Iгор МIРОШНИЧЕНКО: «Моя мрія здійсниться на вулиці Терещенківській»
— Це надзвичайно відповідальна місія, — каже Ігор Мірошниченко. — Такий шанс випадає один раз у житті, і я це абсолютно чітко усвідомлюю. Я розумію як усю важливість моменту, так і те, що пронесення олімпійського вогню накладає на тебе відповідальність і перед тими людьми, які голосували за мене, які мене обирали. Я завжди самокритично ставлюся до себе, до своєї роботи, до свого життя. А пронесення олімпійського вогню зобов’язує ставитися до своїх обов’язків ще відповідальніше. І досі замислююся над тим, чи гідний я того, щоб нести Олімпійський вогонь... Багато людей мріють про це, й для більшості ця мрія залишається нездійсненною.
— Як ти готуєшся до цього урочисто-відповідального дня? Бігаєш, тренуєшся?
— Спорт для мене ніколи не був порожнім звуком. Я завжди займався й продовжую займатися спортом. Професійно — як спортивний оглядач «Фактів», як любитель — разом з друзями щосуботи граємо у футбол. Я завжди в чудовій фізичній формі й сподіваюся, так буде й надалі. Так що триста метрів естафети — це не проблема. Можу пробігти з ним і марафонську дистанцію. Тим більше, що сам факт того, що ти несеш Олімпійський вогонь, який за кілька тижнів ознаменує старт Олімпіади в Греції, дає ні з чим не порівнюване натхнення.
— Де саме ти нестимеш Олімпійський вогонь?
— Мій відрізок шляху проляже по вулиці Терещенківській, поблизу Національного університету імені Шевченка. Мені ще приємніше, що я нестиму факел поблизу головного корпусу своєї альма-матер, де я колись навчався, з якої розпочалася моя кар’єра, яка й дала мені можливість пронести цей факел. Студентські часи для мене — приємні спогади. А парк Шевченка після 5 липня я любитиму ще більше.
— Наскільки, на твою думку, ця подія важлива для Києва, для України?
— Надзвичайно важлива. Тривалий час українці «хворіли» на комплекс меншовартості. Зараз наша країна набирається сил, можливо, не так швидко, як би нам того хотілося, але вона входить у Європу. І той факт, що Києвом пронесуть Олімпійський вогонь — ще один тому доказ.
