Хто не береже честі своєї рідної мови, той підкопує основи своєї нації.
Іван Огієнко, український вчений, єпископ, митрополит УАПЦ, предстоятель УГПЦК, політичний, громадський і церковний діяч, мовознавець, лексикограф, історик церкви, педагог

Чесно – про себе і країну

Побачила світ книжка російського історика Володимира Кравцова «По праву современника и очевидца»
21 липня, 2017 - 15:28

Володимир Кравцов знайомий читачам «Дня» як один із небагатьох російських вчених, здатних на тверезу й об’єктивну оцінку російської історії (див., наприклад, інтерв’ю «Чи можна «анексувати» історію?», «День» №197 від 30-31 жовтня 2015 року).  Кандидат історичних наук, в минулому декан історичного факультету Южно-Сахалінського державного педагогічного інституту, завідувач кафедри Сахалінського обласного інституту удосконалення вчителів, помічник мера міста Южно-Сахалінськ, Володимир Сергійович одним із перших підняв голос на захист історичної правди. Як науковець, він не зважав на письмові та усні кремлівські директиви з вимогою переписувати історію згідно з імперським світоглядом. «Від історика вимагалося не наукове дослідження у традиційному розумінні, а більш-менш кваліфікований підбір і припасування фактів під офіційні догми», — пише Володимир Кравцов.

Книжка «По праву современника и очевидца», яка нещодавно побачила світ у інтернет-видавництві Lulu, — це унікальні спогади російського історика про його власні особисті переживання у буремному ХХ столітті. Про ленінсько-сталінсько-брежнєвсько-путінську опричнину. Про поступове усвідомлення історичного значення подій, свідком яких довелося бути. Про шлях самопізнання — від сліпого боготворіння у дитинстві до поступового розвінчання у дорослому віці культів радянських вождів.

Перед очима читачів постають картини голодоморів, репресій (ленінських, сталінських, брежнєвських, путінських), передвоєнний, воєнний та післявоєнний СРСР. Володимир Кравцов із гордістю пише про своє козацьке коріння, з великою любов’ю описує важке, але таки рожеве дитинство — бо ж дитинство — в Україні. Пишається, що владі не вдалося перетворити його на «опору престолу», як це сталося з безліччю інших талановитих особистостей у Росії.

Ще декілька слів із біографії Володимира Кравцова. Народився 29 червня 1936 року в Курській області. Але вже через півроку родина переїхала в Україну, на Батьківщину матері Володимира. Конотоп на Сумщині стає одним із перших українських міст у його біографії. Тут проходять дитячі й юнацькі роки — голодні роки... Дотепер пам’ятає він написане білим по червоному й вивішене у школі гасло: «Спасибі товаришу Сталіну за наше щасливе дитинство!» Це вже потім, через роки, стане зрозумілим йому весь цинізм тієї «подяки», написаної дорослими від імені голодуючих дітей. Дітей, які взагалі не знали, що таке дитинство...

Дідусь Володимира Кравцова — Микола Терентійович Боярчук — вів рід від запорозьких козаків (за переказами). Його настанова дочці, матері Володимира, коли та мріяла поступити в комсомол: «У тому комсомолi одна босота, злиднi та ледарi! Нiчого тобi там робити!»

Великим щастям для молодого студента історичного факультету, за його власним зізнанням, була можливість читати в розкішній бібліотеці Харківського університету праці Михайла Грушевського, Сергія Соловйова... Там він дізнався про українських гетьманів Мазепу, Виговського, про переможну битву під Конотопом 29 червня 1659 року, коли запорозькі козаки вщент розгромили численне російське військо полководця Трубецького. З трепетом історика-науковця з українським корінням описує автор цю переможну битву як доказ того, що укладений Хмельницьким чотири роки перед тим договір із Москвою зовсім не означав прагнення українців бути під московським чоботом.

З приходом епохи змін Володимир Кравцов став одним із засновників Сахалінської організації руху «Демократическая Россия» і першим головою її координаційної ради. Брав участь у створенні обласної організації партії «Союз правых сил» на Сахаліні. Кілька років вів сторінку регіонального відділення СПС в газетах «Регион» і «Свободный Сахалин». Автор низки наукових робіт і численних публікацій на актуальні суспільно-політичні теми.

У додатках до видання розглядається реальна, агресивна політика Росії-СРСР щодо країн Балтії, а також є цікаві замальовки зі студентського життя автора.

Слід визнати, щоб так чесно, правдиво оцінити себе, події, що відбувалися, і своє ставлення до них, описати трансформацію власної особистості, потрібно мати неабияку силу духу. Яскраві замальовки, цікаві життєві приклади, різнобарвна, багата мова твору робить читання — насолодою. Це — книжка про імперію, яка неминуче відходить у небуття, але війнами й зловісним шипінням все ще нагадує про себе.

Електронну версію видання можна замовити на сайті видавництва Lulu.

Лариса СIТКО, Львiв
Газета: 

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ