«Орли Кравченка» повернулися?
До людини, яка йде вулицею, під’їздить автомобіль або декілька авто. Звідти прожогом вискакує декілька кремезних чоловіків або в екіпіруванні, схожому на екіпірування спецназу, або взагалі в цивільному, кидають перехожого на асфальт, скручують йому руки та затягують в авто. Такий стандарт, від якого відходять хіба що тоді, коли йдеться про жінок: їх просто затягують в авто на очах численних свідків і мерщій вивозять у невідомому напрямку.
У такому стилі упродовж місяця були проведені затримання кількох осіб, серед них – активістка організації FEMEN Аліса Виноградова (її на виході з кафе «Світ кави» в Києві схопили троє чоловіків і заштовхали в авто), підполковник грузинської армії у відставці Давида Макішвілі (колишній позаштатний радник командувача Нацгвардії України, тривалий час займався підготовкою вояків АТО і сам командував розвідгрупою, схоплений на вулиці), Міхеїл Абзіанідзе (водій Саакашвілі, вийшов з дому до аптеки та зник), троє колишніх добровольців АТО Анатолій Виногродський, Леонід Литвиненко й Олександр Новіков (перший із яких свого часу був командиром батальйону «Донбас»). Усі ці затримання, як на мене, мають відчутний політичний присмак. Адже активістка FEMEN, скажімо, спалила у Вінниці розташований напроти магазину ROSHEN декоративний трамвайний вагон, попередньо написавши на ньому, що це «трамвай в офшори». Колишні ж вояки-добровольці були учасниками акції протесту під стінами Верховної Ради. А Давид Макішвілі останнім часом очолював охорону Саакашвілі…
Цікаво, що столична поліція (принаймні, її прес-служба) нічого не знала про затримання Аліси Виноградової (потім з’ясувалося, що до Києва приїхали вінницькі поліцейські, заштовхали активістку до машини та вночі відвезли до Вінниці), а СБУ відхрестилася від затримання й депортації трьох грузинів.
Розповідь Макішвілі про затримання та депортацію до Грузії опублікував у YouTube екс-інструктор Національної гвардії України Цві Аріелі. Ось головне з цієї розповіді: «О 2 годині дня я йшов по вул. Антоновича у своїх справах. Я зупинився на червоне світло на пішохідному переході. Під'їхав синій мінівен "Фольксваген" на німецьких номерах. Він був повністю затемнений. Відчиняються двері. Звідти вистрибує чоловік, одягнений у так звану російську кірку, форму без розпізнавальних знаків, з автоматом, у балаклаві і біжить у мій бік. "Лягай, сука", - кричить. …Наділи наручники. Забрали особисті речі. Посадили в машину і на голову наділи мішок. …Потім пересадили в машину для ув’язнених. Наручники з мене не зняли. На мої запитання не відповідали. Нічого не пояснювали». Потім Макішвілі передали співробітникам Нацгвардії, які посадили його в літак. На цей же рейс доставили двох інших громадян Грузії – Георгія Рубашвілі і Михайла Абзіанідзе. «Абзіанідзе почав обурюватися: "Куди ви мене депортуєте?". Тому що у нього дружина, дитина в Україні. У нього дружина громадянка України. Спецпризначенці його взяли, повністю обмотали скотчем і прикували шістьма наручниками до лавки літака», - зазначив Макішвілі.
Що ж стосується трьох добровольців, то, виявляється, одного з них суд у Маріуполі (чи не той, який на 13 років ув’язнення засудив прикордонника Сергія Колмогорова за виконання наказу?) заарештував за підозрою викрадення у 2014 році чоловіка, а двох інших затримано за підозрою нападу на охоронника однієї з агрофірм у липні цього року. Впадає в око, що поки ці троє не взяли участь в акціях протесту, для судів і силовиків вони були нецікавими… А тепер – тримайтеся за стільці! За словами речників поліції, зловмисникам було заочно оголошено про підозру. Що це означає, як можна оголосити про підозру заочно – не розумію; чи це те саме, що заочно одружитися? Проте така формула достатня нині, щоб хапати людину на вулиці та везти в невідомому напрямі, не повідомляючи сім’ю…
А тепер – запитання: чи не нагадує вам, шановні читачі, стилістика цих акцій щось добре знайоме з минулих часів? Як на мене, то дуже нагадує. Саме так свого часу був кинутий до авто «орлами Кравченка» Олексій Подольський; його, щоправда, не заарештували, а вивезли до лісу й там жорстоко побили. Так само був схоплений і затягнутий до автомашини поблизу свого дому Георгій Гонгадзе. Збіг обставин? Є сумніви. Дії, виправдані можливим опором з боку підозрюваних, які вчинили вкрай небезпечні злочини? Проте хіба підпалення декоративного трамвайного вагону, власне, фотолокації, є таким злочином? Щоправда, вінницька поліція офіційно охарактеризувала це як «цинічний злочин», бо, мовляв, спалено «улюблену вінничанами та, особливо дітьми, фотолокацію у вигляді декоративного трамвайчика»; але ж поняття «цинічний злочин» у законодавстві немає й хапати активістку на вулиці та заштовхувати до авто, наче озброєну терористку, а потім вивозити в невідомому напрямі, як на мене, негоже. Так само, як негоже поводитися з учасниками АТО, що тільки підозрюються у скоєнні тих чи інших злочинів, як із останніми бандитами. Тим більше, що в усіх описаних випадках ідеться про людей, які публічно висловлювали в тій чи іншій – можливо, далекій від ідеалу – формі невдоволення політикою чинного глави держави. Як у 2000 році Гонгадзе і Подольський, щоправда, президентом тоді був Кучма…
На щастя, нікого з опонентів влади поки що не вивозять у ліс і не чинять над ними відверту розправу. Проте мішки на голову – як й «орли Кравченка» - надягають, і фізичну силу застосовують, і суками тих, хто воював за Україну називають. А тим часом знані проросійські політики спокійно засідають у Верховній Раді та працюють мерами міст на сході, займаються успішними бізнес-оборудками та за допомогою підконтрольних їм мас-медіа зсередини розкладають Україну. Вони твердо переконані, що їх ніхто не посміє кинути на асфальт і заштовхати в авто, бо «орли Кравченка» їх облітають здалеку…
