Б'ють своїх, а чужі не бояться
Президент США Дональд Трамп ще не підписав закон про санкції, а в Москві вирішили симетрично відповідати. Почали з того, що заборонили американським дипломатам у Москві користуватися дачею в Срібному бору і складом на Дорожній вулиці. Ще розпорядилися скоротити кількість працівників американських дипломатичних установ до чисельності в 455 осіб. Стільки працівників у російських дипломатичних установах у США.
Начебто все за правилами дзеркальних або симетричних відповідей. Про це сказав Путін в інтерв'ю кремлівському пропагандистського півчому Володимиру Соловйову. На його думку, для роботи американської місії такий захід стане «цілком відчутним».
Наскільки це стане чутливим для американських дипломатів - це дуже велике питання. У всякому разі, колишній посол США в Росії Майкл Макфол написав у Twitter, що, по-перше, в Росії немає 755 американських дипломатів і, по-друге, «якщо скорочення будуть реальними, то росіянам доведеться чекати тижні, якщо не місяці, щоб отримати візи в США». На сайті американського посольства в Москві вже з'явилося попередження, щоб охочі отримати візу подавали документи за три-чотири місяці до дня передбачуваної поїздки.
У Кремлі ж пригрозили, що якщо терміни видачі американської візи збільшаться, то і російські установи також будуть тягнути час. Ось така симетрія.
Зрозуміло, що на незручності російських громадян Кремлю наплювати. Взагалі бажано, щоб туди, за океан, вони взагалі не їздили. Повернути закритість країни радянського зразка поки не виходить, але хоч щось намагаються зробити.
У всій цій історії з дипломатами є кілька складових.
По-перше, пауза з відповіддю, на думку Кремля, занадто затягнулася. Стало абсолютно ясно, що нічого хорошого від Трампа очікувати не доводиться. Більше того, конгрес перехопив зовнішньополітичну ініціативу, а там панують сильні антиросійські настрої. Світ чекав відповіді Москви, і час настав її давати.
По-друге. Підвідомчому народу також потрібно було продемонструвати, що вдарити знахабнілу Америку можна. Нехай скорочується, принаймні в Росії. Заодно надути щоки, не в перший раз, і підняти пропагандистську хвилю про те, як тепер американцям буде погано. В деталі не вдаватися, ніхто серед 86% ними цікавитися не буде.
По-третє. Найбільша проблема Кремля і путінського оточення в тому, що практично жодних економічних і фінансових можливостей для відповіді немає. Конгресмени і мільярдери свої гроші у «Сбербанку» Росії не тримають, своїх дітей не посилають вчитися в московські виші і не приїжджають у Росію лікуватися. Якщо їм не видаватимуть візи, то вони без цього якось проживуть. Вони і раніше не надто часто Москву відвідували.
Перестануть продавати титан і алюміній, то деякі складнощі на короткий період виникнуть. Тільки невідомо, кому гірше буде. Алюміній у світі купити не така й проблема, а титан занадто специфічний товар і всім підряд не потрібен. Не так багато в світі фірм виробляють літаки і подібну техніку. Рублі в США нікому не потрібні, а ось без доларів Росії досить погано. І якщо в Америку нічого не продавати, то звідки їх взагалі брати. Бо навіть нафту в досить великих кількостях Росія продає саме в США.
По-четверте. Швидше за все, Кремль шукатиме несиметричні відповіді. Наприклад, збільшить поставки зброї талібам в Афганістані, підтримуватиме терористичні організації певного штибу під загальні розмови про спільну боротьбу з цим злом.
Сюди ж слід віднести посилення взаємодії з Іраном і Китаєм, а також зрив торгового ембарго проти Північної Кореї. Навряд чи в довгостроковому плані ці дії будуть успішними. У Китаю свої проблеми з Америкою і втягуватися в протистояння з нею через Росію Пекін точно не буде. Аналогічно і Тегеран. Там, навпаки, хочуть зменшити вплив Москви на Близькому і Середньому Сході. До того ж курдське питання викликає серйозні розбіжності не тільки з Іраном, а й з Туреччиною.
Якщо повернутися до висилки дипломатів, то в наявності звичайна московська маніпуляція. За даними на 2013 рік, в американських дипломатичних місіях у Росії працювало 1279 осіб. З них громадян США тільки 301. Швидше за все, і зараз чисельність приблизно така ж.
Виходить, що під скорочення переважно потрапить технічний і офісний персонал з місцевих. Їм доведеться шукати іншу роботу. І це, за московсько-путінськими поняттями, «цілком відчутно». Тільки для кого? Знову ж для своїх. По них б'ють, а на федеральних каналах розпинаються про удари у відповідь. Для таких випадків у Росії з'явився розхожий вислів «Знову бомбимо Воронеж».
І останнє. Заходів у відповідь Москва вжила ще до того, як закон підписав президент Трамп. Тим самим дають зрозуміти, що все робиться проти злобного конгресу, а з президентом хотіли б мати справу. Нехай і в майбутньому. Можливість якогось діалогу не відкидається, а відкладається.
Залишилося зрозуміти, скільки Москві доведеться чекати. Поки ясно, що дуже довго.
