Правильний варіант
Жіночними, безтурботними, насмішкуватими, дужими — такими нас хоче бачити жіночність: вона ж бо — мужчина і любить завжди тільки войовниць.
Чи не краще потрапити до рук убивці, ніж у мрії жагучого чоловіка?
Надто довго у чоловікові чаївся раб і тиран. Тому чоловік не здатен на дружбу: йому відома лише любов.
У чоловічій любові — несправедливість і сліпота до всього, чого він не любить. І навіть у мудрій чоловічій любові поряд зі світлом завжди є несподіванка, й блискавка, й ніч.
Ще не здатні чоловіки до дружби — вони й досі ще коти й пташки. Або ж, у кращому разі, бики.
Жінка для чоловіка — лише засіб: метою є завжди дитина. Та що таке чоловік для жінки?
Справжня жінка поривається до небезпеки і гри. Тому й прагне вона чоловіка як найнебезпечнішої іграшки.
Жінку треба виховувати для війни, а чоловіка — для відпочинку войовниці; все інше — глупство.
Надто солодкі плоди войовниці не до смаку. Тому вона й любить чоловіка — і в найсолодшому чоловікові є гіркота.
У справжній жінці приховане дитя — воно хоче бавитись. Гей, чоловіки, знайдіть дитя в жінці!
Нехай чоловік буде іграшкою, чистою й гарною, мов самоцвіт, осяяний чеснотами світу, якого ще немає.
Нехай у вашій любові буде ваша честь! Чоловік узагалі мало розуміється на честі. Та нехай ваша честь полягає в тому, щоб любити міцніше, ніж люблять вас, і ніколи не бути другим.
Нехай жінка боїться чоловіка, коли він любить, бо він жертвує всім і все інше не має для нього вартості.
Нехай жінка боїться чоловіка, коли той ненавидить — бо в глибині душі жінка тільки зла, натомість чоловік — поганий.
«Кого ненавидить чоловік найдужче?» — так спитало залізо в магніта. «Я тебе ненавиджу найдужче, бо ти притягуєш, але сили притягти тобі бракує».
Жіноче щастя — «я хочу». Чоловіче — «хоче вона».
«Ти диви, який тепер світ довершений!» — так думає кожний чоловік, коли скоряється з усієї любові.
І коритися повинен чоловік, й знайти глибину для своєї поверхні. Поверхня — то вдача чоловіка, ворухка, бурхлива плівка на мілкій воді.
А жіноча вдача глибока, потік її у підземних печерах вирує, — чоловік відчуває силу потоку, але не розуміє її.
Ти йдеш до чоловіків? Не забудь канчука!
***
«Так казав Заратустра» Ніцше я почав читати ще в інституті, але незабаром покинув — моє життя тоді підпорядкувалося інакшим ритмам. Зараз же поновив читання. Багато моментів здаються суперечливими, ба навіть банальними, але чимало й цікавих думок. А ось у тому, що стосується жінок, інакше ніж Біблією солдафона цю книжку не назвеш. Тому я вирішив не лишати видатного філософа в біді й виправити цей прикрий виняток, помінявши жінок на чоловіків, а чоловіків на жінок.
І все одразу стало на місце.
