«Справа Глазьєва»…
Крок уперед чи крок на місці?
Не минуло й двох з половиною років, як президія Національної академії наук України таки спромоглася чітко сформулювати свою позицію стосовно сумнозвісного іноземного члена Академії, а за сумісництвом російського імперіаліста й покровителя терористів Сергія Глазьєва. «Президія НАН України констатувала, що антиукраїнська діяльність С. Ю. Глазьєва як іноземного члена НАН України завдає значної шкоди авторитету НАН України і загалом суперечить споконвічній гуманній місії науки в суспільстві, — сказано в інформації прес-служби від 15 вересня про засідання президії. — У новій редакції Статуту НАН України зазначено також (п. 6.1), що члени НАН України зобов’язані дотримуватись норм наукової етики, особистим прикладом сприяти підвищенню престижу наукової діяльності й авторитету НАН України… Зважаючи на це і враховуючи обговорення питання щодо перебування іноземного члена НАН України С. Ю. Глазьєва у складі НАН України на сесії загальних зборів відділення фізики та астрономії НАН України, яка відбулася 13 квітня ц. р., подання бюро відділення економіки НАН України з цього питання від 13 вересня ц. р., Президія НАН України засудила антиукраїнську діяльність С. Ю. Глазьєва й визнала, що вона є несумісною з принципами діяльності і статутними завданнями НАН України, оскільки завдає значної шкоди авторитетові НАН України, дискредитує високе звання іноземного члена НАН України. Відділенню економіки НАН України, як того вимагає Статут НАН України, доручено розглянути на сесії загальних зборів відділення питання щодо виключення іноземного члена НАН України С. Ю. Глазьєва зі складу НАН України».
Що ж, чекали два з половиною роки — почекаємо ще півроку до квітня, коли відбуватимуться збори відділень НАНУ і загальні збори Академії. Але напрошується запитання: чому, крім фізиків та астрономів, мовчали інші відділення НАНУ? Чому президія відділення економіки лише під тиском громадськості (у тому числі й публікацій «Дня»), врешті-решт, визначилася щодо Глазьєва? І як взагалі міг опинитися серед іноземних членів НАНУ цей запеклий російський шовініст, чиї погляди вельми близькі до націонал-соціалізму?
Завісу таємниці тут до певної міри піднімає інтерв’ю, яке 2014 року дав інший іноземний член НАНУ — Олексій Гвішіані, котрий є також віце-головою наукової ради Міжнародного інституту прикладного системного аналізу (International Institute for Applied Systems Analysis, IIASA). Кореспондент запитує його: «Известно, что IIASA был основан во времена холодной войны с целью «наведения мостов» между «востоком» и «западом». Сейчас, хотя времена изменились, мир постепенно вновь стремится к многополярности… Может ли системный анализ помочь найти способы разрядить напряженную международную обстановку?» Гвішіані (до речі, онук радянського прем’єра Олексія Косигіна) відповідає: «Да, более того, я могу сказать, что недавно, как раз в момент последних событий украинского кризиса, IIASA был принят новый большой научно-исследовательский проект, который называется «Проект евразийского экономического развития». В нем участвуют крупные экономисты из России, Китая, Японии, Казахстана и Украины. Совсем недавно, уже в период кризиса сегодняшнего, этот проект созвал в Люксембурге большой воркшоп, в котором принимали участие ученые вышеупомянутых стран. Украина, в частности, была представлена вице-президентом Национальной академии наук академиком В. М. Геецом. С нашей стороны этот проект возглавляет академик РАН Сергей Юрьевич Глазьев».
Ось так. Добровольці гинули на фронті, окупанти розгорнули терор у Криму та на Донбасі, а академік НАНУ Геєць разом з іноземним членом НАНУ Глазьєвим займається проектом євразійського економічного розвитку, куратором якого, певна річ, буде зовсім не Японія…
Взагалі, список росіян — іноземних членів НАНУ — вельми цікава річ. Є серед них і загалом аполітичні серйозні дослідники, є за якісь особливі заслуги уподобані Путіним учені (справжня злива орденів, премій, звань — і саме в період правління ВВП). Є й майже невідомі навіть Інтернету особи — наприклад, доктор філософських наук Семенов Євген Васильович із Сибіру. Та що впадає в очі — щонайменше половина з них бере активну участь в інтеграції окупованого Криму до «русского мира», ясна річ, під шляхетними гаслами «збереження та примноження інтелектуального потенціалу». Звісно, є різниця, рекрутують кримську молодь до російського війська чи до вишів, — але ж після здобуття вищої освіти багато з них працюватимуть або у структурах ВПК РФ, або в системі управління Російської держави, чи не так?
І нарешті, є серед іноземних членів НАНУ ідейний брат-близнюк Глазьєва. Це — Жорес Алфьоров. Йому слово: «Социалистическая революция в России создала новый, небывалый строй жизни, а затем и невиданный ранее союз республик — Советский Союз. Развал его десятилетия спустя нынешний российский президент назвал крупнейшей геополитической катастрофой. Считаю, что это катастрофа не только для трудящихся нашей страны, но и для всего населения планеты. Как бы на происшедшее ни смотреть, я уверен: от этого проиграло все человеческое сообщество… Огромное значение Великого Октября для нашей страны и всего человечества состоит, прежде всего, в том, что это был первый успешный опыт создания государства социальной справедливости — опыт, продолжавшийся более 70 лет… Я считаю, что величайший праздник и настоящий День независимости для России — 7 ноября. И пусть он к нам вернется».
Можуть, звісно, сказати: так, політичні погляди його дурнуваті, проте це геніальний фізик, Нобелівський лауреат, як можна щось проти нього мати! Але ж хіба несамовиті нацисти, будівничі «німецької фізики» у Третьому рейху Філіп Ленард і Йоганнес Штарк не були нобелівськими лауреатами, до речі, також із фізики? І хіба вони не стали нерукопотисними у світовому науковому співтоваристві ще до початку Другої світової війни? А на додачу Алфьоров — не лише науковець; з 1999 року він — депутат Держдуми РФ за списком Компартії, він голосував за анексію Криму та інші антиукраїнські закони й постанови. Чому іноземним членом НАНУ має бути ще один відвертий прибічник тоталітаризму та запеклий ворог України? Чи, може, на думку президії Академії, цей визначний учений і не менш визначний ворог свободи та прав людини не порушує етичних норм і не ганьбить НАНУ?
