Плебісцит чи обман
Цілком можливо, що «всенародне голосування» за поправки до конституції Росії ще більше розпалить політичні пристрасті
Коронавірус, судячи з усього, з'явився у Франції задовго до того, як про нього дізнався весь світ. Доктор Ів Коен, завідувач відділення реанімації в паризькій лікарні ім. Авіценни, стверджує: «Ми думали, що перший випадок з'явився 24 січня, а криза вибухнула наприкінці лютого – в березні. Тепер ми бачимо, що це не так. Вірус, імовірно, активно поширювався ще в грудні, так що оцінка швидкості поширення збільшується мінімум на місяць. У разі нових епідемій ми повинні бути готові раніше, як тільки уряд оголосить про перші ж випадки». Він дійшов цього сенсаційного висновку після того, як заново переглянув справи пацієнтів, яким раніше поставили діагноз «пневмонія», і перевірив аналізи, які були негативними на всі відомі тоді віруси. Тепер же, за повторної перевірки їх тестом на covid-19, із 14 аналізів один виявився позитивним. Він був узятий у 53-річного чоловіка, який надійшов 27 грудня, тобто ще до того, як Китай у самому кінці грудня оголосив про початок епідемії. Тоді коронавірус повинен був потрапити у Францію десь на початку грудня.
Однак є підстави вважати, що він опинився там ще раніше. Рентгенологи лікарні Альберта Швайцера в Кольмарі на сході Франції, дослідивши 2,5 тис. рентгенівських знімків, знайшли й оприлюднили флюорографію легенів одного з пацієнтів, зроблену 16 листопада. За словами лікаря-рентгенолога Мішеля Шмідта, там видно «типові для COVID-19 аномалії». Пульмонолог і експерт із глобального здоров'я в Університеті Вашингтона доктор Він Гупта, який проаналізував вивчені Шмідтом і його колегами рентгенівські знімки, заявив, що «це відповідає моделі, яку ми спостерігаємо за корона вірусу, – особливо рання коронавірусна інфекція, де ви бачите певні відхилення в деяких частинах легенів». При цьому найбільш ранні знімки, які вивчали кольмарські рентгенологи, датовані 15 жовтня. А якраз із 15 по 28 жовтня 2019 року в Ухані (КНР) проходили Всесвітні військові ігри, звідки французькі військовослужбовці цілком могли завезти covid-19 на батьківщину. Кілька французьких спортсменів, які брали участь у змаганнях, стверджували, що після повернення з Китаю перенесли захворювання, симптоми якого схожі з коронавірусною інфекцією.
Також державний епідеміолог Швеції Андерс Тегнелл повідомив, що в країні, ймовірно, були випадки захворювання на коронавірус уже в листопаді, хоча перший офіційно визнаний випадок захворювання на covid-19 було виявлено тільки 31 січня. Якщо все це так, то в Китаї епідемія повинна була початися ще в другій половині жовтня. Департамент Верхній Рейн, де знаходиться Кольмар, став одним із найбільш постраждалих регіонів Франції. Взявши до уваги нові дані, вчені говорять, що епідемічний поріг там був перевищений наприкінці січня — за два місяці до початку ізоляції Франції. Не виключено, що якраз у Кольмарі виявилися перші у Франції носії коронавірусу. Це пояснює, чому центром епідемії стала Східна Франція. Якщо гіпотеза лікарів із Кольмара підтвердиться, то з великою ймовірністю можна припустити, що епідемія фактично розпочалася в прикордонних із Францією країнах Європи (в Англії, Іспанії, Італії, Німеччині, Швейцарії, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі) не пізніше листопада.
Беручи до уваги те, що Росія межує з Китаєм і що між російським Далеким Сходом постійно відбувається інтенсивний обмін людьми та товарами, коронавірус повинен був потрапити в далекосхідні регіони Росії не пізніше початку листопада. А звідти він дуже швидко міг опинитися в Москві та інших містах Європейської частини Росії, а звідти – і в країнах Європи. Якщо все було дійсно так, то в Росії, так само як і в Китаї, епідемія, ще ніким не впізнана, повинна була якнайсильніше вирувати вже в листопаді. З урахуванням цього чи не здається фантастичним припущення, що в Китаї від коронавірусу могли померти 7,5 млн осіб, якщо зважити, що хоча б третина з 22,5 млн номерів мобільних телефонів, які назавжди замовкли в період епідемії, належали унікальним користувачам, померлим від коронавірусу. У Росії, швидше за все, реальна кількість померлих може сягати 100 тис. осіб, а реальне число інфікованих наближається до мільйона. І не пізніше грудня в обох країнах повинно було проявитися статистично значуще збільшення смертності від атипової пневмонії та аналогічних захворювань, які є ускладненням після коронавірусу.
Не виключено, що і китайська, і російська влада вже в грудні уявляли собі реальний розмах епідемії і здогадувалися про її руйнівні наслідки як для китайської і російської, так і для світової економік. Якщо це справді було так, то зміна Медведєва на Мішустіна, який повинен був стати «хлопчиком для биття» в період майбутнього загального невдоволення владою, і вся метушня з ухваленням поправок до конституції в прискореному порядку, зокрема про обнулення колишніх президентських термінів, були затіяні саме у зв'язку з епідемією, про яку широка публіка в Росії ще нічого толком не знала. Лише 15 березня в розмові з Лукашенком Мішустін, який збирався закрити через епідемію російсько-білоруський кордон, зізнався, що, як сказав Олександр Григорович, у частині коронавірусу «у них пожежа: не всі в ЗМІ давали». Розрахунок був провести голосування 22 квітня на тлі початку епідемії і закликів у зв'язку з цим згуртуватися навколо президента Путіна і запропонованих ним конституційних поправок. Але в Кремлі недооцінили швидкість поширення епідемії, і несподівано виявилося, що через коронавірус і пов'язані з ним карантинні заходи не можна проводити ні голосування за поправками до конституції 22 квітня, ні Парад Перемоги 9 травня.
Однак Путін і його команда не нудьгували і вирішили провести голосування щодо конституції і Парад Перемоги на низхідній стадії епідемії, тільки помінявши їх місцями. Тепер першим пройде Парад Перемоги 24 червня, а слідом за ним, згідно з путінським указом, 1 липня відбудеться всенародне голосування за поправки до конституції. Тільки це буде пародія на плебісцит. У зв'язку з тим, що ще не завершилась епідемія, голосування вирішено розтягнути на шість днів, щоб народ не скупчувався на дільницях. При цьому першим днем дострокового голосування стане 25 червня, тобто голосувати виборці будуть одразу після Параду Перемоги. І, принаймні в деяких регіонах, пройде дистанційне голосування. При цьому в жоден із днів голосування на дільницях не буде незалежних спостерігачів. Враховуючи те, що карантинні заходи знімаються поступово, влада легко може маніпулювати ними, послаблюючи або посилюючи їх у різних регіонах, щоб, з одного боку, запобігти масовим протестам, а з другого – спонукати людей голосувати за поправки. Але обмеження на великі зібрання, понад 100 осіб, напевне збережуться до завершення голосування. Тож можна не сумніватися, що результати народного волевиявлення будуть сфальсифіковані згідно з наперед заданими цифрами (або 70% на 30%, або 60% на 40% – зрозуміло, на чию користь). Можна не сумніватися, що голосування опозиція бойкотує, а його результатів не визнає. Цілком можливо, що «всенародне голосування», яким Путін збирається надати легітимності своєму безстроковому правлінню і стабілізувати ситуацію в країні, ще більше розпалить політичні пристрасті.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
