Як сакура змінює... клімат

В останні роки цей природний феномен Ужгорода став його весняною візитівкою — до цвітіння в місті приурочують художні пленери, фести, концерти, біля сакур знімають відеокліпи, тут відбувається справжнє паломництво охочих помилуватися весняним дивоцвітом, який поклав край зимовій сірості. А віднедавна в Ужгороді започатковано й міжнародне свято «Сакура-фест», яке влаштовують саме в період цвітіння сакур. Цьогоріч воно розпочнеться 16 квітня і триватиме кілька днів.

Японську вишню в місті почали культивувати ще з початку 1920-х років, коли це декоративне деревце завезли на береги Ужа з Відня. Чеська влада саме активно розбудовувала мікрорайон Галагов, а позаяк то була болотиста місцевість з несприятливими умовами для багатьох рослин, там вирішили висаджувати сакуру, якій м’який закарпатський клімат цілком підійшов.

Згодом її вподобали мешканці міста, і нині помилуватися ніжним цвітом сакури можна майже в кожному куточку міста. Найбільше цих феєрично красивих дерев росте в центральній частині — на вулицях О. Довженка, Ф. Ракоці, Митній та набережних річки Уж. Японська вишня прикрашає і частину вулиці Другетів, а молоді деревця останніми роками впевнено «прописалися» у «спальних» районах — на вулицях М. Грушевського, М. Заньковецької, Т. Легоцького, В. Чорновола, проспекті Свободи.

Поступово мода на сакуру поширюється і на приватні подвір’я практичних мешканців міста, «тіснячи» на другий план традиційно культивовані абрикоси та персики. Попри те, що коштує саджанець недешево — 300 — 600 гривень, охочих придбати його чимраз більшає. У 2009 та 2011 роках на Православній та Київській набережних висадили цілу алею сакур, яку нині вважають найбільшою в Європі, а в межах цьогорічного «Сакура-фесту» місцеві ротарійці планують висадити молоді деревця на території обласної клінічної лікарні ім. А. Новака.

«Сакура здійснює позитивний вплив на екологічний стан міста: підвищує вологість, зменшує температуру повітря, уловлює пил, зменшує загазованість тощо. Водночас це дерево завдяки рясному цвітінню має сезонну атрактивність, а зміни клімату і час негативно впливають на насадження», — говорить завідувач кафедри ботаніки УжНУ, кандидат біологічних наук Олег КОЛЕСНИК. Викладач наголошує на тому, що в дерев у місті накопичилося багато проблем: «Більшість дерев свій вік уже віджили (сакура не довговічна) і потребують негайної заміни. У роки незалежності зеленим насадженням міста приділялося мало уваги, вчасно не було розроблено і впроваджено програму поступової заміни старих дерев на нові. Як наслідок, центральні вулиці міста швидко позбавляються старих аварійних дерев, а нові потребують часу для досягнення відповідних розмірів. Негативну роль відіграє і глобальне потепління — різке зростання весняних температур різко скорочує період цвітіння, зменшуючи їхню атрактивність. Тому нагальною справою є вжити заходів для підтримання іміджу Ужгорода як міста сакур, а саме: негайна заміна старих аварійних сакур на нові (при цьому бажано використовувати великі дерева-крупноміри, які за кілька років вже виконують свої функції); поряд із сакурами вводити до насаджень інші квітучі дерева, період цвітіння яких передує або слідує за цвітінням сакури, що збільшить період атрактивності зелених насаджень».

Також біолог не радить «зациклюватися» лише на сакурі. «В історичному центрі міста, який став уособленням сакур, слід запровадити й інші варіанти декоративного озеленення, які б могли стати туристичними «родзинками» в інші сезони. Тим паче, що Ужгород має давню традицію використання екзотів у міському ландшафті», — розповідає Олег Колесник. І недарма: майже одночасно з сакурами в Ужгороді квітнуть рожеві, білі та бузкові магнолії, японська айва, яблуні Недзвецького, флоридська та китайська яблуні, творячи цьому древньому місту на найзахіднішому окрайцеві української землі неповторну ауру природної довершеності й насолоди від усвідомлення того, що настала весна і життя прекрасне. А це краще побачити на власні очі!