Три правила досягнення успіху: знати більше, ніж інші; працювати більше, ніж інші; очікувати менше, ніж інші
Вільям Шекспір, англійський драматург Єлизаветинської епохи, актор і поет

«Північний потік-2» спіткнувся об датський редут

29 березня, 2019 - 14:44

Творці «Північного потоку-2» прагнуть якомога швидше подолати перешкоди для завершення проекту, який радикально посилить залежність Європи від російського газу і дасть Кремлю додаткові важелі тиску на Україну. Останньою серйозною перешкодою на шляху реалізації «Північного потоку-2» залишається Данія. Тільки-но Датське енергетичне агентство попросило компанію Nord Stream 2 включити в екологічну оцінку газопроводу варіант маршруту в данській виключній економічній зоні на південь від острова Борнхольм. Це вже третій варіант проходження магістралі через датські води. Перший варіант передбачає, що газопровід повинен обігнути острів Борнхольм з півдня через територіальні води Данії. Його протяжність 140 км.

Згідно з другим варіантом, траса «Північного потоку-2» пройде на північ від Борнхольму через виняткову економічну зону Данії. Довжина маршруту в цьому випадку буде трохи більше, ніж при здійсненні першого варіанту, і складе 175 км. Першу заявку датській владі компанія Nord Stream 2 AG подала ще в квітні 2017 року. У ній враховувалися рекомендації датської сторони, дані в період здійснення проекту першого газопроводу «Північний потік». Однак наприкінці 2017 року Данія прийняла поправки до закону про континентальний шельф і будівництво газопроводів у територіальних водах, за якими датський МЗС отримав широкі можливості відхиляти заявки на прокладку трубопроводів у територіальних водах країни. У компанії Nord Stream 2 вирішили підстрахуватися і подали в серпні 2018 року другу заявку, де про територіальні води вже не йшлося, а тільки про виняткову економічну зону Данії, де будівництво газопроводу регулюється конвенцією ООН з морського права. Однак і на неї відповіді поки що не надійшло.

І ось тепер, формально не відкинувши перші два варіанти, Датське енергетичне агентство попросило будівельників «Північного потоку-2» подумати про третій варіант. За протяжністю його довжина є середньою між першим і другим варіантами і становить 160 км. Решта країн, через чиї води повинен пройти газопровід, а саме Фінляндія, Швеція і Німеччина, вже дали дозвіл на його проходження в своїх водах, і 800 з 2100 км газопроводу вже побудовані. Заборонити «Північний потік-2» Данія не може, але ось затягнути його будівництво на кілька років їй під силу. Терміни відповіді на запит про проходження траси газопроводу через датські води ніяким законом не регламентуються.

Як заявив керівник прес-служби Датського енергетичного агентства Туре Фалбі-Хансен: «Ми попросили компанію Nord Stream 2 AG досліджувати вплив газопроводу на навколишнє середовище за маршрутом, який розташовується на південь від Борнхольму. Тільки після проведення цієї процедури і публічних слухань буде винесено рішення щодо будівництва проекту». Також датська влада рекомендувала дослідити підводну територію біля острова Борнхольм, бо там після Другої світової війни була затоплена частина запасів німецької хімічної зброї. Передбачається, що при будівництві газопроводу місця поховання хімічної зброї можуть бути пошкоджені.

Раніше третій маршрут прокладення «Північного потоку-2» був недоступний, тому що у Данії існував неврегульований територіальний спір із Польщею про розмежування виняткових економічних зон на південь від Борнхольму. Але недавно, в листопаді 2018 року, він був врегульований, і тут зіграло свою роль те, що Польща також є противником «Північного потоку-2» і життєво зацікавлена в тому, щоб Данія отримала зайвий привід, аби затягнути його будівництво в своїх водах.

Зрозуміло, під різного роду екологічними приводами Данія теоретично може затягувати будівництво «Північного потоку-2» як завгодно довго. Настільки ж очевидно те, що причини опору Копенгагена цьому проекту не стільки екологічні, скільки політичні. Вся справа в Україні. Данію підтримують країни Східної Європи і США, щоб перешкодити завершенню будівництва «Північного потоку-2», який значно погіршить економічне і геополітичне становище України та Польщі. З іншого боку, нескінченно затягувати будівництво спірного газопроводу Копенгагену теж навряд чи вдасться. На нього буде тиснути Німеччина та інші країни Західної Європи, які хочуть отримувати російський газ за всяку ціну. Питання в тому, скільки ще, місяці або роки, зможе тривати данський опір, якому в квітні виповниться два роки.

Цілком імовірно, Данія розраховує, що з плином часу зміниться або політичний режим у Росії, або політичний клімат у Євросоюзі, і тоді потреба в «Північному потоці-2» відпаде. Але чи зможе Копенгаген протриматися досить довго? Якщо дозвіл у Копенгагені не буде видано до того часу, коли трубопрокладники підійдуть до кордону датської виключної економічної зони, то будівництво газопроводу доведеться на якийсь час зупинити і російська сторона нестиме збитки. А в Москві планують завершити «Північний потік-2» вже на початку 2020 року. Тому тиск на Данію наростатиме з усіх боків.

І дуже символічно, що, за повідомленням впливової німецької газети Frankfurter Allgemeine Zeitung, Франція і Німеччина провели своєрідний розмін, жертвою якого стали інтереси не тільки України і Польщі, а й сотень мільйонів інтернет-користувачів. Справа в тому, що Франція була противницею «Північного потоку-2», який лобіювала Німеччина. Але остання, в свою чергу, виступала проти максимально жорсткого варіанту європейського закону про авторські права, який, в свою чергу, лобіювала Франція. І ось Ангела Меркель і Еммануель Макрон домовилися про те, що Франція не буде заперечувати проти «Північного потоку-2», тоді як Німеччина погодиться з французькою редакцією закону про авторські права. В результаті Єврокомісія дала «зелене світло» спірному газопроводу, і та ж Єврокомісія, а слідом за нею Європарламент, прийняла максимально жорсткий варіант закону про авторські права, що фактично блокує розвиток Інтернету в Євросоюзі і відкриває широкі можливості для введення цензури в Інтернеті. Володимир Путін може бути задоволений. Він має всі шанси отримати такий необхідний йому для фінансування агресивної зовнішньої політики і шантажу сусідів газопровід. І також ось-ось отримає такий інтернет-простір у Євросоюзі, де буде дуже складно протидіяти фейковим новинам, які в достатку вигадувалися кремлівськими пропагандистами. Невипадково блогер Леонід Волков написав: «Північний потік-2»-  це величезна труба з експорту корупції з Росії».

Борис СОКОЛОВ, професор, Москва

Новини партнерів

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Loading...
comments powered by HyperComments