Сумно Чехову
Кожен день приносить багато нових прикладів моральної деградації «новонедороса» Путіна та його соратників по злочинах проти людяності. Здається уже марним реагування української суспільної думки на відверто божевільні заяви Жириновського та подібних йому осіб, на яких так багата кремлівська влада. Диригенту задуманої політичної вакханалії дуже зручно послуговуватися таким радикалізованим тлом підспівування, щоб «акуратно» відрізнитися від нього своїми ...гуманністю та інтелектуалізмом. Але, оскільки російського президента спецпризначені московські ЗМІ уже визнали головним моральним авторитетом «його государства», для скріплення цих визначних успіхів лідера підтягують і спеціальний «культурний конвой», в якому зовсім недалеко від самого Нікіти Михалкова позиціонує себе популярний колись актор і режисер Олег Табаков.
Уже не доводиться дивуватися, що навіть такий заслужений у своїй галузі митець погодився опуститися до рівня ницості в деяких коментарях з приводу агресії Росії в Україні. На противагу гідній громадянській і моральній поставі його співвітчизників Андрія Макаревича, Едуарда Успенського та деяких інших російських інтелектуалів, Олег Табаков, «на одну четверть хохол», а в одній особі член Ради по культурі при Президенті Росії і навіть його «доверенное лицо», з пихою московського імперіаліста гаряче схвалює анексію Криму та історичну вмотивованість агресивної політики Путіна в Україні. В інтерв’ю для відомого російського журналу («Новое время») за 15 вересня, серед іншого, він озвучив просто вбивчий аргумент московської «недоработки» в Україні: «Я считаю так: то, что произошло на Украине – наше упущение. Первое – это восемьдесят тысяч бандеровцев, отпущенных из лагерей вскоре после окончания войны. И второе – то, что происходило на Украине после распада СССР... Понимаешь, мы их бросили»...
Ось так просто, з вражаючою антигуманною риторикою, з відчутним браком знань і навіть сліпотою в цій історичній проблематиці, знаний актор, багатолітній художній керівник Малого Художнього Театру ім. А.П. Чехова в Москві перекреслює чеховську етичноціннісну традицію в російській культурі, піддаючись ситуативно вигідним «одобрямсам» одіозному кремлівському чільнику. В цьому інтерв’ю є й деякі інші пасажі, які ставлять під сумнів і професійну гідність Олега Табакова, бо в сфері його діяльності – мистецтві – Людина завжди є вищою, духовною субстанцією, а внутрішня фальш, блюзнірство чи пристосуванство демаскують акторську гру навіть при особливо талановитій виконавській майстерності.
