«Огидна, але не песимістична»

«Із життя комах», а саме таку назву має спектакль, передпрем’єрний показ якого відбувся учора, 8 листопада, у Театрі ім. Марії Заньковецької, – однойменна п’єса Карела Чапека, написана у співавторстві зі старшим братом Йозефом, в якій через світ комах показані смисли людського буття.

Брати Чапеки – відомі не тільки на батьківщині, у Чехії, а й у цілому світі діячі культури.

Карел Чапек (1890 – 1938) – письменник, журналіст, драматург і перекладач, а ще – доктор філософії. Упродовж понад двадцяти років письменництва видав сорок чотири книжки.

Йозеф Чапек (1887 – 1945) – художник-кубист, графік, фотограф, ілюстратор книжок, також есеїст та поет. Саме йому приписують винахід слова «робот», яке Карел увів у свої твори.

Упродовж багатьох років брати співпрацювали при створенні літературно-драматичних творів – і для дорослих, і для дітей. Серед написаного у тандемі – й п’єса «З життя комах» (1921).

Отож втілювач задуму класиків чеської літератури на заньківчанській сцені, а це режисер-постановник Вадим Сікорський, взявся до опрацювання матеріалу, котрому вже 98 років!

«Це добротна класика, тому що п’єса зрозуміла дотепер, – говорить Вадим Сікорський. – Напевно, завдяки тому, що автори обрали незвичну форму для розкриття тематики. Це якісний синтез жанрів, які вдало доповнюють один одного. Чапекам вдалося поєднати фарс і трагіфарс, які перетікають в комедію, що перетворюється на трагікомедію, а завершується драмою».

Принагідно режисер зазначає, що театр не годен перевиховати глядача, натомість може запропонувати розмову, що змусить думати: «Театр – це чудовий привід для пошуку відповідей. Ми не пропонуємо відповідей – спонукаємо до їх пошуку. Подумати – завжди корисно, а подумати разом – тим паче… Чому людина така, а не інакша? Хто і що визначає її вчинки? Чому у своїй жахливості людина прекрасна, а у красі – страшна? Яким шляхом вона іде, і куди заведе та дорога?.. Переконаний, що глядачам буде цікаво спостерігати, як розгортатимуться події».

Художник вистави «З життя комах» – Наталя Тарасенко. Композитор – Іван Небесний. Балетмейстер – Олена Балаян.

Вистава багатофігурна. У ролях метеликів, лялечок, гнойовиків, цвіркунів та інших комах і не тільки (а це бродяга, педант, винахідник, сліпець, посол, головний квартир’єр, журналіст, доброчинець, телеграфіст, полководець жовтих, мурахи робітники, солдати, службовці, посли, військові, носильники, поранені, армія жовтих, перша і друга одноденка, гурт одноденок-танцівниць, слимаки, дроворуб, тітка…) задіяна чи не вся трупа. Дійство відбувається у живому супроводі оркестру Театру Заньковецької під керівництвом Богдана Мочурада.

Поки тривав репетиційний період «З життя комах», інші режисери навіть призупинили роботу, аби не перевантажувати акторів.

Варто додати, що свого часу п’єса Чапеків отримала неймовірно велику і різнопланову критику. Про неї говорили як про «приголомшливу і неперевершену сатиру на любов, багатство і війну», також як про «огидну, цинічну і песимістичну драму, в якій нема правди», а ще – як про «допотопну алегорію», що створена на догоду «фривольно налаштованому глядачу».

Самі ж автори стверджували, що мали на меті «написати не драму, а містерію у старовинній наївній манері». Зазначали й про те, що в їхній п’єсі нема Доброчесності, бо «дзеркало, яке вони підставили життю, викривило б образ найдостойнішої людської Доброчесності». І додавали, що їхня «комедія, можливо, й огидна, але не песимістична».

Зрештою, чого саме вчили чи на що натякали брати Чапеки у п’єсі «З життя комах», а тепер-от, через майже сто років, – і заньківчани, вирішувати глядачеві.

Найближчі покази прем’єрної постановки (до речі, першої у 102-му сезоні) – 9, 10, 24 та 30 листопада, а потім уже – 24 грудня.

Заньківчани щиро запрошують і львів’ян, і гостей міста на перегляд.

Покваптеся: такого ви ще точно не бачили!

Тетяна КОЗИРЄВА, Львів

Фото Тараса ВАЛЬКА