Обирати собі уряд має право лише той народ, який постійно знаходиться в курсі того, що відбувається.
Томас Джефферсон, видатний політичний діяч, дипломат і філософ епохи Просвітництва, один з авторів Декларації незалежності США, 3-й президент США в 1801-1809 роках

Кепський анекдот

або Не постіть нічого «ВКонтакте»
22 серпня, 2018 - 11:51

До Росії стрімко повертаються радянські часи. У Петербурзі почався знаковий судовий процес у справі громадського активіста і блогера, інваліда 2-ї групи Едуарда Нікітіна. За публікацію анекдоту в соцмережі "ВКонтакте" йому висунуто звинувачення в екстремізмі і загрожує до 5 років в'язниці. Кримінальну справу було порушено в грудні 2017 року. За словами обвинуваченого, в пості «був анекдот на тему торта і ще якоїсь субстанції - не хочу говорити це слово - що якщо на цю субстанцію покласти кілька вишеньок, то вона не стане тортом: це на тему результативності виборів. І ще була картинка на тему ватників. Що таке соціальна група «ватники», ніхто толком не знає, і чи існує вона взагалі, в законі це не обумовлено. Але експерти чомусь вирішили, що це визначення стосується громадян Росії і російської нації, чого, до речі, на зображенні не написано. Наскільки я знаю, ніде в законі не сказано, що це за група, ніде не позначені межі цієї групи, хто до неї належить».

Нікітін дивується: «Я сам не знаю, з чим це порівняти. Я спілкувався з цього приводу зі своїми старшими товаришами - це і не сталінські часи в чистому вигляді, і не брежнєвські, це щось таке, чому ще не підібрано визначення. Слідство запросило заходи медичного характеру - у вигляді визнання мене неосудним».

Можливо, анекдот, який процитував Нікітін, був не дуже дотепним. Гірше того, він міг бути і зовсім кепським. Тільки це зовсім не привід, щоб за його поширення саджати людину у в’язницю або в психушку. Останній раз за анекдоти це робили за часів Брежнєва. А Андропов і Черненко правили занадто недовго, і справ щодо анекдотів за цей час завести ніби не встигли.

Судячи з усього, обвинуваченому шиють збудження ненависті до соціальної (або етнічної) групи «ватники». Крім того, слухняні слідству експерти дійшли висновку, що злощасний анекдот, нехай у завуальованій формі, але містить недовіру до будь-кого із законно обраних шляхом голосування депутатів, тобто державних службовців, так само як і до можливості здійснення ними будь-яких позитивних змін у країні, і ставить під сумнів сам інститут виборів. А це вже екстремізм. При бажанні за такими формулюваннями можна порушити десятки і сотні тисяч кримінальних справ. Стосовно ж карикатури висновок експертів ще кращий: з огляду на те, що слово «ватник» використовується користувачами певної категорії антиросійської спрямованості в значенні приниження, негативної оцінки і очорнення росіян, напис «хороший ватник - холодний ватник» сприймається як побажання смерті всьому російському народу». При цьому один із експертів взагалі має спеціальність за дипломом «науковий комунізм».

Зрозуміло, саджати з таким обвинувальним матеріалом можна тільки суто вибірково. Інакше за ґратами ризикує опинитися якщо не пів-Росії, то принаймні добра половина російських користувачів соцмереж. Нікітін потрапив під удар, швидше за все, тому, що він із 2016 року перебуває в «Солідарності». Саме тоді прокуратура почала проводити дослідчу перевірку через пости, опубліковані ще в 2015 році. Крім того, Едуард є активістом «Альянсу гетеросексуалів і ЛГБТ за рівноправність» і представляє гетеросексуальну частину цієї групи. Тут він почав діяльність на кілька років раніше, ніж у «Солідарності» і, можливо, вже тоді був узятий на олівець слідчими з Центру «Е» МВС.

Виходить, що якщо ти перебуваєш у будь-якій опозиційній організації або, зрештою, у якійсь групі, що відстоює права ЛГБТ-спільноти, то не варто розміщувати в соціальних мережах анекдоти і карикатури сумнівного, з точки зору влади, змісту (не дай Бог - на перших осіб Російської держави), інакше легко можна загриміти років так на п'ять. У будь-якому випадку це чудовий спосіб залякати неугодних активістів. Як свідчать його товариші, після початку перевірок за 282-ю «екстремістською» статтею Нікітін різко знизив свою активність на акціях опозиції, щоб не посилювати свого становища.

При цьому ситуація для потенційних жертв путінської юстиції сьогодні у чомусь навіть гірше, ніж була в брежнєвські часи. Тоді теж існувала «гумова» стаття про «антирадянську агітацію», під яку і підводили тих, хто розповідав політичні анекдоти. Але в той час люди принаймні чітко знали, що за анекдот можна дійсно сісти або щонайменше отримати великі неприємності за місцем навчання або роботи і вилетіти з лав ВЛКСМ і КПРС. Тому нікому не спадало на думку розповідати анекдоти такого штибу при великому скупченні людей, наприклад на партійних або профспілкових зборах. Сьогодні ж аудиторія блогера в соцмережах, будь то «ВКонтакте» або ФБ, на порядок перевершує аудиторію колишніх зборів. Внаслідок цього виходить, що всі користувачі соцмереж щодня ризикують і не можуть бути впевнені, що не стануть жертвами переслідувань за якийсь сумнівний, з точки зору російської влади, репост, навіть якщо не перебувають ні в яких опозиційних організаціях і не борються за права ЛГБТ-спільноти. Раптом у місцевих борців з екстремізмом квартальний план горить, і їм терміново потрібно замести когось для звітності? Соцмережі у цьому завжди дадуть багатий матеріал. Як справедливо зазначає петербурзький правозахисник Юрій Вдовін, «за радянських часів саджали більше все-таки за яскраво виражену антирадянську діяльність. А цих анекдотів була вражаюча  кількість, інтернету не було, але вони розповідалися на всіх кухнях, у поїздах, у метро, на вулиці, де завгодно». І зараз, за оцінкою низки правозахисників, з політичних мотивів переслідують значно більше людей, ніж, наприклад, на початку 70-х років минулого століття. Хоча міри покарання і не настільки жорстокі, як за часів Брежнєва, і частіше обмежуються штрафами або умовним покаранням.

Цікаво, чим закінчиться справа Едуарда Нікітіна? Чи виправдають блогера, чи визнають неосудним або він отримає хоча б умовний термін? Вирок допоможе встановити градус ідіотизму, до якого дійшла російська правоохоронна система в своєму заборонно-каральному ражі. Якщо ж Едуарда визнають неосудним і направлять на примусове лікування, це означатиме відродження брежнєвсько-андроповської каральної психіатрії.

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments