Це ж велика дурість — хотіти говорити, а не хотіти бути зрозумілим.
Феофан (Єлеазар) Прокопович, український богослов, письменник, поет, математик, філософ

«Чотири простори», або нова модель публічної бібліотеки

Наші місцеві громади змінюються, тому публічні бібліотеки повинні змінюватися разом з ними
19 липня, 2018 - 11:30

Протягом останніх 10-15 років соціальний контекст, а отже, і соціальна легітимність, бібліотек змінюється в принципі. Тенденції до глобалізації, культурне звільнення та розвиток до все більш культурного суспільства є значними. Провідні соціологи розвинули такі поняття, як «пост-сучасні» або «сучасні» суспільства, що вказують на те, що ми пройшли радикальні зміни або принаймні, що певні тенденції, зникнення традицій, попит на індивідуальне та інституційне відображення чи відсутність соціальної єдності були радикальними. Це означає, що сьогодні більше, ніж коли-небудь, треба знати, хто ми є, що ми відкриваємо щодо інших людей і суспільства в цілому, що ми віримо в нашу власну силу та цінність, і що ми можемо самі по собі ініціювати зміни. Це стосується не тільки користувачів бібліотек або громадян взагалі, але також і бібліотек як інституцій. З огляду на це, сьогодні бібліотеки потребують нової моделі діяльності, яка враховує проблеми, що постають перед суспільством, і водночас висвітлює потенціал бібліотеки майбутнього.

Модель «Чотири простори» – це перетворення публічної бібліотеки з пасивного місця збереження фондів на більш активний простір для натхнення та взаємодії громади.

Модель складається з чотирьох різних перекриваючих просторів: простір натхнення, простір навчання, місце зустрічі та перформативний простір. Загальна мета цих чотирьох просторів полягає в тому, щоб підтримати такі чотири цілі для публічної бібліотеки в майбутньому: досвід, участь, розширення можливостей, інновації.

Модель «Чотири простори» може використовуватись бібліотеками різними способами. Вона може бути використана як інструмент для перебудови вже існуючої бібліотеки або як інструмент для створення нових бібліотек, наприклад, бібліотек у новостворених об’єднаних територіальних громадах.

Існують певні сфери, де бібліотеки, можливо, можуть мати особливий вплив. «Управління та основні права», «Освіта», «Відпочинок та соціальна взаємодія» – це сфери, на які впливають сьогодні публічні бібліотеки, і де вони можуть відігравати ще більшу роль у майбутньому. Вони добре узгоджуються з цілями, направленими на модель «Чотири простори»: досвід, участь, розширення можливостей та інновації. 

ДЕРЖАВА ТА ОСНОВНІ ПРАВА ЛЮДИНИ

Публічні бібліотеки вносять свій внесок до таких питань у суспільстві, як дискримінація, рівні можливості та активне громадянство.

Прикладом визнання важливої ролі бібліотек у сфері активного громадянства є уряд Фінляндії, який визначив роль бібліотек у своєму Національному плані розвитку для досягнення Цілей сталого розвитку ООН до 2030 року. Бібліотеки визнаються в контексті плану дій як інструмент для запобігання розпалу ненависті і расизму та заохочення соціальної інтеграції: роль публічних бібліотек як промоутерів активного громадянства, культурного різноманіття та демократії повинна бути посилена.

Останнім часом бібліотеки продемонстрували свою важливу роль борців за демократію через свою діяльність з фальшивими новинами, які стали проблемою під час президентської кампанії в Сполучених Штатах у 2016 році. Поряд з іншими установами, бібліотеки організували такі заходи, як #DayofFacts та міжнародні кампанії, наприклад, IFLA How To Spot Fake News.

Ще одна важлива сфера, в якій бібліотеки діяли швидко, щоб забезпечити право людей на рівний доступ до інформації, було під час кризи біженців у 2015 році. Публічні бібліотеки в країнах, що отримали велику кількість шукачів притулку та біженців, створювали пропозиції та послуги для допомоги новим мешканцям. Забезпечення доступу іммігрантів до інформації та місць для зустрічей дозволило включитись у діяльність місцевої громади.

ОСВІТА

Навчання впливає на якість життя людей по-різному. Люди з низьким рівнем знань та досвідом, як правило, мають гірші можливості працевлаштування та гірші економічні перспективи. Подібно до сфери зайнятості, освіта є одною з найважливіших політик Європейського Союзу (ЄС), оскільки рівень освіти своїх мешканців може мати серйозний вплив на їхню здатність до працевлаштування, що, таким чином, зменшує їхній ризик бідності, надаючи необхідні навички та знання для адаптації до швидкозмінного ринку праці та суспільства. Підвищуючи творчі здібності, підприємництво та інновації, освіта також може сприяти створенню та розвитку робочих місць. Крім того, поза прагматичними міркуваннями, освіта є однією з найвищих цінностей суспільства, оскільки це дозволяє краще зрозуміти світ, у якому ми живемо.

Бібліотеки традиційно є ключовими установами в суспільстві, які забезпечують можливості для навчання протягом усього життя. Це також буде важливим завданням бібліотек у майбутньому. Одним з просторів у чотирьохпросторовій моделі є навчальний простір. А він, зокрема, є основою для набуття досвіду та розширення можливостей. Це місце, де дорослі можуть відкрити та досліджувати світ і тим самим збільшити свої компетенції та можливості через безкоштовний та необмежений доступ до інформації та знань. Це відбувається завдяки тренінгам, художнім заняттям, курсам та багатьом іншим видам діяльності.

Виникає тенденція створення у бібліотеках makerspaces, креативних просторів, it-просторів та інших – це спосіб полегшити новий навчальний досвід як для молодих людей, так і для дорослих. У makerspaces люди діляться інструментами, навичками та ідеями, а також часто працюють над проектами. У цих просторах навчання перетинається із практичним досвідом. Основні зусилля makerspaces спрямовані на об'єднання людей для вивчення та створення проектів, які їх цікавлять.

Знання та навчальні матеріали більше не містяться між обкладинками книг, а все більше набувають цифрового характеру. Навчання протягом всього життя – добровільне та мотивоване прагнення до пізнання протягом усього нашого життя – сьогодні є визначним явищем. Більшість навчань зараз відбувається неформально поза класом. Перехід від традиційних просторів до електронного навчання може забезпечити зменшення ресурсів, наприклад, вони можуть потребувати менше фізичного простору та мінімізувати витрати на друковані матеріали. 

Бібліотеки взяли на себе роль постачальника цифрових компетенцій через доступ до обладнання та навчання (які часто недоступні для користувачів вдома, у школі чи на робочому місці). Бібліотеки проводять тренінги не тільки з базових комп’ютерних навичок, а й пропонують можливості для більш просунутих тренувань у таких сферах, як 3D-моделювання, графічний дизайн, програмування тощо.

Публічна бібліотека повинна бути місцем, де люди почуваються вільними та заохочуються отримувати нові знання та навички з метою підвищення їхньої якості життя.

ДОЗВІЛЛЯ І СОЦІАЛЬНА ВЗАЄМОДІЯ

Соціальне життя, в якому люди можуть насолоджуватися балансом між роботою та приватними інтересами, витрачаючи достатньо часу на відпочинок та соціальну взаємодію, дуже пов'язане із задоволенням життям. Мати можливість займатися соціальною діяльністю є важливим для психологічної рівноваги людини, а отже і благополуччя.

Тема соціальних взаємодій зосереджена на діяльності з людьми, діяльності для людей, підтримувальних взаєминах та соціальній згуртованості. Діяльність з людьми (включаючи відчуття самотності) вимірюється з точки зору частоти спілкування, соціального спілкування, спілкування з друзями, родичами або колегами. Діяльність для людей стосується залучення до добровільної та благодійної діяльності, за винятком оплачуваної роботи. Оцінка існування підтримувальних взаємин ґрунтується на частці людей, які вказують на те, що у них є хтось, на кого можна покластися, коли потрібна допомога, з ким можна обговорити особисте. Соціальна згуртованість передбачає міжособистісну довіру.

Дослідження показують, що публічні бібліотеки можуть бути корисними місцевій громаді, як з позиції активної роботи бібліотекарів, так і з фізичного простору бібліотеки. Публічні бібліотеки – це безкоштовні та відкриті місця для зустрічей у місцевій громаді.

Визначенням простору для зустрічей у чотирьохпросторовій моделі є те, що бібліотека є відкритим, публічним простором і місцем між роботою та домом, де громадяни можуть зустрічати інших людей. У нашому сегментованому суспільстві людям потрібні майданчики, на яких вони зустрічають людей з різними інтересами та цінностями, а також знайомляться із іншими думками через обговорення та дебати. Зустрічі можуть відбуватися як фізично, так і в мережі Інтернет через групи чатів, блоги або інші соціальні технології .

Публічні бібліотеки мають важливе значення для створення мостів між людьми з різними цінностями та приналежністю до різних культур. Потенціал бібліотек розкривається через їх визначення як місць для зустрічей та місць, що генерують довіру. Іноді місцевий бібліотекар є єдиною людиною, з якою користувач спілкувався за день. А наявність когось, на кого можна покластися у разі необхідності, є дуже важливим для індивідуального благополуччя.

Події та заходи в бібліотеках дають людям культурну та освітню цінність, але також дозволяють забезпечити соціальну взаємодію між людьми. Спільна активність, така як книжковий клуб в бібліотеці, може мати значний позитивний вплив на благополуччя та щастя учасників.

БІБЛІОТЕКА ЯК «ДРУГЕ» І «ТРЕТЄ МІСЦЕ»

Соціолог Рей Ольденбург в своїй книзі The Great Good Place (Ольденбург, 1989) стверджує, що «треті місця» важливі для громадянського суспільства, демократії та громадянської участі. «Третє місце» – це соціальне оточення, окреме від двох звичайних соціальних умов: дому («перше місце») та робочого місця («друге»).

Характеристиками «третього місця» є: вільний громадський майданчик, де є постійні відвідувачі, де спілкування є основною діяльністю, де можна купити що-небудь пити. У межах дослідницького проекту PLACE в Осло (Норвегія) було проаналізовано як користувачі бібліотеки в трьох різних районах Осло використовували свою місцеву публічну бібліотеку. Вони вивчали діяльність бібліотеки, яка виходила за межі видачі книжок та доступу до інформації, причому особлива увага приділялася тому, як публічні бібліотеки функціонують як місця зустрічей у своїх місцевих громадах. Дослідники виявили, що велика кількість користувачів визначає бібліотеку як місце пов'язане з роботою та освітою, це є «друге місце». Бібліотека є продовженням школи або роботи. Багато хто з тих, хто перебуває у важких та перехідних життєвих ситуаціях, використовує бібліотеку як альтернативу «другому місцю» – місцю, що структурує повсякденне життя так само, як робоче місце для зайнятих.

Не лише бібліотеки претендують на «третє місце». Але в порівнянні з кав'ярнями та іншими місцями, які вважаються «третіми місцями», бібліотеками можна вільно та безкоштовно користуватися, і люди можуть приносити власні продукти та напої, якщо вони не можуть собі дозволити що-небудь купувати.

Публічні бібліотеки сприяють розвитку громади, формують соціальний капітал та якість життя різними способами для різних груп людей. Публічні бібліотеки можуть позитивно впливати на якість життя в таких сферах: держава та основні права людини, освіта, а також дозвілля та соціальна взаємодія; не забуваючи про роль, яку вони відіграють у трьох інших царинах (економічна та фізична безпека, продуктивність та основна діяльність, здоров'я). Розвиток бібліотек та бібліотечних послуг відповідно до моделі світового простору (досвід, участь, розширення повноважень та інновації) допоможе їм створювати спільноти, що сприяють підвищенню якості життя людей в їхніх місцевих громадах.

Оксана БОЯРИНОВА, голова Молодіжної секції Української бібліотечної асоціації, PR-менеджер Української бібліотечної асоціації

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ