Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Бліцкриг Ердогана

16 жовтня, 2019 - 20:42

Нинішній наступ Туреччини проти сирійських курдів зробив ситуацію в Сирії ще більш заплутаною, ніж раніше. Американці, формально засудивши Анкару, фактично створили можливість для проведення турецької операції «Джерело миру», заздалегідь вивівши свої війська з районів, які зазнали атаки. А потім американські війська взагалі були виведені з Сирії до Іраку. Сама по собі ця передислокація принципового значення не має. Американці вважають за краще безконтактні бої із застосуванням новітніх озброєнь, і де саме знаходиться американський наземний контингент, не так вже й важливо. Мета турецької операції - створення 30-кілометрової зони безпеки уздовж всього сирійсько-турецького кордону. Тим самим передбачається перешкодити інфільтрації до Туреччини курдських бойовиків з території Сирії, а також постачанню звідти зброї і боєприпасів бійцям «Робітничої партії Курдистану», яка вчиняє теракти в Туреччині. Крім того, Ердоган планує розселити в зоні безпеки до 2 млн. сирійських біженців, переважно тюрків і арабів. Сприяння турецьким військам здійснює переважно тюркська за своїм складом Сирійська національна армія, яка налічує, за різними оцінками, від 14 до 18 тис. бійців.

Цілком ймовірно, задум Анкари зводиться до того, щоб створити своєрідну «етнічну стіну» між курдами Сирії і курдами Туреччини. Одночасно Ердоган попередив лідерів Євросоюзу, щоб вони не надто голосно засуджували Туреччину за операцію проти сирійських курдів і ні в якому разі не називали її агресором. Інакше Туреччина перестане виконувати угоду з Євросоюзом про мігрантів, відкриє кордони і випустить в Європу 3,5 млн. сирійських біженців, після чого Брюсселю буде непереливки. Погроза подіяла. Особливо гучних протестів з боку керівництва ЄС до цих пір не відбулося, а спільну заяву держав Євросоюзу заблокувала Угорщина, яка відкрито підтримала турецьку операцію в Сирії як спрямовану на боротьбу з тероризмом і нелегальною міграцією. Справа обмежилася обіцянкою ряду європейських держав припинити поставки Туреччині озброєння і бойової техніки. Що Анкару, загалом не дуже лякає. Запасів накопичено достатньо, і на операцію «Джерело миру», яка, за досвідом інших турецьких операцій, навряд чи триватиме довше двох місяців, а, швидше за все, закінчиться набагато раніше, їх повинно вистачити. Також і американські санкції, введені проти Туреччини, виглядають досить символічними, без будь-якого реального впливу на турецький уряд.

Сирійські курди не без підстав вважали, що Захід їх зрадив, і звернулися за допомогою до свого злого ворога - президента Сирії Хафеза Асада, а також до Росії. При цьому не викликає сумнівів, що Ердоган попередньо домовився з Путіним про те, що російська авіація не буде перешкоджати турецькій операції проти курдів. З огляду на велику перевагу Туреччини в повітрі в районі конфлікту, використання російської авіації проти наступаючих турецьких військ було б божевіллям. Проте, коли сирійські урядові війська відгукнулися на заклик курдів і увійшли в місто Манбідж, туди ж увійшов і підрозділ російської військової поліції. Перед цим між Асадом і курдською адміністрацією було укладено якусь угоду, деталі якої невідомі. Можливо, в обмін на військову допомогу курди погодилися на визнання в тій чи іншій формі суверенітету сирійського уряду над курдськими районами. Однак, що дуже характерно, введення асадівскіх сил і російської військової поліції в Манбідж, розташований на південному березі Євфрату, не викликало ніякої стурбованості з турецької сторони.

І це цілком зрозуміло. Як мені вже неодноразово доводилося писати, під виглядом армії Асада в Сирії давно вже воюють головним чином іранські війська і їхні союзники з «Хезболли». Власне сирійська армія Асада вкрай нечисленна, через вичерпання людських ресурсів, і зайнята головним чином охороною самого президента Сирії, а також таких життєво важливих центрів як Дамаск і Латакія. Тому в рейді на північний схід Сирії вона може використовувати лише символічні за чисельністю і значенням контингенти. Іранські ж війська, які діють в Сирії, в курдські райони вводитися не будуть. По-перше, Тегеран перебуває в досить складних відносинах з іранськими курдами. По-друге, Ірану абсолютно не потрібно пряме військове зіткнення з Туреччиною. Навіть з іранськими військами турецька армія легко би впоралася. А вже власне сирійську урядову армію турки за серйозного противника взагалі не вважають. Можливо, в Анкарі розраховують, що невтручання армії Асада в конфлікт Туреччини з сирійськими курдами вдасться забезпечити настільки ж легко, як і під час попередньої операції по захопленню Афріна. Ось і зараз авіація «невстановленої приналежності» (ніхто не сумнівається, що турецька) повністю знищила колону сирійської урядової армії при спробі висунутися з Манбідж. Очевидно, так само символічним буде присутність сирійської армії і в інших курдських містах, і ніякого захисту від турків вона курдам не надасть, при тому, що більшість міст сирійського Курдистану, наприклад, Ракку, турецька армія і не збирається захоплювати. Так само російський військовий контингент при відсутності авіаційної підтримки буде лише символічно представлений ​​на курдських територіях декількома десятками чинів військової поліції.

Можна припустити, що протягом найближчих тижнів, а може бути і днів, турецька операція в Сирійському Курдистані під тиском США та інших західних союзників завершиться без досягнення всіх заявлених цілей. Передчуваючи, що довго продовжувати розпочатий наступ не вдасться, Ердоган вже пред'явив курдським збройним загонам ультиматум з вимогою залишити оголошену «зону безпеки», але курди його напевно відкинули. В результаті операції «Джерело миру» Туреччина створить нову ділянку «зони безпеки» вздовж кордону з Сирією, але ще далеко не завершить створення всієї 30-кілометрової смуги. Тому в майбутньому можна буде очікувати проведення нових операцій такого роду. Швидше за все, після завершення «Джерела миру» сирійські урядові і російські війська будуть тихо виведені з північного сходу Сирії, тому що залишати їх там було б дуже небезпечно. Незважаючи на турецьку агресію, курди навряд чи передадуть уряду і військам Асада контроль над нафтовими і газовими родовищами і об'єктами нафтопереробки на своїй території. Так що ситуація повернеться до тієї, яка існувала до 9 жовтня, за винятком того, що контрольована Туреччиною зона в Сирії розшириться.

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ