Я — для того, щоб голос мого народу достойно вів свою партію в багатоголосому хорі світової культури.
Олекса Тихий, український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи

Прокляття великої Перемоги

Гаррі Каспаров: Росія так і не пройшла через десовєтизацію і декадебізацію, через свій власний Нюрнберг
10 травня, 2017 - 10:29

Щороку 9 травня в Росії ура-патріотична істерія досягає піку. День Перемоги в путінській Росії давно перестав бути "святом зі сльозами на очах", перетворившись на державно-патріотичний шабаш та інструмент просування "русского мира" за межами країни. Цього року неадекватність, схоже, побила всі рекорди - чого варта хоча б ідея про включення в акцію "Безсмертний полк", що і без того перетворилася на ганебний фарс, портретів бойовиків терористичних організацій "ДНР" і "ЛНР".

Радянський міфологічний виклад Другої світової війни логічно став ключовим елементом ідеологічного фундаменту путінського режиму. Важливо зазначити, що радянські, а слідом за ними і путінські, ідеологи роблять принципову підміну, говорячи, не про Другу світову, а про Велику Вітчизняну війну. Тим самим вони розв’язують одразу два завдання. По-перше, виводиться за дужки початковий період війни, що тривав з 1 вересня 1939 року до 22 червня 1941 року, протягом якого сталінський СРСР де-юре і де-факто був надійним союзником гітлерівської Німеччини. Сумно, що сьогодні все ще доводиться пояснювати очевидне:

Відправною точкою для розв'язання Другої світової війни стало підписання пакту Молотова - Ріббентропа, тому обидва тоталітарні режими - радянський і нацистський - несуть однакову відповідальність за цей злочин.

По-друге, підміна терміну Друга світова війна Великою Вітчизняною відсуває в тінь загарбницьку політику сталінського режиму в 1939-1941 рр., а також дозволяє принизити роль союзників з антигітлерівської коаліції, закріпивши за СРСР статус "головного" переможця нацизму.

Народи СРСР дійсно здійснили подвиг у тій війні, заплативши за перемогу над нацизмом непомірну ціну своєю кров'ю. Трагізм у тому, що для радянського режиму життя солдатів були лише витратним матеріалом, засобом для досягнення геополітичних цілей. Перемога над нацизмом призвела до перетворення половини Європи на зону радянської окупації та пролонгації кошмару ГУЛАГу на території СРСР. Сьогодні ж спадкоємці сталінських катів і вертухаїв, які засіли в Кремлі, знову займаються ганебним мародерством, використовуючи трагедію Другої світової війни для легітимації і зміцнення власної влади.

Після Другої світової війни Німеччина і Японія пройшли, хоч і не цілком добровільно, важкий шлях покаяння. Пройшовши цей шлях, вони зуміли позбутися демонів власного минулого і перетворитися на успішні демократичні держави зі стабільними інститутами. Росія після краху СРСР не відмежувалася від радянської спадщини, а, навпаки, оголосила себе спадкоємицею злочинного комуністичного режиму, тим самим позбавивши себе можливості стати нормальною цивілізованою країною. Агресія путінської Росії проти Грузії й України, активна участь у геноциді сирійського народу, здійсненому режимом Асада, різні форми гібридної війни проти країн вільного світу, численні злочини проти власного народу - все це прямий наслідок того, що Росія так і не пройшла через десовєтизацію і декадебізацію, через свій власний Нюрнберг.

Рано чи пізно (і чим пізніше, тим болючіше буде цей процес) Росії доведеться розібратися зі своїм минулим і, зокрема, повністю переосмислити історію Другої світової війни, відмовившись від наскрізь брехливої радянської міфології. Без цього наша країна просто не має майбутнього.

Гаррі Каспаров

Джерело: kasparov.ru

Рубрика: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments