Знову добрий і злий поліцейські?

Борис Соколов

15 листопада, 11:27

Мільярдер Ігор Коломойський, якого багато хто вважає найвпливовішою людиною у сьогоднішній Україні, дав програмне інтерв’ю «Нью-Йорк Таймс». З приводу своїх стосунків із Зеленським він стверджував: «Якщо я надіваю окуляри й дивлюся на себе так, як на мене дивиться решта світу, я бачу себе монстром, ляльководом, господарем Зеленського, кимось, хто будує апокаліптичні плани. Я можу почати втілювати це в життя». Разом із тим Ігор Валерійович заявив: «Відновлення зв’язків з Росією необхідне для економічного виживання. А травма війни мине. Дайте п’ять, десять років — і про кров забудуть». Макрон у нещодавньому інтерв’ю «Економісту» теж говорив про десять років, необхідних для відновлення відносин з Росією. Змовилися вони, чи що! Коломойський також розповів, що працює над планом швидкого закінчення війни. Але деталі розкривати не став, інакше, мовляв, американці «все зіпсують і стануть на шляху».

Ще Коломойський охарактеризував відносини України з Євросоюзом і США таким чином: «ЄС і НАТО ніколи не приймуть Україну. Ви всі не візьмете нас. Марно витрачати час на пустопорожні розмови — тоді як Росія хотіла б привести нас у новий Варшавський договір. Сполучені Штати просто використовують Україну, щоб спробувати ослабити РФ. Війна проти Росії — війна до останнього українця». Тут варто нагадати, що народи Східної Європи ніякого захвату від членства у Варшавському договорі не відчували й за першої нагоди позбавилися настирливої радянської опіки. Коломойський звинуватив американців у тому, що вони «змушують нас залишатися у стані війни з Росією й навіть не дають нам грошей для цього». А тому, вважає бізнесмен, «для України настав час кинути Захід і знову повернутися обличчям до Росії». І все тому, що вони, росіяни, сильніші за американців і НАТО, про що Ігор Валерійович висловився вельми образно: «А якщо демократи (у США. — Б.С.) надумаються мудрувати з нами, ми зближуватимемося з Росією. Російські танки стоятимуть біля Кракова й Варшави. Ваш НАТО загиджуватиме штани й купуватиме памперси». Тут у Коломойського явно перебільшене уявлення про російську військову потугу.

Точніше, уявлення у нього може бути цілком адекватним, але треба було лякати американців російською військовою загрозою, щоб вони дали Україні зброю й гроші. Насправді навіть одна лише польська армія сьогодні здатна досить ефективно стримувати російське вторгнення. І для такого вторгнення російській армії треба раніше пройти територію України й Білорусі. Важко уявити собі ситуацію, в якій Володимир Зеленський пропустив би через українську територію російські війська до кордонів Польщі й інших країн НАТО. Навіть Олександр Лукашенко, який полюбляє позиціонувати себе як найближчого союзника Росії, категорично опирається допуску російських військ на територію Білорусі, незважаючи на посилення тиску з боку Путіна. Тому що білоруський президент добре розуміє: раз прийшовши, російські війська так просто вже не підуть, зате піти його самого зможуть запросто. До того ж протистояти російській армії, якщо вона все-таки дійде до Польщі, буде не лише розквартирований там один американський батальйон, а й американська авіація, й засоби радіоелектронної боротьби, що грає в сучасній безконтактній війні набагато більшу роль, ніж проста мотопіхота й танки. Бійці ЧВК «Вагнер» уже випробували це на собі в Сирії й Лівії.

Коломойський не приховує, що хотів би повернути собі контроль над «Приватбанком» або отримати солідну компенсацію за його націоналізацію. Він незадоволений тим, що МВФ і західні дипломати чинять тиск на Президента Зеленського, щоб не допустити денаціоналізації «Приватбанку». Колишнього президента Петра Порошенка Коломойський назвав головним винуватцем «захоплення банку», заявивши, що його необхідно покарати й що «для таких, як він, слід повернути страту». З приводу заяви Зеленського, що він не повертатиме «Приват» його колишнім власникам, Коломойський знову дорікнув американцям і європейцям: «Він говорить те, що всі ви хочете чути». Ну, припустимо, чіпати Порошенка Захід Зеленському й Коломойському не дасть, і вони це добре знають. А от пригрозити, що Україна може відмовитися від допомоги МВФ, Ігорю Валерійовичу ніяк не забороняється. От він і заявив: «Російське фінансування може замінити кредити МВФ. Ми візьмемо 100 млрд доларів у росіян. Я думаю, що вони б із задоволенням дали нам їх сьогодні. Яким є найшвидший спосіб розв’язати проблеми й відновити відносини? Лише гроші».

Проте Коломойський надто досвідчений бізнесмен, щоб не розуміти: таких грошей Путін ніколи Україні не дасть. Навіть слухняній маріонетці Віктору Януковичу він виділив лише 6 млрд доларів, та й то, коли було вже запізно. Тому цифра в 100 млрд доларів, які Україна нібито може отримати від Росії, — це передусім спосіб тиску на США й МВФ за принципом: не дасте грошей, продамося Росії. От тільки біда в тому, що Путін не дуже хоче купувати, розраховуючи заковтнути Україну дарма. Коломойський також висловив незадоволення тим, що МВФ і США вимагають від України проведення антикорупційних реформ, які, мовляв, є подразником для давно укорінених в Україні бізнес-інтересів. І ще Ігор Валерійович дуже незадоволений тим, що ФБР почало розслідування проти нього щодо можливих фінансових злочинів. Зауважу, що позиція Коломойського у питанні про корупцію суперечить декларованій Зеленським боротьбі з корупцією.

Загалом, резюмуючи підсумки інтерв’ю, можна сказати, що Коломойський лякає Захід: Україна може знову кинутися в обійми Росії, якщо Євросоюз і США не нададуть необхідної фінансової й військової допомоги, будуть надто суворо вимагати дотримання антикорупційних норм, не враховуватимуть його, Коломойського, власні бізнес-інтереси. Але навряд чи Захід піддасться на настільки примітивний шантаж. Чи можуть Зеленський і Коломойський дійсно перейти до проросійської політики, якщо не отримають усе потрібне від Заходу? А ось у це не віриться. В Україні надто сильна та активна частина суспільства, зокрема бійці добровольчих батальйонів, фінансовані раніше Коломойським, яка не може пробачити Путіну Крим і Донбас. Тому проведення відкритого курсу на капітуляцію дуже навіть може спровокувати в країні новий Майдан, тим паче що її навряд чи підтримають працівники силових структур.

Насправді, незважаючи на всі погрози Коломойського, адміністрація Зеленського поки тримає курс на співпрацю з МВФ. Невипадково законопроект про скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення спішно приймали в першому читанні під візит до Києва делегації Фонду. І можливість приватизації «Приватбанку», як ми бачили, Президент заперечує, виконуючи одну з вимог МВФ. Швидше за все, в цьому випадку йде гра у злого (Коломойський) і доброго (Зеленський) поліцейських, щоб зменшити тиск Заходу на адміністрацію Зеленського й спростувати чутки про значну залежність Президента України від дніпровського мільярдера.