Медицина — незмінна дійова особа

Крім нього, сьогодні в Україні немає жодного з лікарів-практиків, хто б так активно працював у галузі науково-популярної літератури й медичної публіцистики. Окрім низки фундаментальних монографій, присвячених проблемам метамерії, Володимир Берсенєв видав понад сотню книжок найрізноманітнішого характеру про хребет і біль, периферійну нервову систему, про спосіб життя при захворюванні на діабет, про раціональне здорове харчування, про... зрештою, здається, просто важко назвати медичну тему, про яку не писав би Берсенєв.

Усі його книжки виходили в різних серіях. Одні адресовані медпрацівникам, другі — медпрацівникам і пацієнтам, треті — тим пацієнтам, які шукають порад із приводу своїх захворювань і мають дуже багато запитань до лікарів. Якщо, скажімо, «Фантомний біль з метамерних позицій» — це суто професійна розмова автора з колегами-невропатологами, то «Особливості перехідного віку» в двох томах, що також побачила світ нинішнього року, — видання і для лікарів, і для пацієнтів, ба навіть для кожного читача, який цікавиться загадками й особливостями людського організму за різних умов його існування в цьому недосконалому світі, де кожного з нас підстерігають вельми прикрі історії, що називаються складними захворюваннями. Видання структуровано саме так не випадково: перший том має уточнення свого адресата — «Книга для підлітків», другий — «Книга для батьків». Відповідний і характер поділу всього матеріалу «Особливостей перехідного віку».

У «Книзі для батьків» автор нагадує, що в 70-х роках минулого століття експертний комітет Всесвітньої організації охорони здоров’я запропонував вважати підлітками людей віком від 10 до 20 років. Раніше межова планка цієї періодизації була 16 років. Аргументи експертного комітету    — подовження строків підлітків на соціальну адаптацію та навчання. В інших вимірах усе залишилося на своєму місці: скажімо, пубертатний період — час статевого дозрівання — з 10 до 15 років. А ось період соціального дозрівання — з 16 до 20 літ. Принагідно автор наводить про цей період чимало важливих спостережень, які заслуговують на увагу передовсім психологів та соціологів. Але він щонайперше лікар, що й зумовлює особливості його бачення проблем, котрим присвячено видання.

Говорячи про особливості організму підлітка, Берсенєв пропонує читачеві ще один варіант «повторення пройденого» — розповідь про строки формування всіх його органів, починаючи від самісіньких початків, пояснює походження тих чи тих прикрих аномалій, які відгукнуться в майбутньому. Уважні читачі раніше виданих книжок Берсенєва («Захисти свою спину», «Важке дитинство нервової системи», «Дієта для мозку», «Дієта для скелета», «Міфи і таємниці великої таїни», «Хребет і біль», «Бесіди про біль», «Осанна поставі» та ін.) зустрічали в них розповіді про окремі випадки з медичної практики й оригінальні спостереження лікаря. Але нині все це сконцентровано в єдине ціле й багатющий емпіричний матеріал згруповано в тематичних розділах, у кожному з яких — не тільки пояснення першопричини проблеми, докладний опис можливих негативних тенденцій її розвитку, а й — це особливо важливо — рекомендації не лише для лікарів, що боротимуться з цими недугами, а й поради самим пацієнтам, як їм мінімізувати негативні ефекти недуги і як своїм способом життєвої поведінки сприяти процесу лікування й прискорити одужання.

Звичайно ж, у цьому виданні особливо багато уваги відведено всім тим проблемам, що пов’язані з хребтом людини («Відлуння патології хребта»). Тут ідеться про такі сумні явища, як, наприклад, церебральні неврологічні синдроми, грудні нейроортопедичні синдроми, грудні неврологічні синдроми, абдомінально-неврологічні синдроми, люмбальні неврологічні синдроми та численні інші. (Щасливий той, хто ніколи ні з чим подібним не стикався і для кого такі діагнози звучать як безнадійна абракадабра!) А для багатьох людей такі діагнози стали синонімами пекельного існування. Берсенєв принагідно наводить численні сюжети зі своєї практики боротьби з цими хворобами, докладно подаючи й їхню симптоматику, й особливості протікання недуги, й найефективніші підходи в лікуванні їх. Тут немає жодного натяку на якесь нейтральне відсторонення від матеріалу — в кожному описаному епізоді відчувається активна присутність лікаря, який робить читача свідком роботи своєї думки, пропонує йому не тільки зрозуміти суть проблеми, а й узяти щонайактивнішу участь у боротьбі з хворобою. Більше того, тут докладно розповідається про особливості лікування тієї хвороби саме в медичному центрі Володимира Берсенєва. При цьому подається широкий масив інформації, що часто має світовий контекст, докладно мовиться про старі й нові підходи медицини в боротьбі з недугами. Популяризатор Берсенєв не може відмовити собі в задоволенні здійснити екскурс у ґенезу проблеми і тоді вражає читача професійною ерудицією. Популяризатор, емпірик і проблеміст поєднуються в одній особі, й це часто забезпечує оригінальну інтерпретацію матеріалу.

Цікаво, що обидва томи відчутно відрізняються авторською тональністю. Якщо в «Книзі для батьків» переважає загалом спокійний тон, і там значно більше суто наукового матеріалу, то в «Книзі для підлітків» виклад матеріалу динамічний, емоційний. Автор ніде не впадає в дидактику, однак висловлює чимало важливих для людського життя речей. Тут також насичена інтелектуальна атмосфера, бо автор прагне, щоб його юний читач запам’ятав чимало важливих речей, збагнув, що це за феномен — людина. Тут є не тільки анатомія, фізіологія, етіологія та численні рекомендації здорового способу життя. Є тут і соціологія, і філософія, і художня література. Всі вони допомагають авторові загострити сприйняття тієї чи тієї медичної проблеми, соціально укрупнити її й її негативний вплив не тільки на існування, а й на загальний стан справ у суспільстві. І, нарешті, література. Річ не тільки в тому, що в Берсенєва часто в різних контекстах фігурують герої світової класики, бувають розлогі відступи й на теми літератури (йому, до речі, належить оригінальна книжка про хворобу Понтія Пілата за романом Булгакова «Майстер і Маргарита).

Берсенєв — невипадково член Спілки письменників України. Він — справді письменник із суто своїм колом тем, найбезпосередніше пов’язаних із медициною. Є в нього й автобіографічна повість «Тримаю удар», з якої постає життєва історія народженого на естонському острові Сааремаа хлопця, який, ставши фахівцем високого класу, опинився в Україні, де й відбулося чи не все найвизначальніше в його долі. Де він став тим Берсенєвим, якого ми знаємо. Знаємо за його прізвищем не тільки як медичний бренд, а і як автора виняткової творчої активності. Адже він на сьогодні створив уже цілу бібліотеку книжок, в яких медицина — незмінна дійова особа.