озаринської «Можливість дихати». Для її створення використано книжки, що було списано у макулатуру. Але художниця дала їм нове життя. Головна ідея — повернення до таких базових речей, як читання паперових книжок. Тут можна відчути їхній запах. Торкнутися сторінок», — розповідає менеджер програми «Арсенал ідей» Євгенія КУЛЕБА.

Далі Іван прямує до глиняних горщиків, закріплених на стіні. Зверху над ними — величезне декоративне панно. «Сенсорікум», — пояснює Євгенія.

Панно, створення якого контролювала Лідія Чекмарьова з центру лікувальної педагогіки «Сонячне подвір’я», складається з різних природних матеріалів. «Ось ми знайшли деревину, зняли кору, відшліфували. І тепер можна відчути її на дотик», — пояснює директор благодійного фонду «Мистецький Арсенал» Ольга ВІЄРУ. А далі розповідає: «У будні нас відвідують шкільні екскурсії. І, що важливо, ми усім дітям розповідаємо, що є їхні однолітки, котрим потрібна додаткова увага. Вони такі ж, як всі ми, але відчувають світ трохи по-іншому. Звичайні школярі не просто чують про таких діток, а й можуть зрозуміти, що вони відчувають. Для цього варто лише закрити очі і доторкнутися до частин цієї інсталяції. Так навпомацки вивчати світ».

У горщиках різні матеріали. Лідія Чекмарьова радила, у якій послідовності творці інсталяції мають їх розташовувати, аби це було цікаво і корисно для дітей, які мають певні особливості розвитку. У першому з них — горіхи. Далі — жолуді, горох, камінчики, льон, вовна... І кожного разу, занурюючи руку у новий глечик, людина відчуває щось нове. Від великого і твердого — до тоненького та м’якого.

Наступна кімната — наукова лабораторія.

«Це — дерев’яні ландшафти. Дітки мають побудувати споруду, вмонтувати у неї музичні інструменти. Але треба побудувати так, аби коли зверху такої гірки запустили спеціальну кульку, вона пройшла весь шлях, утворюючи музику, і не скотилася на півдорозі, — проводить міні-екскурсію інший координатор дитячого проекту Надія. — Ось тут треба викласти місточок з магнітів. А тут — можна помалювати піском». Іван же біжить складати еклектичні схеми. Він радіє, коли за п’ять хвилин у його руках дзвонить будильник, а ще за три — працює вентилятор.

«Тут діти вивчають фізику. Принцип маятника, коли всі кульки починають розгойдуватися в один і той же час, але оскільки довжина ниток різна, то кульки у якийсь момент починають коливатися у різні боки», — продовжує тим часом Надія. Вона говорить, що під час спеціально організованих шкільних уроків про все це дітям розповідають адміністратори різних зон.

Найдовше Іван затримався в інноваційній лабораторії. Ця кімната обладнана новітньою технікою. Понад двадцять комп’ютерів з різними програмами на кожному. На одному — урок біології. Все починається з дослідження звичайного дерева. Наближаючи гілки до себе, можна бачити, з чого складається листочок...

«У шкільному курсі вивчають такі поняття, як одномембранні та двомембранні органели. Діти їх постійно плутають, — демонструє програму Артур ХАЧАТУРЯН, який координує освітні програми «Microsoft Україна». — Ось ви бачите мітохондрій. Вони двокольорові. Зовні — білі, всередині — рожеві. Тож, не вивчаючи конспектів, ви одразу запам’ятаєте, що у мітохондрії дві мембрани. Далі, якщо є бажання, можна перейти до «Вікіпедії» та прочитати детальніше».

Поряд за монітором дівчинка намагається покупати крокодила. «Ця гра здається теж простою — треба прорити хід, аби вода пройшла до крокодильчика, і він міг прийняти душ. Але дитина має розуміти, що вода швидко через каміння не проходить, а щоб її підняти — треба перетворити на пару — нагріти, а потім на воду — остудити», — пояснює Артур Хачатурян.

Цей захоплюючий дитячий проект закінчується 29 вересня — разом із виставкою «Велике та Величне». Але одразу після цього починається новий музейний проект, а паралельно з ним нова дитяча програма в «Арсеналі Ідей».

Тетяна КАТРИЧЕНКО. Фото Миколи ТИМЧЕНКА, «День»
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ