Корінь демократії в активності громадян, а запорука - в забезпеченні прав людини.
Зеновій Красівський, поет, письменник, громадський та політичний діяч, політв’язень радянських таборів, член Української Гельсінської групи

Що об’єднає українців після Майдану?

«День» пропонує формувати Європейську платформу
29 листопада, 2013 - 09:59
ФОТО МИКОЛИ ТИМЧЕНКА / «День»

«Жодного шансу депресії!» — такими словами головний редактор газети «День» Лариса Івшина звернулася до журналістів редакції та протестувальників. Не зупинятися на тижневих страйках, а продовжувати роботу у побудові свідомого суспільства з європейськими цінностями. Євромайдани по всій Україні засвідчили, що українці готові самоорганізуватися та діяти заради змін.

Празька весна, рух «Солідарність», протести у колишніх країнах-сателітах Радянського Союзу: Східна Європа після розпаду СРСР пережила етап бунту та формування громадянського суспільства. В Україні революцій теж було кілька — Революція на граніті, Помаранчева революція та акції на відстоювання своїх громадянських прав, як у випадку з мовним законом чи податковим майданом, — вони підвели до вирішального ривка та визначення свого місця на геополітичній карті світу. І вже не залежно від результатів Вільнюського саміту Україна показала, що Back to USSR — не буде. Зараз головне відстояти свій вибір до кінця: не зупинятися у разі невдачі, а продовжувати діяти. Всіх людей на Євромайдані об’єднала єдина мета — жити в демократичній європейській Україні.

«День» уже 17 років працює над тим, аби вже побудувати Європу в Україні. Й зараз редакція протягом тижня всіляко підтримує протестувальників — не лише морально та інтелектуально. Кілька днів поспіль від редакції газети небайдужі приносять на Майдан підживу для сили «бунтарів» — теплий чай та харчі, аби ті не втрачали дух і не розчаровувалися. Днями головний редактор газети «День» Лариса Івшина особисто прийшла підтримати страйкарів. «Драматичний поворот з Угодою про асоціацію з ЄС вимагає великої консолідованості та мужності. Це забіг на велику дистанцію. Те, над чим ми працюємо в газеті,— все для того, аби наблизити Європу, аби люди читали, думали й вчилися. Нарешті цей Майдан — психологічно мій. Це вже інше покоління, на яке я покладаю великі надії, але ще більше за нього переживаю. Якби ми могли вберегти молодь від розчарувань, від депресії... Було б добре, щоб цей настрій втримався. Бо попереду — дуже серйозна боротьба», — зазначила головний редактор у спілкуванні зі страйкарями. А також Лариса Івшина подала ідею створення Європейської платформи як консолідованого руху з морально-ціннісною основою. «Тут є дуже багато мислячих людей і я переконана, що вони обов’язково створять свої сторінки у фейсбуках, де відбудеться інтелектуальна дискусія про те, на яких принципах має формуватися Європейська платформа як широкий рух молоді. І буде результат, — наголосила вона, — можливо, народиться більш активна політична організація. Потрібно шукати своїх яскравих молодих лідерів. Я переконана, вони тут. З цього й варто робити політичний заміс для нового тіста».


СТРАЙКАРІ ВЖЕ ТИЖДЕНЬ ВІДСТОЮЮТЬ СВОЇ ПРАВА НА ЄВРОПЕЙСЬКЕ МАЙБУТНЄ. У ТАКІЙ ДИНАМІЧНІЙ СИТУЦІЇ ПОТРІБНА КОНСОЛІДАЦІЯ ТА ВІДЧУТТЯ «ПЛЕЧА». «День» ПІДТРИМУЄ ПРОТЕСТУВАЛЬНИКІВ — МОРАЛЬНО, ІНТЕЛЕКТУАЛЬНО, А ТАКОЖ ДОПОМАГАЄ ХАРЧАМИ ТА ТЕПЛИМ ЧАЄМ / ФОТО ОЛЕКСІЯ ІВАНОВА

Саме «сопляки», як їх іронічно називають політики, першими висловили незгоду та перемогли зневіру. Приїжджають, аби не виїжджати — вони підтримують акції протесту та, попри втому, продовжують відстоювати свої права. І саме вони борються за своє майбутнє та європейські цінності.

«ЯКЩО НЕ Я, ТО ХТО?»

Юлія, студентка Київський національний університет технологій та дизайну, з м. Біла Церква:

— Уперше дізналася про страйк з групи «Патріоти України» в соцмережі «ВКонтакте». Прикро, що зараз її заблокували, як і сторінки всіх її адміністраторів. Я вирішила йти одразу, бо ми мусимо дбати про своє майбутнє. Я кожного дня буваю на Майдані — ще з першого дня. Вчора я прийшла сюди після пар. Дуже змерзла, пішла додому перевдягнутися — і за кілька годин знову повернулася. Додому прийшла о шостій ранку, кілька годин поспала і знову сюди. Власну позицію я можу схарактеризувати так: «Якщо не я, то хто?». Було б добре, якби кожен у цій країні мав таку ж позицію, виходив і відстоював свою думку.

Я вважаю, що ми маємо йти в Європу. Думаю, треба боротися. Коли я прийшла на пари і сказала, що була тут увесь день і всю ніч, то мене одразу запитали, скільки мені за це заплатили. Але я стою тут безоплатно — за ідею. Так само стоять мої рідні та друзі, які зараз тут.

«СЬОГОДНІ ТРЕТЬОГО ВАРІАНТУ НАМ НЕ ДАНО: АБО ЄС, АБО МИТНИЙ СОЮЗ...»

Артем та Анатолій, студенти Національного авіаційного університету, з Луганської та Миколаївської областей:

— Ми вийшли на Майдан, бо розуміємо, що сьогодні третього варіанту нам не дано: або ЄС, або Митний союз. А нам не потрібен другий «совок», ми хочемо жити в нормальній країні, хочемо пишатися нею. Та й соромно сидіти склавши руки, коли відбуваються такі події. І якщо не ми, то хто їх підтримає? Ми б дуже хотіли самобутньої незалежної України, але розуміємо, що з нашою владою такого не буде. Якщо ми не підпишемо Асоціацію, то підемо в Митний союз. Наша влада хоче здати нас Москві, а нам цього не треба.

«МІЙ ГРОМАДЯНСЬКИЙ ОБОВ’ЯЗОК — БУТИ ТУТ...»

Мирослава, студентка Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Дізналася про Майдан через соцмережу «Твітер». Стою тут періодично, починаючи з першої ночі — з четверга на п’ятницю. Приходжу щодня після пар і чергую з четвертої до восьмої-дев’ятої години.

Узагалі, життя в європейській країні — давня мрія для мене і моїх батьків. Нарешті з’явився такий шанс, тому мій громадянський обов’язок — бути тут. У нас є багаторічний досвід так званої асоціації з Росією, і є досвід подорожей по країнах ЄС. Тому для мене особисто вибір очевидний.

МАЙДАН ДИВУЄ ТВОРЧІСТЮ ТА НОВАТОРСЬКИМ ПІДХОДОМ ДО ФОРМУВАННЯ «ВНУТРІШНЬОЇ ЄВРОПИ». ВІДТЕПЕР ТУТ ДІЄ БУККРОСИНГ:  УСІ ОХОЧІ МОЖУТЬ ЛИШАТИ ТА БРАТИ НАВЗАМІН КНИЖКИ УКРАЇНСЬКИХ АВТОРІВ ТА АКТУАЛЬНІ ГАЗЕТИ, ЖУРНАЛИ. НАША РЕДАКЦІЯ ТАКОЖ ВЗЯЛА УЧАСТЬ У АКЦІЇ Й ПОДАРУВАЛА СВОЇ ВИДАННЯ / ФОТО АРТЕМА СЛІПАЧУКА / «День»

Кажуть, що тут стоять за гроші. Не знаю, не чула тут такого. Особисто я — самодостатня людина і можу собі дозволити не продавати свою думку...

Ореста, Львівський національний університет ім. І. Франка:

— Ми з друзями приїхали на Майдан сьогодні вранці. Плануємо стояти тут до п’ятниці, сподіваюся так і буде. В Києві дуже привітні люди, ми зустріли тут і таких, хто готовий взяти нас на ночівлю — всіх дев’ятьох!

У Львові ця проєвропейська акція активно підтримується. Керівники університетів закликають нас їхати до Києва. У нас рух уже згуртований, людей значно більше, а тому наші сили потрібніші тут, у столиці. Зі Львова сюди вирушають автобуси, але їх просто не пускають, тому ми змушені їхати потягами.

Якщо вибирати між Росією і Європою — більшість за Європу. Це зараз для нас найкращий вибір.

Марина, студентка Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана:

— Я хочу, щоб наша Україна колись увійшла-таки в Євросоюз, бо вірю, що тоді наше життя покращиться. По-перше, коли ми потрапимо до ЄС — у нас буде безвізовий режим з країнами Європи, по-друге, якість продукції, яку ми споживатимемо, буде значно вищою.

Сьогодні прийшла вперше, планую приходити до п’ятниці. Будемо сподіватися, що в нас усе вийде, і це не дарма. Ми створили групу в соцмережі «ВКонтакте» для студентів нашого вишу. Через неї ми домовляємося і ходимо на Майдан усі разом.

«ПОКРАЩАННЯ НАСАМПЕРЕД ВАРТО ПОЧИНАТИ ІЗ СЕБЕ»

Наталія, студентка Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:

— Покращення насамперед варто починати із себе. Поки кожен цього не усвідомить — нічого хорошого на нас не чекає. Для себе я вирішила, що треба йти на Майдан, а не сидіти вдома, ставити лайки і писати пости у соцмережах. Про Майдан я дізналася в четвер, коли оголосили, що Янукович не підпише угоду з ЄС. Тоді зрозуміла, що незадоволення наростає. Вперше вийшла в неділю. Стою щодня, а от учора цілу ніч простояла. Сьогодні вранці була на страйку, потім повернулася додому, перевдягнулася і знову приїхала сюди. Буду стояти і далі.

Юлія ЛУЧИК, Олеся ЯРЕМЧУК, «День», Олена БЕРЕЖНЮК


 

ІНОЗЕМЦІ — ПРО МАЙДАН

 «ЦЕ ЧУДОВО, ЩО УКРАЇНЦІ НАРЕШТІ ЩОСЬ РОБЛЯТЬ, ЩОБ ЗМІНИТИ ПОЛІТИЧНУ СИТУАЦІЮ У СВОЇЙ КРАЇНІ»

Філіп ЛИВЕНТОФТ, 26 років, комп’ютерний програміст, Данія:

— В Україну я приїхав до своєї дівчини Алі, а сюди ми приходимо майже щодня, щоб підтримати цю ініціативу. Атмосфера Євромайдану нагадує рок-концерт, вона хороша і приємна. До того ж, це чудово, що українці нарешті щось роблять, щоб змінити політичну ситуацію в своїй країні. Це добре, що вони протестують проти рішення влади, оскільки підписання Угоди про асоціацію надзвичайно важливе для України. Я сподіваюся, що це відбудеться і люди тут, я бачу, також дуже вірять в це. Я б сказав, вони у цьому переконані.

Чи вплине якось цей Євромайдан на українську владу? Хоча я й не дуже обізнаний в українській політиці, однак у 2004 році подібна акція змусила Януковича відступити. Можливо, це станеться й цього разу, якщо Євромайдан протримається довше. Демонстрація дуже миролюбна. Це тішить, оскільки у Данії демонстранти часто зосереджені на бійках з поліцією. Вони кажуть, що поліція страшна, зла, і провокують поліцію до рішучих дій. Тут я нічого подібного не побачив.

Хочу побажати українцям продовжувати боротися за свої цінності, залишатися мирно налаштованими і не піддаватися на провокації міліції чи будь-кого ще. Українці мають надіслати Європі сигнал, що вони хочуть вступити до Євросоюзу.

«ЦЕ ДОБРЕ МАЙБУТНЄ, БОНУСИ НЕ ЛИШЕ ДЛЯ УКРАЇНИ, А Й ДЛЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇН ТАКОЖ»

Жан-Батіст ПРЕВО, викладач французької мови у Києві, Франція:

— У Європі протестувальники часто перевертають і спалюють автомобілі, б’ють вітрини магазинів. Це значить, що вони показують своє незадоволення та висловлюють свої думки іншим шляхом — не таким мирним. Вони роблять це тоді, коли не можуть донести до політиків свою думку мирним шляхом, політичним, законним. Але я, звичайно, прихильник ненасильницького спротиву, мирних демонстрацій. Майдан у Києві — це саме такий приклад мирної демонстрації. Хоча загалом, я трохи песимістичний щодо долі Майдану — я був тут і в неділю, і вчора, і сьогодні прийшов, і я бачу, що людей стає менше. Тому я думаю, Майдан рухається до свого логічного завершення — це його останні дні.

Якщо українці хочуть, щоб Україна була справді Європою, то мають й самі докласти зусиль, провести низку внутрішніх змін, наприклад, максимально побороти корупцію.

На мій погляд, євроінтеграційний шлях України — це важливо. Це добре майбутнє, бонуси не лише для України, а й для європейських країн також. Тому треба докладати зусилля, щоби європейська спільнота прийняла вашу державу, докладати зусилля з обох сторін — і з боку Брюсселя, і з боку Києва.

Донедавна на Європейській площі можна було побачити символіку політичних партій, в тому числі контраверсійних партій. Я, наприклад, жодним чином не підтримую і не люблю ті партії, які намагаються дискримінувати, обмежити в чомусь інших людей. Одна з українських партій якраз така, і для мене вона є неприйнятною. Я здивований, що вона досить активно представлена тут — на проєвропейському Майдані.

«НАРОД ЗАВЖДИ ВИГРАЄ — РАНО ЧИ ПІЗНО»

Хакан КАРА, Туреччина:

Я вперше у Києві. Приїхав у справах, а заразом — і познайомитися з країною, і якраз втрапив на важливі події у житті вашої країни. Скажу одразу — в Україні  живуть чудові люди, якими важко не захоплюватися. Атмосфера тут, на Майдані — неймовірна. Я вірю, що перемога все ж таки буде за людьми, а не за урядом. Мені подобається цей Occupy Maidan.

Я почув про Майдан ще вдома, у Туреччині, по телебаченню. Наші канали завжди показують новини, в яких йдеться про мітинги, демонстрації, акції протесту. Але я також чув, що українське телебачення не надто активно і не в повному обсязі висвітлює ці події. Я підтримую українців, бо подібні події мали місце і в нас — буквально кілька місяців тому. І тоді  влада програла, а виграли люди. Народ завжди виграє — рано чи пізно. Я думаю, що найбільш ефективними протестами є саме мирні. Тут, на Майдані, вони такі.

Туреччина теж вже багато років прагне стати членом Євросоюзу, тому нам зрозумілий ваш вибір — рухатися до Європи, а не до Росії. На мою думку, Україна — це європейська країна, яка має більше спільних цінностей із країнами ЄС, аніж із Росією.

Марія СЕМЕНЧЕНКО, Ігор САМОКИШ, фото Миколи ТИМЧЕНКА «День»

Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments