Істина - пробний камінь самої себе та брехні.
Бенедикт Спіноза, нідерландський філософ, науковець, політичний та релігійний мислитель

«Уся правда про Крим. Пленерні хроніки»

Так називається виставка, яку відкрили в галереї «Хлібня» Національного заповідника «Софія Київська»
4 серпня, 2014 - 16:31
ТУТ ПРЕДСТАВЛЕНО ПЛЕНЕРНІ ПОЛОТНА НАЙВІДОМІШИХ КУРОРТНИХ МІСТ, ПЕЙЗАЖНІ ЗАМАЛЬОВКИ, НАСТРОЄВІ ГРАФІЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ / ФОТО ОЛЕКСІЯ ІВАНОВА

Експозиція зібрала понад сто  робіт різних поколінь українських художників — із 1950-х і до сьогодні. Тут представлено пленерні полотна найвідоміших курортних міст, пейзажні замальовки, настроєві графічні зображення.

— Крим завжди був краєм, що хвилював уяву митців, — зазначив  на відкритті виставки міністр культури України Євген НИЩУК. — На жаль, нині Крим викликає в більшості громадян політичні асоціації... На цій виставці ми спостерігаємо, як картини стали свідками раптово втраченого раю, що в результаті непроголошеної війни перетворився на окуповану зону.

Територія, до якої зараз страшно повертатися, на картинах експозиції постає з дивовижною ідилічністю, спокоєм і розміреністю свого минулого життя. У роботах художників впізнаються місця, які донедавна були популярними серед гостей півострова, а також ті, на які не ступала нога туриста.

— Генуезька фортеця в Судаку є невід’ємною частиною комплексу «Софія Київська», — підкреслила генеральний директор заповідника Олена СЕРЕДЮК. — Це 40 гектарів унікальної археологічної пам’ятки, 60 об’єктів, які претендують на перелік всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Це музейна колекція, що складається з 18000 одиниць збереження, які були, є й будуть українськими. Для нас особливо щиро звучить ця тема, і саме сьогодні, безумовно, напрошуються історичні паралелі. Не можу не згадати про спадщину генуезців, їхній вибір, який було зроблено в X столітті в Криму в Херсонесі Таврійському. Це був цивілізаційний вибір, коли хрестили всю княжу дружину на чолі з князем Володимиром. Тож для нас особливим болем була втрата частини нашої історії...

Нині триває війна і ми не можемо вдавати, що нічого не відбувається, — сказала під час виступу співорганізатор виставки Тетяна КАЛИТА. — Ми переживаємо низку втрат. Це — не землі, не курорти, а те, що справді є вартісним, — людське життя. Але ми маємо й справжнє надбання — усвідомлення того, що людина має жити гідно, і навіть у стані війни ми мусимо робити свою справу спокійно та професійно.

Полотна виставки різко контрастують із тими кримськими хроніками, які можна побачити сьогодні. У експозиції представлено роботи художників радянської школи — С. Подерв’янського,  Б. Рапопорта, Р. Сельського, Г. Сокиринського, Ю. Химича, Т. Яблонської, соцреалістична тематична картина реалізувалась у роботах Г. Меліхова, є також художники, які прийшли в мистецво на зламі 1980 — 1990-х (О. Аполлонов, О. Белюсенко, О. Вакарчук, Б. Єгіазарян, К. Корнійчук, О. Придувалова й ті, хто сформувався вже за часів незалежності України — О. Винник-Штеп, С. Коваленко, В. Сафіна, А. Толстухін, В. Шматько). Їхні підходи й манери різняться: С. Подерв’янський обрав для себе Гурзуф як концептуальний центр й створює динамічні картини його місцин («Гурзуф. Сходи», «Гурзуф. Пляж», «Гурзуф. Торгові ряди»), Г. Сокоринський творив розмиті акварельні пейзажі морського хвилювання на тлі непорушних скель («Холодний вітер»), К. Корнійчук накладанням неприродних кольорів й громіздких форм показує своє сприйняття сутності кримської землі («Перед зливою», «Туман»).

Наприклад, Олена Придувалова представила на виставці ряд феодосійських замальовок та інших картин, створених під час поїздок: «Мені важко говорити про теперішній Крим... Майже кожного року я бувала там на пленерах. Для мене важливо сприйняття моменту, відчуття кожного року були різні. У серії картин з Феодосії в мене було темне море, і зараз саме такі відчуття. Те, що сьогодні відбувається в Криму,  відчувалось завжди в настроях людей і способі життя. Можна було помітити це в повсякденному, воно ж відобразилось і на полотнах. Відчуття було, що час для них спинився в попередній епосі. І те, що відбулося, — це тільки остаточне повернення в минуле».

Різні жанрово й у часовому зрізі роботи, представлені на виставці навіть у, без перебільшень, трагічний час української історії, об’єднує ідея цілісності України, неможливості культурного розриву навіть за умов територіальної анексії.

— На мою думку, час усе розставить на свої місця. Мистецтво в будь-який час — ілюстрація духовності життя. Це означає, що ми не повинні забувати, що одна з частин нашої країни горить в огні. І кожен з нас повинен думати, що він зробив для того, щоб допомогти, і що завтра можна буде зробити, щоб хоча б якось змінити ситуацію. Нам потрібно триматися разом», — наголосив художник Борис ЄГІАЗАРЯН.

Долучитися до хроніки кримських пленерів можна в галереї «Хлібня» національного заповідника «Софія Київська».

Наталія ВУЙТІК, Літня школа журналістики «Дня»
Рубрика: 
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments