Історії належить не судити, а пояснювати. Історія не суддя, а адвокат.
Бенедетто Кроче, італійський інтелектуал, філософ, політик, історик та літературний критик

Чергова перемога адміністративного заповзяття над здоровим глуздом

29 серпня, 1997 - 00:00

У липні та серпні в Києві в торгівлі відео- та аудіопродукцією відбувалися дивні зміни: кіоски та відеопрокатні пункти зачиняли, потім деякі відчиняли, відтак їх у місті явно поменшало, а з середини серпня на Хрещатику відкрилися нові пункти продажу, але вже з доволі солідними цінами, що підстрибнули вдвічі. Відеокасета на Хрещатику тепер коштує 10 грн.! То що ж сталося?

Бий своїх, бо прийшли чужі!

На ринок касет вплинули три чинники: по-перше, постанова КМУ №563 від 9 липня 1997 р. "Про структурну перебудову в галузі кінематографії", що затвердила нове "Положення про прокатну посвідку на фільми" - основний документ, що обмежує розвиток піратської відеопродукції. По-друге, запровадження митного збору на відео- та аудіокасети (червень), введення закону про видавничу діяльність (липень), що передбачає зокрема й контроль за дотриманням авторського права під час видання поліграфічної упаковки на касети. І, нарешті, активні дії МВС з припинення незаконного розповсюдження касет, як чистих, так і з записом, наприклад, щодо сплати акцизного збору. І пішли перевірки, перевірки, перевірки... Ринок відреагував - він згорнувся. Великих постачальників деморалізовано, дрібні - розбіглися. А проблеми... залишилися й навіть загострилися.

Так, кустарне відеовиробництво після таких серйозних потрясінь уже не зведеться. Але що натомість?! Може, держава потроїла тендер на кредити з питань створення потужних сучасних відеостудій чи, бува, оснастила відеотиражною технікою Київську кінокопіювальну фабрику, що гине від браку замовлень? Чи розв'язала проблему з прямими закупками ліцензій на відеотиражування голлівудської (наймасовішої на відеоринку) продукції - на відміну від нинішньої практики закупівлі через російських посередників? На жаль, про такі кроки держави, як і колись, доводиться лише мріяти. Зате хочеться запитати: а скільки коштуватиме відеокасета в роздріб, якщо буде сплачено ВСІ податки, ліцензії та комерційні (не пільгові) кредити? За нашими розрахунками - 18-20 грн. Хіба це по кишені пересічному споживачеві? От якою вийшла ще одна перемога. Адміністративного заповзяття над здоровим глуздом.

Порятунок потопаючих - справа рук самих потопаючих

Саме час глянути на Схід і вивчити досвід Росії. Найефективнішу антипіратську роботу там проводять найбільші відеопідприємницькі структури. Вони об'єдналися спершу у Відеоасоціацію, яка ініціювала законодавчий процес, заснувала журнал, що прямо впливає на розвиток ринку, а тепер і в Антипіратську міжнародну організацію, чиє завдання - довести до досконалості систему цивілізованого відеоринку в Росії, щоб не було "нестерпно соромно" за "бойкот" від міжнародних кіноорганізацій.

Україні ще доведеться весь цей шлях торувати. Й ініціювати вдосконалення законодавства в галузі аудіовідеобізнесу, і створити журнал - орган розвитку аудіовідеобізнесу, і боротися за чистоту рядів аудіовідеопідприємців, і допомагати конкретним фірмам інформацією, порадою, справою... Усе це може і повинна робити громадська організація, про потребу створення якої так багато йдеться в аудіовідеоколах України.

Аудіовідеобізнесмени, єднайтеся!

Дирекція АудіоВідеоВернісажу "Відкрита зона" (МК "Фільммаркет") і газета "День" готові стати координаційним центром з питань створення такого громадського об'єднання. Контактний телефон: 229-83-08.

Людмила ГОРДЕЛАДЗЕ, директор МК "Фільммаркет" та вернісажу "Відкрита зона"
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments