«Цифрова хвороба» Путіна
На Петербурзькому міжнародному економічному форумі (ПМЕФ) багато говорилося про нові технології. Начебто їх російська влада має намір широко впроваджувати і тим самим вивести країну, яка вже, як заявлено, встала з колін,у такі передові, що американці просто помруть від заздрості.
На підтвердження цього віце-прем'єр уряду Росії Ігор Шувалов заявив на панельній дискусії на ПМЕФ: «Нас, невелику групу членів уряду і начальників адміністрації, президент відпустив тільки на початку другої години ранку. Весь цей час ми обговорювали нові технології і цифрову економіку. Президент повністю захворів цим і прекрасно розуміє, що розрив і значні темпи зростання базуються на цифровій економіці і технологічному лідерстві».
Взагалі на щосьнездужати радянським і їхнім спадкоємцям російським лідерам не вперше. Ленін, наприклад, вболівав за електрифікацію і без неї не уявляв світлого майбутнього комунізму. При цьому нічого нового він не винайшов. Так званий план ГОЕЛРО був розроблений ще за антинародного царського режиму. Незрозуміло тільки, чому країни, яківже давно освоїли електроенергію, не тільки не наблизилися до того світлого майбутнього, а, навпаки, максимально намагалися від нього віддалитися.
Сталін переймався індустріалізацією і кадрами, які вирішують все. Дуже скоро з'ясувалося, що пихаті кадри насправді не думали щось вирішувати. Довелося найбільш завзятих і деяких непричетних відправити в розстрільні підвали, а інших повезти у краї не дуже віддалені.
Хрущов спочатку хворобливо захопився кукурудзою, потім хімізацією. У проміжку його хвороба називалася «Наздогнати і перегнати». Нікого не наздогнали, а про те, щоб перегнати, взагалі не згадували.
У Брежнєва хвороби були різні, але переважно в тихій формі. Економіці наказали бути економною. Вона упиралася і ніяк економною не ставала. Від неї і відстали. Зрештою, бувають же невдачі на шляху до світлого майбутнього.
Продовжувати цей список від Горбачова до Єльцина сенсу немає, бо про їхні політичні болячки вже ґрунтовно призабули.
Путін хворіє на все це у дуже гострій формі. Його хвороби змінюють одна одну з вражаючою швидкістю.
У 2005 році на ПМЕФ був обіцяний технологічний прорив і вбудовування у світову економіку. Наступного року вже боротьба з корупцією. Через рік - зниження ролі держави в економіці. Медведєв за часів свого місцеблюстительства обіцяв покращення бізнес-клімату.
І ось нова хвороба - цифрова.
Не інакше ніж її сильним приступом можна пояснити пасаж із виступу Путіна на ПМЕФ: «Цифрова економіка - це основа, яка дозволяє створювати якісно нові моделі бізнесу, торгівлі, логістики, виробництва, змінює формат освіти, охорони здоров'я, держуправління, комунікацій між людьми, а отже, задає нову парадигму розвитку держави, економіки і всього суспільства». Нічого не скажеш, звучить красиво. Навіть про хвороби нічого не нагадує.
І пішла писати і говорити губернія. Слівця ж бо які: блокчейн, біткойнтощо, від яких у нормальних людей починає боліти голова і підвищуватися кров'яний тиск. Обиватель,що відчувнебезпеку, починає підозрювати, що влада вкотре його хоче розвести і набити собі і так вже переповнені кишені.
Яка цифрова економіка, коли грошей немає, але ви тримайтеся. Які блокчейни заодно з біткойнами, коли три чверті регіонів дотаційні, а найбагатшим грошей не вистачає, бо більшу частину заробленого забирає Москва. Навмисноговорять незрозумілими словами, щоб було легше у народу забрати останнє.
Всіначе по команді заговорили, що цифрова економіка Росії і є та національна ідея, з якою національний лідер, вибачте за повторення, але з офіційних назв слів не викинеш, піде на чергові вибори і тріумфально на них переможе. Зокрема і тому, що народ не буде сильно вдаватисьу блоки і ланцюжки, заміну паперової, золотої та іншої валюти на віртуальну. Раз національний лідер сказав, що цифрова, значить, так тому і бути. Не перший раз і, на жаль, не останній російський народ ведеться на подібні ігрища можновладців.
З російським people все більш-менш ясно. Йому що блокчейни з біткойнами, що гігабайти з фаєрволами та іншимипремудростями до лампочки Ілліча виробництва фірми «Еріксон», якщо не сказати більше. Кращого не чекає, аби гірше не було.
Ось з бізнесом і більш тямущими людьми складніше. Вони відразу відзначили пасаж у виступі президента про розвиток нормативної бази. Звідси випливає, якщо відволіктися від словесного лушпиння, що цифрові технології несуть у собі загрозу всій російській владі з Путіним на чолі. Віртуальний світ цифрових технологій заснований на свободі, і як тільки його починають регулювати в інтересах влади, то ефект втрачається. Більше того, перетворюється на свою протилежність. Не випадково знаючі люди серйозно напружились, бо після таких слів російського президента треба незабаром чекати якогось нового «закону Ярової». Йдеться про втручання, за цим законом, держави в комунікації і зв'язок і посилення контролю над ними. Не в останню чергу саме через це в Україні заборонили деякі російські мережі.
Щось створити своє російська влада вже й не сподівається. Ось чому віце-прем'єр Шувалов висловився за те, щоб забезпечити лідерство Росії не в плані створення технологій, а в плані їх застосування.
Нічого нового. Свого створити і не сподіваємось, так купимо за прийнятну ціну, якщо, звичайно, продадуть. Цар Петро закуповував верстати і технології. Потім Сталін цілі заводи. Форд побудував у Нижньому Новгороді (тоді Горький) величезний завод, такого у нього не було в Детройті. І що? Обігнали США з виробництва автомобілів? Нічого подібного. Якби не 475 тис. студебеккерів, віллісів і доджів, поставлених по ленд-лізу, кінь залишався б основним видом транспорту в Червоній Армії. Купували найбільш передове, а відставали все більше і більше.
Ось і тепер. Куплять цього разу цифрові технології і почнуть впроваджувати, а нічого не вийде. Бракує найважливішого елемента технічного прогресу - свободи. У всьому, насамперед в економіці. Ось цього якраз російська влада і боїться найбільше. Хоч у цифрі, хоч без неї.
Взагалі у Путіна складне становище. Вибори наближаються, а народу пред'явити нічого. Ось незрозумілими словами разом з цифровою хворобою і прикривають чергову утопію про світле майбутнє.
Приступ цифрової хвороби у Путіна мине так само швидко, як і всі попередні. Його хронічна хвороба полягає у величезній любові до влади. І від цієї небезпечної хвороби у Росії немає поки жодних ліків, тим більше ознак одужання.
