Не всяка людина здатна бути при владі, а лише така, що за природою своєю прагне до правди і справедливості.
Станіслав Оріховський-Роксолан, український письменник, оратор, публіцист, філософ, історик, полеміст, гуманіст доби Відродження

Довге відлуння чеченської війни

22 жовтня, 2019 - 12:29

У Нальчику було вбито 34-річного лейтенанта поліції Олександра Флегонтова із загону спецпризначення «Грім» Карелії. Це сталося на курсах підвищення кваліфікації в Інституті МВС Росії. Вбивство сталося під час бійки з іншими поліцейськими. Вбивця виявився співробітником підрозділу спеціального призначення патрульно-постової служби імені Ахмата Кадирова з Чечні. За свідченнями одного з очевидців, «вони побилися, їх розвели, але потім бійка продовжилася, і коли їх розняли, поліцейський ыз Карелії був мертвий». Подібні конфлікти і бійки з чеченськими поліцейськими в нальчикському інституті МВС, за словами місцевих жителів і поліцейських, які навчаються там, - зовсім не рідкість.

У день трагедії двоє поліцейських із Карелії і один поліцейський із Саратова розпивали спиртні напої разом із чеченськими поліцейськими. Один із чеченських поліцейських запросив усю компанію до себе в гуртожиток «на чай». Але в кімнаті гуртожитку двоє інших чеченців раптом почали проганяти російських колег. Після словесної перепалки Флегонтов вийшов у коридор і повідомив, що все добре і вони «помирилися». Але, за словами очевидців, у момент, коли він повернувся впівоберта до одного з чеченських поліцейських, «той дав йому (Сані) двійку в щелепу, після якої Саня з трьох сходинок полетів униз і вдарився головою об кахель, нападник підскочив до нього і зверху завдав одного вбивчого удару. Результат: перелом щелепи і перелом основи черепа. Після цього, поки всі розбиралися в холі, троє чеченців на ґанку ногами забивали лежачого хлопця з Саратова. Ми вискочили і відкинули їх від нього, але коли він встав, один із жителів півдня оббіг збоку і вдарив саратовця в обличчя. Потім крики хлопців, що потрібна швидка терміново хлопцю з Карелії. І до приїзду швидкої його качали і вентилювали, але він від самого початку вже був синій. Приїхала швидка і сказала, що все марно - смерть була миттєвою.

Зібралися в коридорі гуртожитку біля телика, підходить один із жителів півдня і каже: «Які будете давати свідчення?.. Давайте скажемо, що сам упав і вдарився». Однак поліцейські-слов'яни, судячи з усього, покривати вбивцю не стали. За словами одного з них, «хлопці всі об'єдналися, від свідчень ніхто не відмовляється. Всі хочуть, щоб винні були покарані». Питання, однак, полягає в тому, чи хоче цього високе поліцейське начальство, як чеченське, так і карельське, і московське. Слідчий комітет поки що порушив кримінальну справу лише за статтею «Заподіяння смерті з необережності». Хоча всі повідомлення свідків говорять щонайменше про необхідність застосування статті про умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили з необережності смерть потерпілого.

Варто відзначити, що спецпідрозділ «Грім» займався головним чином контролем за обігом наркотиків. Флегонтов служив у загоні «Грім» із 2017 року і неодноразово бував у відрядженнях на Північному Кавказі, включно з Чечнею, де у нього могли виникнути конфлікти з місцевими поліцейськими за основним родом діяльності. Крім того, раніше, коли на території Чеченської республіки йшли активні бойові дії, омонівці та інші поліцейські з Карелії неодноразово бували там у відрядженнях. А в полку імені Ахмата Кадирова чимало тих, хто в минулому бився з федеральними військами або так чи інакше постраждав від їхніх дій, а також їхніх родичів. І в багатьох із кадировців із федералами давні рахунки, як, наприклад, у вірмен з азербайджанцями.

Пам'ятаєте, як старший лейтенант азербайджанської армії Раміль Сафаров 19 лютого 2004 року в гуртожитку вбив сокирою уві сні лейтенанта вірменської армії Гургена Маргаряна, з яким вони разом навчалися на тримісячних курсах англійської мови в рамках програми НАТО «Партнерство заради миру» в Будапешті? У Сафарова був свій рахунок до вірмен. Його рідне село було зайняте і розорене вірменської армією, а троє родичів загинули, а двоє зникли безвісти в ході вірмено-азербайджанської війни за Нагорний Карабах. У 2006 році Сафаров був засуджений угорським судом до довічного ув'язнення без права звернення за помилуванням протягом 30 років. Однак Сафаров відсидів всього 8 з половиною років. 31 серпня 2012 року він був переданий Азербайджану для подальшого відбуття покарання, і того ж дня президент Ільхам Алієв його помилував. Раміля зустріли як національного героя, відразу ж присвоїли звання майора (зараз він - підполковник) і виплатили платню за весь той час, що він перебував в угорській в'язниці. Подейкують, що ціною за відправку Сафарова в Баку стало надання Азербайджаном кредиту Угорщині на вигідних умовах. Проте в Будапешті не очікували, що все буде зроблено так швидко і демонстративно, оскільки Алієв обіцяв Віктору Орбану, що Сафарова звільнять тільки тоді, коли він відбуде 25-річне ув'язнення. Вірменія ж на знак протесту взагалі розірвала дипломатичні відносини з Угорщиною.

Дуже боюся, що з невідомим поки на ім'я вбивцею Олександра Флегонтова може статися приблизно та ж історія, що й зі знаменитим, принаймні в своїй країні, вбивцею Гургена Маргаряна. Як бачимо, обставини обох злочинів вельми схожі. І є підстави побоюватися, що схожим буде і фінал. Як заявляє російський адвокат Олександр Островський, «у чеченські правоохоронні органи свого часу влилася велика кількість колишніх бойовиків, які вийшли з лісу разом із Кадировим, тому організатори цього навчання в Нальчику повинні були розуміти, що у поліцейських існує, м'яко кажучи, взаємна неприязнь, і об'єднувати їх на таких зборах - це свідомо створювати вибухонебезпечну обстановку, оскільки це вороги. За багатьма кримінальними справами ми знаємо, як у Москві поводяться чеченські поліцейські». Він також схильний думати, що це було навмисне вбивство, оскільки професійно підготовлений чеченський боєць не міг не розуміти наслідків своїх дій, та ще й пішов на останній вбивчий удар.

Проте є всі підстави побоюватися, що покарання вбивці Флегонтова не буде занадто суворим. Справа в тому, що бійці спецназу полку імені Кадирова, серед іншого, займаються такими делікатними речами як страти без суду всіх тих, хто не бажаний як нинішньому президентові Чечні, так і федеральній владі. Рамзан Кадиров дивиться не тільки на Чечню, але й на інші республіки Північного Кавказу як на свою вотчину і впевнений, що його підлеглим там нічого не буде, які б злочини вони там не здійснювали. І велика ймовірність, що вбивця або отримає умовний термін (за вбивство з необережності це можливо), або буде переданий для відбування покарання в Чечню, де його незабаром звільнять. Навряд чи Карелія порве всі відносини з Чечнею, навіть якщо в Грозному вбивцю карельського поліцейського зустрінуть як героя. Але ступінь тяжкості його покарання, очевидно, залежатиме від того, наскільки сильною буде реакція на те, що сталося, як з боку керівництва Карелії, так і з боку керівництва МВС Росії.

Ще років п'ять тому злочин, подібний до того, що стався в Нальчику, вочевидь викликав би масові демонстрації протесту російських націоналістів як у Москві, так і в інших містах, із якими влада повинна була б рахуватися. Однак після того, як найбільш боєздатна частина учасників «Російських маршів» згоріла в полум'ї війни на Донбасі, Кремль може не побоюватися, що його змусить до якихось небажаних дій голос вулиці. Проте випадок у Нальчику показує, наскільки руйнівний вплив на правоохоронну систему Росії має те, що Путін надав кадировській Чечні статус напівнезалежного феодального князівства, для якого не писані російські закони. І такий стан буде все більше і більше викликати невдоволення самих працівників російських правоохоронних структур, які, врешті-решт, можуть почати неоголошену війну проти кадировців, які діють за межами території Чечні.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ